ВІТАЄМО!
Олександрі Дудко - 55!

Дорога Олександро Василівно!


Велика родина сіверських лісівників щиро вітає вас з 55-річчям!

Ви - єдина жінка в області, що вміло керує лісогосподарським підприємством і виводить його на передові рубежі. Переконані, що і в Україні таких вправних господинь лісу небагато.

Для юної випускниці Шацького лісового технікуму з Волині гостинно відкрила свої зелені шати Чернігівщина. Саме у Придеснянському краї ви почали свій трудовий шлях, продовживши навчання в Українській сільськогосподарській академії, і стали чудовим фахівцем. А з роками набутого досвіду - й ініціативним, з прогресивним мисленням керівником, заслуженим працівником лісового господарства України.

З теплотою нині згадують вашу сумлінну працю у Добрянському та Н.-Сіверському держлісгоспах. Особливо помітний слід ви залишили у Володимирівському лісництві.

І ось уже 17 років очолюєте колектив семенівських лісівників, який неодноразово виборював призові місця в обласному змаганні.

Шановна Олександро Василівно!

Ви поєднуєте в собі доброту і рішучість, терпіння і наполегливість, жіночність і мудрість, тому й поважають вас не лише колеги, а й громада Чернігівщини.

Вітаючи вас з ювілеєм, щиро зичимо вам щедрої долі, родинного щастя, міцного здоров'я та добробуту і здійснення задуманих планів та мрій!

З повагою, лісівники Чернігівщини

    НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ
ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ З МИСЛИВСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
    
21 листопада - за ініціативи Чернігівського ОУЛМГ - на термінову нараду зібралися директори мисливських господарств нашого регіону.

В роботі цього заходу взяв участь представник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, член Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Чернігівській ОДА Микола Мазигула.

Тема наради тривожна й болюча: виникнення випадків африканської чуми свиней в деяких мисливських господарствах Городнянського та Ріпкинського районів.

Микола Пиріг, начальник відділу мисливського господарства облуправління, проінформував присутніх про ситуацію з АЧС в області і назвав її такою, що наближається до критичної межі. На жаль, не досягають поставленої мети профілактичні заходи, які проводяться Чернігівським ОУЛМГ. Адже понад 400 кілометрів сягає кордон Сіверського краю з Російською Федерацією та Республікою Білорусь. У цих державах декілька років триває АЧС.

Нинішньої осені сусіди-білоруси майже всю кукурудзу скосили на силос, щоб не було поживи для диких свиней. Тварини знайшли вихід - і через водойми , і сушею проникають на українські поля, на яких кукурудза стоїть до весни. Зараз популяція диких свиней в області різко зросла.

Взявши слово, Микола Мазигула наголошував на проведенні всіх заходів по недопущенню міграції диких кабанів і їх депопуляції на території Чернігівщини.

Виступили на нараді директор мисливського господарства "Придеснянське" Михайло Соловей з Козелецького та директор мисливського господарства "Залісся" з Городнянського районів і голова Чернігівської обласної організації УТМР Олена Сачок.

Ветеринарна медицина не повинна перекладати свої функції на "інші плечі" по виявленню випадків виникнення АЧС у мисливських угіддях - такий головний висновок їх виступів.

Мисливці говорили й про те, що зменшити депопуляцію диких свиней надзвичайно важко, виявити їх у всіх лісах і болотах неможливо. Треба слідкувати за тим, щоб ці тварини не розбіглися по інших областях України.

Підбив підсумки наради начальник Чернігівського ОУЛМГ Андрій Пивовар, доповівши, що конкретно робиться обласним управлінням для недопущення поширення диких свиней на території Чернігівщини й інших областей . Ставлення до цієї проблеми дуже серйозне. Андрій Олексійович додав, що полювання ніхто не відміняв. Потрібно, аби у полюванні брали участь місцеві ветеринари і забезпечували відбір діагностичного матеріалу.

Ситуація з АЧС у області на контролі Кабінету Міністрів України і Чернігівської ОДА.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ВІТАЄМО!
Миколі Єрмоленку - 60!

Шановний Миколо Васильовичу!


Сердечно поздоровляємо вас з ювілеєм і дякуємо вам за добросовісну роботу в лісовій галузі Чернігівщини!

Все своє життя ви служите лісам отчого Сіверського краю. І понад три десятиліття - лісничим Радомського лісництва Семенівського держлісгоспу, що є одним з кращих на підприємстві.

У колективі підприємства цінують вас за високі професійні здібності, чуйність і порядність у стосунках з людьми. Ви удостоєні почесного звання "Заслужений працівник сільського господарства України" за вагомі трудові здобутки на лісовій ниві.

Ви завжди наставляли своїх колег (так і зараз виховуєте молоду лісівничу зміну), що ліс - недоторканна державна власність, яку треба сумлінно оберігати для наших дітей та онуків, для майбутнього.

Дорогий Миколо Васильовичу!

Зичимо вам добра та здоров'я, сімейного благополуччя, радості і невичерпної енергії на довгі літа!

З повагою, лісівники Чернігівщини

    НАКАЗ
Про затвердження Порядку видачі посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини
й порушень правил полювання
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та підпункту 7.145 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500,

НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок видачі посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини й порушень правил полювання, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства лісового господарства України від 21 березня 1997 року N 32 "Про затвердження Порядку видачі посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 травня 1997 року за N 182/1986 (із змінами).
3. Департаменту тваринництва (Гетя А. А.) подати цей наказ в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Дикуна А. Є.

Читати в повному обсязі

    МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ
ІЗ СЯБРАМИ ПОДІЛИЛИСЯ ДОСВІДОМ І ПОДАРУВАЛИ ЇМ ВИШИТИЙ РУШНИК
    
На початку листопада до чернігівських лісівників за досвідом приїздила група директорів лісгоспів з Гомельського державного виробничого лісогосподарського об'єднання. Традиційно білоруських колег зустрічали на кордоні у Ріпкинському районі біля павільйону "Лісовичок", на якому майорить вишитий український прапор. Друзів вітали начальник Чернігівського ОУЛМГ Андрій Пивовар, голова обкому профспілки Йосип Райчинець, головний лісничий Юрій Пономаренко і директор Добрянського держлісгоспу Іван Горохівський.

Візит був розрахований на два дні. Михайло Супрун, керівник колективу лісівників Гомельщини, в перший день прибути не зміг, бо поїхав у Міністерство лісового господарства Республіки Білорусь на нараду.

Ми прямували у Горбачівське лісництво Остерського держлісгоспу. Дорогою Йосип Михайлович Райчинець, який свого часу починав зводити місток дружби між колегами двох народів-сусідів, розповідав гостям про 90-річну історію лісівників Сіверського краю і їх нинішні трудові будні.

Працівники Горбачівського лісництва на чолі з директорами Остерського державного та Остерського військового лісгоспів Юрієм Кравчуком і Валентином Судаком вручили гомельчанам українські хліб-сіль на вишитому рушнику і запросили оглянути тепличне господарство. Тут вирощуються сіянці, саджанці і декоративно-садивний матеріал. Обидва місцеві директори виступали в ролі досвідчених екскурсоводів .

(До речі, Валентин Судак , ще донедавна головний лісничий місцевого держлісгоспу, немало знань і сил доклав у розбудову базового розсадника).

Білоруси пройшлися екологічною стежкою і з великим задоволенням проїхалися новозбудованою лісовою дорогою від Горбачівського до Придеснянського лісництв ( її протяжність 5,6 км). Гості дуже схвально відгукувалися про чернігівських колег, які будують такі якісні лісові шляхи за власні кошти.

Гомельці відвідали і дендропарк Дружби, закладений учасниками Міжнародного форуму керівників лісівничих профспілок, що проходив на Чернігівщині у 2012 році, та посадили в ньому свої дерева. А за обідом добрим словом ділилися враженнями від побаченого.

Естафету остерських лісівників прийняли ніжинці. Наш маршрут пролягав у Іржавське лісництво. Директор лісгоспу Юрій Болоховець та лісничий Володимир Шапошник показували білорусам свої розсадники і теплиці. Гостей дуже зацікавило вирощування саджанців дуба у закритому середовищі. На території підприємства є три мисливські господарства , і молодим деревцям дуже дошкуляють дикі звірі. Отож місцеві лісівники протягом року можуть доповнювати пошкоджені тваринами культури дуба.

Особливо сподобалась представникам Гомельщини плантація модрини, створена у далекому 1908 році, і відома далеко за межами нашого краю. Білоруси захоплювалися модринами і говорили, що у них "вдома" такої краси немає.

Слід відмітити, що під час поїздки гомельських колег весь час цікавили розсадники. І у Берестовецькому лісництві Борзянського держлісгоспу вони відразу попрямували до розсадника з декоративно-садивним матеріалом, побачили у теплиці тисячі зачеренкованих рослин. Білоруські лісівники уважно слухали розповіді і коментарі директора лісгоспу Юрія Перепечая та головного лісничого Володимира Рибалка.

І завершився день відвідинами вміло облаштованого рекреаційного пункту в урочищі "Базарщина" та вечерею, за якою було стільки сказано й переговорено і про життя, і про лісове виробництво.

На ночівлю наших гостей запросили до чотирьохзіркового готелю "Слов'янський" м. Н.-Сіверського. Наступного дня для лісівників Гомельщини організували екскурсію старовинним князівським містом з відвідинами величного Спасо-Преображенського собору.

Згодом білоруські колеги переїхали на нижній склад Н.-Сіверського держлісгоспу. На цьому підприємстві проводиться інтенсивна переробка деревини ялинників, що всихають. Гості ознайомилися з виробничими процесами на нижньому складі і дякували директору держлісгоспу Миколі Заську та головному інженеру Олександру Кавурку за змістовні розповіді.

З гарним настроєм гомельці відвідали Узруївське та Володимирівське лісництва. Особливо їм сподобалися мальовнича садиба Узруївського лісництва ( його очолює Сергій Шульга) та дерев'яні скульптури лісокультурниці Людмили Шульги. Білоруси прогулялися міні-дендропарком і екологічною стежкою. На всі питання гостей відповідали головний лісничий підприємства Віталій Сідько та лісничий Сергій Шульга.

Гомельських директорів лісгоспів зацікавила і ділянка експериментальних культур, які вирощуються на зрубах 2012 року. Працівники лісового господарства Н.-Сіверщини експериментують: ялину, що всихає, заміняють витривалішими модриною, сосною Веймутова, березою та сосною звичайною. Білоруські колеги переконалися, що експеримент вдалий. Чернігівські лісівники дружать з наукою і на природно-кліматичні зміни реагують миттєво, професійно.

В Узруївському лісництві до своєї групи приєднався і генеральний директор Гомельського державного виробничого лісогосподарського об'єднання Михайло Супрун.

Побували білоруси і в селі Чайкіне, малій батьківщині колишнього Президента України Леоніда Кучми. Чернігівці пишаються, що їх земляк, син лісівника, не забуває рідну землю і допомагає її відродженню.

А на рекреаційному пункті "Узруївські джерела" гомельських лісівників напоїли цілющою водою.

У Семенівському держлісгоспі біля контори на чолі з директором Олександрою Дудко вишикувалися всі її працівники у парадних костюмах. Як справжні господарі, шанобливо зустрічали гостей з Білорусі. Хліб-сіль вручили зворушеним гомельським лісівникам вихованці місцевого учнівського лісництва на вишитому Олександрою Василівною рушнику. Цей дорогий сувенір вона подарувала Михайлові Супруну.

У лісогосподарському відділі гомельці побачили, як працює камера відеоспостереження, колись запозичена у них. Тільки у семенівських лісівників вона технічно краще оснащена.

Прикрасили відвідини підприємства юні природолюби. Школярі-лісівники розповідали про Семенівщину і запросили гостей на свій урок "Любіть рідну природу". Дорослі сіли за парти. Урок розпочався з української пісні.

Хороше враження залишилося від перебування в цеху переробки деревини з його інтенсивною роботою. Гідом на виробництві був головний інженер Володимир Міцук.

На нижньому складі ми ознайомилися, як семенівці працюють з асортиментом і вміло завантажують вагони, щільно укладаючи деревину. Між іншим, у лісгоспі підведена своя залізнична колія (800 м).

Керівники гомельських лісових підприємств не приховували свого захоплення тим, як продумано, по-господарськи завантажуються вагони у семенівських колег.

Вже вечоріло. Завершувалася ділова поїздка білоруських гостей у Холминському держлісгоспі. Директор Олександр Демченко показав їх красиву садибу Холминського лісництва та теплиці, де вирощуються сіянці сосни звичайної, що будуть висаджені навесні 2015 року. Михайло Супрун відмітив високу якість сіянців.

Заглянули ми і в цех деревообробки деревини, в якому на відходах з деревини та тирси працює котельня.

Лісівники з Білорусі вкотре переконалися, що дорогий російський газ їх чернігівським колегам не потрібний.

Наше спілкування продовжувалося до пізньої ночі. Гості з повагою говорили про трудові будні працівників лісової галузі Сіверщини , які без допомоги держави займаються розсадниками і будують дороги. У сусідів-українців є чому повчитися. А Михайло Супрун запропонував спільно випустити друкований альманах про багаторічну дружбу і ділове співробітництво лісівників Чернігівщини та Гомельщини. Пропозиція була схвалена.

Розпрощалися друзі під українським прапором біля "Лісовичка" у Добрянському держлісгоспі.

До нових зустрічей!

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ
НАМІЧЕНІ ПЛАНИ ВТІЛЮЮТЬСЯ В ЖИТТЯ
    
Підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств Чернігівського ОУЛМГ за 9 місяців - головна тема колегії, яка пройшла 4 листопада.

Її відкрив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Пивовар. Він почав з тривожних повідомлень із зони АТО. Мужньо, в нелегких умовах, наражаючись на небезпеку, працюють сьогодні лісівники Донеччини і Луганщини. Особливо тяжко доводиться тим нашим колегам, які опинилися на території, зайнятій сепаратистами. Лісова охорона практично на фронті. Люди отримують за свою роботу лише по півбуханця хліба в день.

Події на Донбасі болять усім чернігівським лісівникам…

Слово для виступу головуючий надав начальнику відділу економіки та фінансів Володимиру Полубню. Доповідач проаналізував роботу лісогосподарських підприємств Сіверщини за пройдені 9 місяців.

Характеризуючи лісокультурне виробництво, він зазначив, що за цей період було посаджено і посіяно на зрубах 1826,2 га лісових культур. А це становить 122% дев'ятимісячного та 106% річного планів.

Захисні лісові насадження створено на площі 150,9 гектарів (109% плану за 9 місяців ). Нові ділянки швидкоростучих лісових культур за цей період створено на 10,4 га, що становить 112% річного завдання. Також закладено 6,61 га шкілок, маточних та інших плантацій.

У Ніжинському держлісгоспі закладено плантацію модрини, у Семенівському - плодово-ягідних культур, у Добрянському та Холминському - горіхоплідних.

Володимир Полубень відмітив, що протягом трьох кварталів цього року підприємствами управління було проведено рубки формування та оздоровлення лісів на площі 9,1 тис. га і заготовлено загальної маси деревини 281 тис. м3 . Ліквідної деревини - 243 тис. м3 (86%), а ділової - 91 тис. м3 (37% від ліквідної).

Рубки догляду за лісом проведені на площі 2,6 тис. га ( за планом 2,4 тис. га), тобто 108% виконання наміченого. При цьому загальна маса деревини становить 40,7 тис. м3, в тому числі ліквідної деревини - 22 тис. м3 ( 54% до загальної маси і 96% до плану). А з неї ділової деревини - 6,8 тис. м3 (31% до ліквідної та 100% до плану).

В цілому всі види рубок догляду по управлінню виконуються так: освітлення - 113%, прочищення -104%, прорідження -107%, прохідні рубки - 101%.

Санітарні рубки проведені на площі 6,2 тис. га ( заготовлено деревини загальною масою 235,6 тис. м3 - 129% виконання, в т.ч. ліквідної деревини 217,2 тис. м3 - 92% до загальної маси та 131% до плану).

Вихід ділової деревини становить 38% (82,5 тис. м3 з ліквідної) та 184% до наміченого на даний період.

Щодо санітарних рубок, то пройдено 5,9 тис. га (95%) і заготовлено деревини загальною масою 127,8 тис. м3. Це - 119% виконання плану , в т. ч. ліквідної деревини заготовлено 117,1 тис. м3 (111%). Вихід ділової деревини з ліквіду - 26%, або 30,8 тис. м3.

У доповіді констатувалося, що протягом 9 місяців держлісгоспи заготовили 709,6 тис. м3 деревини від усіх видів рубок. На рубках головного користування - 466,6 тис. м3 деревини, на інших - 243 тис. м3.

Реалізовувалася та використовувалася деревина таким чином: у круглому вигляді на внутрішній ринок - 405,8 тис. м3 (57% від загального обсягу використання деревини); на експорт - 2011,1 тис. м3 (29%); направлено на переробку - 90,4 тис. м3 (13%); використано на власні потреби - 7,7 тис. м3 (1%).

Охорона і захист зелених масивів завжди в центрі уваги працівників галузі. Особливо непокоять лісівників пожежі. Протягом 9 місяців було зафіксовано 22 випадки лісових пожеж ( це 9,76 га). В Корюківському держлісгоспі - 7.

Нестабільна в області й лісопатологічна ситуація. За прогнозом, у 2015 році можлива загроза виникнення осередків зимового п'ядуна та інших шкідників лісу.

Виступаючий наголосив, що за 9 місяців 2014 року обсяг реалізованої продукції склав 343 128 тис. грн. і збільшився, порівняно з відповідним періодом минулого року. На 64 532 тис. грн. Темп росту реалізації забезпечили всі лісогосподарські підприємства. Значне зростання у таких держлісгоспах, як Остерський військовий (142,5%), Н.-Сіверський (132,7%) та Добрянський (128,2%).

За цей час на ведення лісового господарства підприємствами було направлено 76 693,8 тис. грн., з яких 74 728, 1 тис. грн. - власні кошти лісгоспів і 1965,7 тис. грн. (2,6%) - із загального фонду державного бюджету. До речі, бюджетне фінансування, в першу чергу, направлялося на підтримку мало ресурсних Прилуцького та Борзнянського держлісгоспів.

Фінансування лісового господарства за рахунок власних коштів збільшили всі підприємства. В цілому по управлінню на 1 га вкладено 179,3 грн. при темпі росту 131%. Отож основним показником, що характеризує стан розвитку лісового господарства на Чернігівщині і впливає на рівень направлення власних коштів на фінансування лісогосподарських заходів залишається показник реалізації продукції на 1 гектар лісового фонду.

Втім, за 9 місяців реалізація продукції на 1 га зросла, порівняно з минулорічним періодом, на 154,8 грн., або на 23,5%. Нині вона складає 823,1 грн. і є другою в регіоні Полісся (після Житомира) і більшою середньої по галузі ( 691 грн.).

Враховуючи попит на деревину на внутрішньому ринку, в цей період зберігається тенденція збільшення обсягу її реалізації. Якщо у І півріччі темп росту експорту становив 134,4%, то за 9 місяців він збільшився до 138,8%. Збільшення відбулося у всіх лісгоспах (і в цілому по управлінню) на 53 101 тис. грн., при цьому питома вага експорту зросла з 49,2% до 55,4%.

У загальному експорті значно збільшилась питома вага дров'яної деревини ( з 7,5% до 12,4%), але дещо зменшилась питома вага обробленої деревини.

Протягом дев'яти місяців лісогосподарські підприємства реалізували 617,1 тис. м3 ліквідної деревини.

Вартість знеособленого м3 реалізованої деревини зросла в цілому по управлінню на 94,5 грн. і склала 462,2 грн. А вартість знеособленого м3 ділової деревини зросла на 119 грн. (на 24%) і становить 614,6 грн.

Технологічна сировина зросла на 75,1 грн., або на 30,5%. Вартість знеособленого м3 склала 321 грн.

Що стосується дров паливних, то в середньому по управлінню вартість збільшилась на 49 грн. ( на 71,4%). ( За рахунок реалізації колотих дров Добрянським та Корюківським держлісгоспами).

У доповіді підкреслювалося, що всі підприємства забезпечили виконання запланованих заходів і спрацювали прибутково. І за результатами фінансової діяльності отримали 14 927 тис. грн.. чистого прибутку. Це - на 4 787 тис. грн., або на 47,2%, більше минулорічного періоду.

За 9 місяців 2014 року поточна платоспроможність лісгоспів збільшилась на 7 410 тис. грн., або на 23,9%.

З метою раціонального та ефективного використання державного майна підприємствами передавались в оперативну оренду основні засоби. Було додатково отримано 59,6 тис. грн.

Протягом звітного періоду в держлісгоспах проводилась робота по оптимізації виробництва, вживалися заходи щодо покращення умов оплати праці та її зростання і соціального захисту лісівників.

Станом на 01.10.2014 року на підприємствах трудиться 2 794 особи. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників становить 3 370 грн. і зросла, порівняно з минулорічним періодом, на 411 грн., або на 13,9% (середня по галузі - 3 342 грн.).

Найбільші темпи зростання і розмір заробітної плати у Семенівському та Добрянському держлісгоспах.

Продуктивність праці за 9 місяців зросла , якщо порівняти з відповідним періодом минулого року, на 32,3%. Відрадно, що зменшення продуктивності праці не допущено жодним підприємством.

Протягом 9 місяців лісгоспи та апарат облуправління сплатили платежів до державного та місцевого бюджетів і єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду на суму 94 260, 1 тис. грн., або на 130,2% до відповідного минулорічного періоду.

До державного бюджету надійшло 23 871,7 тис. грн. (темп росту -151,3%); до місцевого - 34 224,6 тис. грн. ( темп росту -145,2%).

Після аналітичної доповіді Володимира Полубня начальник облуправління Андрій Пивовар виконав приємну місію: назвав переможців в обласному змаганні серед лісогосподарських підприємств. Ними виявилися колективи тих держлісгоспів, які вибороли першість і в І-ому півріччі. Це : ДП "Добрянське ЛГ" (директор Іван Горохівський), ДП "Н.-Сіверське ЛГ" (директор Микола Засько), ДП "Холминське ЛГ" (директор Олександр Демченко).

Колеги привітали переможців дружними оплесками.

Про результати роботи зі створення системи внутрішнього контролю у лісогосподарських підприємствах розповіла головний спеціаліст - аудитор Наталія Силка.

Після завершення засідання учасники колегії відвідали Чернігівське лісництво Чернігівського держлісгоспу. Тут представники Харківської фірми "Велмаш Україна" демонстрували техніку: вантажний спеціалізований автомобіль з маніпулятором на базі автомашини МАЗ. Нещодавно таку машину придбали лісівники Добрянки. Фахову зацікавленість викликав і тракторний причіп з гідроманіпулятором, складений харківськими спеціалістами із придбаних за кордоном запчастин.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
  

    НАВЧАЄМОСЯ
ДИРЕКТОРИ СІЛИ ЗА ПАРТИ
    
Наприкінці жовтня директори Борзнянського (Юрій Перепечай), Добрянського (Іван Горохівський), Корюківського (Петро Погребняк) та Городнянського (Сергій Аніщенко) держлісгоспів разом з групою своїх колег, що прибули з усієї України, навчалися в Українському центрі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства "Укрцентркадриліс"

Сіверських лісівників зустрів директор навчального закладу Сергій Ірклієнко і запросив на екскурсію. (Він працює директором "Укрцентркадрилісу" 12 років, маючи за плечима значний лісовий доробок).

Нам цікаво було дізнатися, що два роки тому Центр відмовився від опалення газом. Тут переобладнали котельню під дрова паливні, що значно дешевше. Тепер дрова закуповуються у лісгоспах.

Із задоволенням чернігівці відвідали храм Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, побудованого у 2006 році і освяченого Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Володимиром. Сергій Петрович зазначив, що у зведенні цього храму є внесок всього колективу українських лісівників. (Якщо зробити певні розрахунки, то вийде по дві гривні від кожного).

Від імені працівників лісової галузі Чернігівщини директор Добрянського держлісгоспу Іван Олексійович Горохівський подарував храму ікону Святого Миколая.

Слід відмітити, що Українському центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства "Укрцентркадриліс" вже сорок років. Основні напрямки його діяльності такі: післядипломна освіта керівних працівників та спеціалістів підприємств і установ Держкомлісагентства України; організація навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці; видання навчальних посібників, конспектів лекцій, монографій, методичних матеріалів для інформаційного забезпечення; проведення науково-дослідних, нормотворчих, дослідно-конструкторських та впроваджувальних робіт; надання послуг підприємствам з питань економіки, фінансів, ведення бухгалтерського обліку, правознавства, управління, маркетингу, охорони праці, впровадження нових технологій у виробництво.

Підготовка організаторів виробництва (кадрового резерву) стала одним з найважливіших напрямків у роботі Центру. І проводиться з 1981 року. За програмою кадрового резерву навчалося 420 спеціалістів. ( Серед них В. І. Самоплавський, А.Й. Ковальський та В. О. Червоний, що очолювали у певний час Держкомлісагентсво України). Близько 100 "учнів" Центру стали директорами держлісгоспів, генеральними директорами та начальниками обласних управлінь лісового господарства. До того ж, підвищили кваліфікацію понад 38 тисяч керівних працівників і спеціалістів галузі, в тому числі - 4 325 лісничих.

Протягом останніх років підвищення кваліфікації проходять спеціалісти 26 спеціалізацій.

Матеріальна база Центру складається з навчального корпусу з сучасними аудиторіями, комп'ютерного класу, кабінету з охорони праці, бібліотеки з читальною і актовою залами, гуртожитком та їдальнею.

Схвальну оцінку заслужили кафедра нової техніки, передової технології, комплексного ведення лісового господарства та охорони праці і кафедра економіки, організації та управління.

Високий рівень освіти в навчальному закладі забезпечує досвідчений науково-педагогічний колектив. До навчального процесу залучаються і працівники Держкомлісагентства України, провідні вчені та викладачі НАУ.

Виїзні заняття на передові підприємства лісової галузі та екскурсії допомагає вчасно провести автопарк Центру.

Директори лісогосподарських підприємств навчалися протягом 10 днів. Навчально-тематичний план вимагав зосередженості і відповідального ставлення до навчання. Ось лише кілька його розділів: "Нововведення в законодавстві України про працю та охорону праці і організацію управління охорони праці, а також - у вимогах нормативно-правових актів з охорони праці під час робіт на основних об'єктах у лісовому комплексі"; " Медичне та санітарно-побутове обслуговування працівників лісового господарства"; "Вимоги під час експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки"; "Пожежна безпека". Отож науці ми віддавали щодня по 8 академічних годин, сумлінно готувалися до заліків і екзаменів.

Навчання у Центрі збагатило керівників підприємств і набутими новими знаннями, і досвідом..

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ВІТАЄМО!
АНАТОЛІЮ КУРГАНОВУ - 60!
Шановний Анатолію Семеновичу!

Для Вас, уродженця Самарської області і випускника Саратовського сільськогосподарського інституту, Придеснянський край став рідним. А служіння чернігівським лісам - і здійсненою юначою мрією, і впевненим життєвим шляхом.

Працюючи на посадах інженера з охорони і захисту лісу, лісничого та головного лісничого в Семенівському держлісгоспі , Ви збагатилися професійним досвідом і стали чудовим спеціалістом. Фахівцем високого ґатунку Ви прийшли на роботу в обласне управління, зарекомендувавши себе ініціативним, компетентним і відповідальним керівником (старший інженер лісового господарства, перший заступник начальника облуправління і головний лісничий, начальник відділу лісового господарства).

У Вас, Анатолію Семеновичу, незаперечний авторитет у лісівничому колективі Сіверщини. За свою сумлінну працю впродовж трудових років Ви неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами обласного управління лісового та мисливського господарства, Чернігівської ОДА та обласної ради, годинником Голови державного комітету лісового господарства України, нагрудним знаком "Відмінник лісового господарства" та відомчою заохочувальною відзнакою Держлісагентства України "За бездоганну службу в державній лісовій охороні".


Наш шановний друже і колего!

Вітаємо Вас з 60-річчям і бажаємо міцного здоров'я, наповнених творчою наснагою років і сімейного благополуччя!

З повагою - лісівники Чернігівщини

    НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ
АФРИКАНСЬКА ЧУМА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
    
Днями в актовій залі Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області спільно з Чернігівським ОУЛМГ провели нараду з користувачами мисливських угідь Чернігівщини.

Заслухавши інформацію заступника голови Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облдержадміністрації, начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області Віктора Кульбаки про випадок захворювання дикої свині в урочищі біля с.Ковчин Куликівського району Чернігівської області, яке належить УТМР. Лабораторним дослідженням ДНДІЛДВСЕ (від 18.10.2014 р.) встановлено діагноз - африканська чума свиней.

На нараді вирішили визначити територію Куликівського району, яка оточує межі захисту від епізотичного вогнища, та території Борзнянського, Ніжинського, Носівського, Менського, Чернігівського і Козелецького районів зоною нагляду.

Нагадаємо, два тижні тому село Крути Ніжинського району стало вже другою "гарячою точкою" на мапі Чернігівщини, де зафіксовано спалах африканської чуми свиней. Перший, нагадаємо, було зареєстровано на прикінці літа в Охрамієвичах Корюківського району та Щорському. З метою недопущення розповсюдження африканської чуми свиней та вжиття всіх необхідних заходів відбулося екстрене засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облдержадміністрації, яке відкрив в.о. голови ОДА Сергій Журман. Він наголосив, що ця смертельна для свійських свиней хвороба завдає колосальних збитків і несе загрозу експортному потенціалу та економіці країни. Тому всім відповідним підрозділам необхідно невідкладно докласти максимум зусиль аби не допустити розповсюдження епідемії в інших районах області. Віктор Кульбако подякував працівникам санітарно-епідеміологічної служби, міліції, ДАІ, МНС та всім, хто нині причетний до оперативних і злагоджених дій та заходів з локалізації й ліквідації спалаху захворювання.

У обговоренні даного вкрай важливого питання взяли участь начальник відділу мисливського господарства Держлісагентства України Іван Шеремет, начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Пивовар, Микола Пиріг - начальник відділу мисливського господарства Чернігівського ОУЛМГ, Олег Бережанський - керівник Чернігівської філії громадської спілки "Захист громадського здоров'я" та директори мисливських угідь області.

Цього року спалах хвороби мав місце в понад 60 неблагополучних пунктах Росії, у 15 - у Білорусі, 16 - у Польщі, 67 - у Латвії, 8 - у Литві.

Африканська чума свиней (АЧС) - високо патогенне захворювання диких і домашніх свиней, збудником якого є вірус, уперше зареєстрований в Африці. Останні випадки виявлення його в Україні були у 2012 та 2014 роках у Запорізькій та Луганській областях. Інкубаційний період захворювання триває від 3 до 15 днів (при гострій формі - 5-9). Хвороба характеризується тим, що відбувається раптова загибель свиней, спостерігаються висока температура, синюшність шкіри тварин. Із них 40-60 % гинуть протягом 6 -13 днів, загалом же загибель свиней сягає 85 - 100 %. Зараження відбувається прямим контактним шляхом, а також через згодовування заражених відходів. Вірус може переноситися транспортом, на одязі, через птахів, комах тощо. Небезпека в тому, що вірус дуже стійкий: у грунті він зберігається до 4 місяців, у трупах свиней - до 2,5 місяця, в копченостях - до півроку, а в замороженому - аж до 3 років.

Чернігівське ОУЛМГ терміново зобов'язує всіх користувачів мисливських угідь:
- забезпечити відбір діагностичного матеріалу для проведення лабораторних досліджень на виявлення захворювання АЧС з усіх добутих на полюванні диких кабанів;
- забезпечити систематичне спостереження за дикими кабанами;
- при виявленні підозрілих у захворюванні (невластива поведінка, хитка хода, пригнічення тощо) чи загиблих диких кабанів терміново повідомляти Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області та Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства;
- вжити заходів, спрямованих на зменшення або недопущення міграції диких кабанів з Російської Федерації та Республіки Білорусь;
- забезпечити підгодівлю диких кабанів, особливо на прикордонних угіддях, з метою зменшення чи виключення міграції диких кабанів на територію області.

Інформацію про проведену роботу, кількість добутих під час полювання диких кабанів, виявлених загиблими, та кількості відібраних для аналізів проб діагностичного матеріалу для проведення лабораторних досліджень на виявлення захворювання на африканську чуму свиней надавати письмово щовівторка до 14 години відділу мисливського господарства Чернігівського ОУЛМГ.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ВІТАЄМО!
СЕРГІЮ МЕХЕДУ - 50!
Шановний Сергію Володимировичу!

Вітаємо вас з полуднем віку!


Ви поріднилися з лісовою галуззю Чернігівщини понад двадцять років тому, маючи за плечима і армійську службу, і стаж помічника майстра на об'єднанні "Хімволокно".

Нову сторінку своєї біографії, вже лісівничої, Ви заповнювали старанно й професійно, пройшовши шлях від охоронника до головного спеціаліста з кадрової роботи та державної служби відділу економіки і фінансів облуправління.

Ви нині складаєте графіки, контролюєте та направляєте працівників держлісгоспів на навчання з підвищення кваліфікації. На особливому місці у Вас - молодь, майбутня лісівнича зміна Сіверського краю, яка, завдяки Вашим турботам, щорічно поповнює студентські лави профільних технікумів та вищих навчальних закладів.

Колеги поважають Вас як людину працелюбну і доброзичливу, котра завжди відгукнеться на прохання, вислухає і дасть слушну пораду.

З нагоди поважної дати прийміть, шановний Сергію Володимировичу, щирі побажання щастя і родинної злагоди , успіхів у роботі і збагачених міцним здоров'ям та благополуччям років!

З повагою - лісівники Чернігівщини

    ВИЇЗНА КОЛЕГІЯ
ЗОЛОТА ОСІНЬ У НІЖИНСЬКИХ ЛІСАХ
   
Виїзна колегія Чернігівського ОУЛМГ, яка відбулася 9 жовтня, пройшла на базі ДП "Ніжинське лісове господарство".

Її учасники зібралися на пленарне засідання у актовому залі Бобровицького нижнього складу. Начальник облуправління Андрій Пивовар розпочав захід з приємної події. Він вручив Почесну грамоту Кабінету Міністрів України заслуженому працівнику лісового господарства України, депутату Чернігівської обласної ради, директору Добрянського держлісгоспу Івану Горохівському.

Подяку Дерржлісагенства України одержав директор Остерського держлісгоспу Юрій Кравчук. Колеги привітали нагороджених оплесками і букетами осінніх квітів.

З доповіддю, в якій аналізувалася робота по кадровому забезпеченню підприємств лісового господарства Чернігівщини, виступив Сергій Мехед, головний спеціаліст з кадрової роботи обласного управління лісового та мисливського господарства. Він зазначив, що в лісовій галузі України в зону АТО було мобілізовано 623 працівники, з них 561 продовжують служити. З нашого Сіверського краю мобілізовано 74 лісівники, а в зоні АТО перебуває 28. За незалежність нашої держави віддали свої життя 5 лісівників. На жаль, біда не обминула і нашу область. У бойових діях на Донбасі загинув тракторист Корюківського держлісгоспу Микола Лущик.

Учасники колегії вшанували пам'ять полеглих захисників Вітчизни хвилиною мовчання.

У доповіді підкреслювалося, що нині в лісогосподарських підприємствах Сіверського краю фактично трудиться 2 791 працівник. (З них 804 належать до державної лісової охорони).

Найбільша кількість працюючих у Корюківському (343), Н.-Сіверському (318), Добрянському (293), Холминському (285) та Семенівському (274) держлісгоспах.

Відмічалося, що найвагомішу частку працівників державної лісової охорони становлять майстри і старші майстри лісу - 580 осіб (72%). А лісничі і помічники лісничих - 143 особи (18%); відповідно головні лісничі - 12 осіб (1%) та керівники і спеціалісти лісгоспів - 69 осіб (9%).

Варто додати, що з 804 працівників державної лісової охорони 508 мають фахову освіту. Так, серед лісничих -70,3% , а їх помічників - 97,1%. Наболілим питанням вважається освіта майстрів лісу. В цілому по управлінню - 580 майстрів і старших майстрів лісу. На жаль, лише 288 (49,7%) з них мають фахову освіту. Але сьогодні є позитивні зрушення в цій проблемі . Семенівський, Чернігівський та Остерський держлісгоспи заочно навчають своїх майстрів лісу і оплачують їх навчання.

Віковий склад директорського корпусу рівномірно збалансований: 46,2% - у віці від 41 до 55 років; 38,5% - до 40 років; 15,3% - понад 56 років. Всі керівники мають вищу профільну освіту. Сегментом Галузевої програми кадрового забезпечення є підвищення кваліфікації працівників лісового господарства, яке здійснюється на базі Укрцентркадриліс.

У 2014 році до вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю "лісове господарство" вступило 6 наших абітурієнтів ( троє - за цільовими направленнями). Відповідально попрацювали під час вступної кампанії Н.-Сіверський, Прилуцький, Чернігівський та Остерський військовий держлісгоспи. У ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації студентами стали 7 чернігівців ( шестеро - за квотою цільового прийому). Без відриву від виробництва здобувають освіту 72 працівники Чернігівського ОУЛМГ у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Керівникам лісогосподарських підприємств потрібно наполегливіше проводити роботу із залучення на навчання до "лісових" ВНЗ молодих працівників, вихованців учнівських лісництв та випускників сільських шкіл.

Слід додати, що близько сорока студентів з Чернігівщини навчаються в галузевих технікумах та вищих навчальних закладах.

Тема виступу начальника відділу лісового господарства Анатолія Курганова - формування деревостанів при здійсненні рубок формування і оздоровлення лісів на підприємствах облуправління.

Протягом 9 місяців поточного року було заготовлено 240,5 тис.м3 ліквідної деревини. А рубками догляду та санітарними рубками пройдено 9,0 тис. га лісу. Виконаний план рубок по догляду в молодняках на 107,9%, прорідженню - на 107%, прохідних рубках - на 101%, по суцільних рубках - на 149% ( в основному, це розробка всихаючи ялинників та деревостанів, пошкоджених травневим буревієм).

Вікова структура лісового фонду за групами зросла: відсоток стиглих і перестиглих хвойних насаджень - з 5,8% до 15,1%; твердолистих - з 9,8% до 13,4%.

У 2012 році було проведено базове лісовпорядкування у всіх держлісгоспах, розроблені проекти організації і розвитку лісового господарства підприємств на ревізійний період, затверджені розрахункові лісосіки на період 2012-2021 р.р. Отож щорічні завдання щодо обсягів формування і оздоровлення лісів встановлюються за матеріалами лісовпорядкування та уточнюються за результатами обстеження стану деревостанів.

Начальник відділу економіки та фінансів Володимир Полубень проінформував присутніх про зміни в колективних угодах. ЦК профспілок України найближчим часом розгляне питання матеріальної підтримки сімей загиблих захисників та родин мобілізованих в АТО і рекомендуватиме внести зміни до колективних угод. Після цього повідомлення слово взяв Андрій Пивовар. Він сказав, що вже наближається зима - і чернігівським лісівникам треба закупити нашим бійцям на Донбасі теплі речі і вчасно їх відправити.

Андрій Олексійович додав, що кожен директор підприємства повинен контролювати, як живеться сім'ям тих воїнів-лісівників, які зараз перебувають у зоні збройного конфлікту. Присутні схвально підтримали ці пропозиції. Після пленарного засідання були відвідини нижнього складу. Робітники, які обслуговують верстат-дроворуб, розповіли нам, що зараз працюють у дві зміни. Осінь - продуктивна пора, йде заготівля дров для населення. Дрова сільські жителі, готуючись до зими, називають найпопулярнішим видом палива і охоче їх закуповують.

Змістовною виявилася й поїздка до Коляжинського лісництва. Тут ми побували в садибі, теплиці, шкільному відділенні та розсаднику. Учасники колегії оглянули також огородження лісових культур від потрав дикими тваринами та лісові культури, створені восени 2012 року на зрубах суцільної санітарної рубки і оброблені репелентом "Цервакол Екстра" ( теж від потрав диких тварин).

Далі наш маршрут пролягав у Кобижчанське лісництво. Хороше враження на гостей справили лісові розсадники, огороджені вольєрою сіткою, що захищає рослини від потрави дикими тваринами. Проїхали учасники колегії новозбудованою лісовою дорогою. Шлях для вивезення деревини до нижнього складу став коротшим.

У Кобижчанському лісництві ми ознайомилися з механізованою хімічною обробкою зрубу проти памолоді молодої акації з попередньою підготовкою грунту. За графіком попрямували в Іржавське лісництво. Золота осінь супроводжувала лісівників на його садибі і в міні-дендропарку. Із задоволенням колеги оглянули експериментальні лісові культури, створені із сіянців дуба звичайного та ялини європейської; генетичний резерват, постійну ділянку дуба північного (бореального) віком до 106 років; плантацію фундука; лісовий розсадник; постійну лісонасіннєву ділянку модрини європейської (вік до 107 років) та лісові культури дуба звичайного 2006 року створення.

Супроводжували учасників виїзного засідання і гідами були директор Ніжинського держлісгоспу Юрій Болоховець, головний інженер Олександр Баргамін та головний лісничий Володимир Костирко.

Підбивалися підсумки колегії у Іржавському лісництві. Начальник облуправління Андрій Пивовар подякував ніжинським лісівникам і молодому енергійному директору підприємства за злагоджену роботу і вміло організований маршрут відвідин лісництв.

Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ
  

    АКТУАЛЬНО
ЛІСОВИМИ ДОРОГАМИ - ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ
    
Питання енергетичної безпеки перед Україною стоїть сьогодні, як ніколи, актуально. Залежність від російського газу та війна в Луганській і Донецькій областях, де переважно добувалося вугілля, призвели до кризи в паливно-енергетичному комплексі, напруги серед населення, хвилювання влади на місцях стосовно забезпечення закладів соціальної сфери в осінньо-зимовий період альтернативними видами опалення. Кожен готується до холодів, як може, перестраховуючись на всяк випадок. Чи не єдиним доступним для всіх верств населення видом палива залишилися дрова, тож працівникам лісу додалося турбот. А лісові дороги стали справжніми життєдайними артеріями галузі. ДП "Ніжинське лісове господарство" постійно дбає про розвиток своєї транспортної інфраструктури. Не секрет, що значний запас ділової стиглої деревини, яка вирубується й реалізується як дрова, зосереджено саме у важкодоступних місцях, а відтак, і пріоритети в будівництві лісових магістралей надається саме їм. Нові дороги - це можливість використання великовантажного транспорту на заготівлях деревини, що дає суттєву економію паливно-мастильних матеріалів та зменшує навантаження на габаритну лісовозну техніку.

З початку року для населення підприємство реалізувало дров паливних в круглому вигляді 21140кбм та колотих 464кбм але це поки що, адже заготівля лісу триває. До кінця року планується заготовити та реалізувати 7530кбм.

Важливим залишається питання захисту лісових насаджень від пожеж, особливо в літній та осінній пожежонебезпечні періоди. Завдяки добрим шляхам працівники лісової охорони оперативно реагують на виклики й рятують ліс від вогню. Те саме стосується і патрулювання лісових угідь з метою запобігання браконьєрству, профілактичної роботи по дотриманню лісового та мисливського законодавства.

Торік лісові господарства області побудували понад 75 кілометрів земляного полотна та зміцнили ґрунтово-щебеневою сумішшю близько 50 кілометрів лісових доріг. У цих цифрах є певний внесок і ніжинських лісівників - за останні три роки Ніжинським держлісгоспом збудовано майже 14 км лісових автошляхів із ґрунтово-щебеневим покриттям, на спорудження яких витрачено 3,4 млн. грн. коштів підприємства. Це доволі серйозний та затратний об'єм роботи для підприємства, де будівництво доріг не є основним показником економічної діяльності.

Нещодавно прокладено нову магістраль через ліс. Будівництво розпочинали власними силами. Попередню висипку зробили борзнянські лісгоспівці. Затим з потужним комплексом, бульдозером та екскаватором долучилися колеги-городнянці. Так, спільними зусиллями, за досить короткий час нова лісова дорога була готова до експлуатації. Окрім лісогосподарського, вона має ще й важливе соціальне значення так, як місцевими жителями лісові дороги використовуються більше ніж лісівниками, адже вона сполучила між собою Носівський район із Бобровицьким у декількох напрямках, дозволяючи тим самим суттєво скоротити шлях між ними, тому місцеві жителі вдячні лісівникам за збудовані дороги.

І все ж головне, заради чого, по суті, й будуються лісові дороги - це вирішення організаційних та технологічних проблем господарства. Та й загалом, дороги в лісі - це життя для підприємства. І якщо навіть попервах не відразу вдасться визначити економічний ефект від будівництва нових та реконструкції вже діючих лісових магістралей, з часом він буде очевидним. Причому, оцінку йому даватимуть не лише господарі лісу, а й численні його відвідувачі та гості.

Катерина ГАВРИШ, ДП Ніжинське лісове господарство.
    

    СЛОВ'ЯНСЬКЕ БРАТЕРСТВО
"У НАШОЇ ДРУЖБИ КРИЛА МІЦНІ!"
    
26 вересня білоруський Добруш, розташований на межі трьох держав, сонячною погодою зустрічав працівників лісової галузі Чернігівської та Гомельської областей, учасників ХІІ Міжнародної спартакіади "Слов'янське братерство". Старовинне місто, яке у 2010 році відзначило 450-літній ювілей, славиться своїми підприємствами - паперовою фабрикою ("Героєм країни") та порцеляновим заводом. Добрушський район зачаровує мальовничим ландшафтом, білокорими березами і могутніми дубами, родючими нивами і луками з соковитою травою, чистими водами ріки Іпунь.

На Спартакіаду прибули кращі представники лісівничих колективів, у яких значні і виробничі, і спортивні здобутки. Напередодні у держлісгоспах відбулися відбіркові змагання. Зокрема, сіверські лісівники присвятили свої спортивні заходи 90 -річниці створення Чернігівського ОУЛМГ.

Змагання проходили у Добрушському районному ДТСААФ.( Білоруси дуже відповідально ставляться до діяльності добровільних товариств, які сприяють вихованню і загартуванню майбутніх захисників Батьківщини. У сусідів є чому повчитися).

Атмосфера на Спартакіаді була доброзичливою й теплою. Суперники охоче спілкувалися між собою, ділилися новинами і враженнями. Настала урочиста мить: звучать гімни України та Республіки Білорусь. І дівчата у національних білоруських костюмах підносять гостям запашний коровай з нового врожаю.

Генеральний директор Гомельського державного виробничого лісогосподарського об'єднання Михайло Супрун та начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Пивовар з вітальним словом звернулися до присутніх і побажали спортивних успіхів командам. Профспілкові лідери Йосип Райчинець (від чернігівців) та Віктор Кривко-Красько ( від гомельців) говорили про перевірену часом дружбу між лісівниками двох областей-сусідок. Навіть своє професійне свято українські і білоруські лісівники відмічають в один день.

До речі, Михайло Супрун , Йосип Райчинець і Віктор Кривко-Красько започаткували проведення Міжнародної спартакіади "Слов'янське братерство". Раніше, сім років тому, в ній брали участь і лісівники Російської Федерації. Прикро, що нинішня путінська політика призвела до розбрату - і російські колеги не приїздять на спортивні галузеві змагання.

Дійство було видовищним. Спортивна боротьба, яка включала різні види суперництва (міні-футбол, волейбол, настільний теніс, гирьовий спорт, стрільбу з пневматичної гвинтівки, шашки, розпилювання колоди, кидання сокири та перетягування канату) вимагала від учасників неабиякої спритності, вміння і витримки. Напруженим був футбольний матч, в якому мірялися силами вправні спортсмени з держлісгоспів. Прикував до себе увагу й міні-футбол керівної ланки. На воротях у чернігівців стояв випробуваний, досвідчений Іван Горохівський, директор Добрянського лісогосподарського підприємства. Начальник Чернігівського ОУЛМГ Андрій Пивовар був захисником. Справжніми "бійцями" на полі стали нападаючі - головний лісничий управління Юрій Пономаренко і головний лісничий Чернігівського держлісгоспу Вадим Фесюн.

Слід відмітити, що на Спартакіаді обидві команди виявилися досить серйозними суперниками і продемонстрували хорошу фахову підготовку та чудову спортивну виправку. Але сябри жартували, що їм рідна земля допомогла перемогти з перевагою в один бал.

Наступного року учасників Міжнародної спартакіади "Слов'янське братерство" прийматиме Сіверщина.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ВТРАТА
У ЗАЖУРІ СТОЯЛА ДІБРОВА
Відійшов за вічну межу патріарх колективу добрянських лісівників Микола Іванович Герасименко з Пилипчі, який 45 років віддав лісовій справі. Символічно, що земний шлях колишнього лісничого Чудівського лісництва завершився 19 вересня . Цей день у народі називають Михайловим чудом.

Лісівник з діда-прадіда, він був справжнім господарем лісу, великим природолюбом, що дбав і про зелені масиви рідного краю, і захищав усіх лісових мешканців. "Де Герасименко, там порядок",- з повагою говорили про Миколу Івановича колеги. Браконьєри у його володіння навіть поткнутися боялись, зате дичина почувала себе привільно. Щоб взимку були корми для звірів, всі лісові галявини засівалися кукурудзою.

У 70-і роки про Миколу Герасименка, який організував у лісництві звіроферму (відгодовували на ній 3 тисячі нутрій, 50 бичків і 2 800 кролів), писали місцеві і столичні газети. А скільки лісів він створив!

У нелегкі 90-і роки, коли контору Чудівського лісництва перевели до Грабова, Микола Іванович збудував її гарне нове приміщення і …пішов на заслужений відпочинок. Та його привітний дім у Пилипчі завжди був радий гостям: навідувалися і лісівники за добрим словом-порадою, і зайці та птахи, яких неодмінно підгодовував взимку, ніколи не забували.

З дружиною Надією Тимофіївною, яка в усіх починаннях підтримувала чоловіка, Микола Іванович прожив у парі 61 рік. Батьковим лісовим шляхом пішли й обидва сини - Олександр та Михайло. Нинішньої зими у великому родинному колі лісівників Добрянського держлісгоспу Герасименко-старший відсвяткував свій 80-літній ювілей.

Прощалися зі своїм наставником, другом і колегою всією лісівничою громадою напередодні професійного свята. І всі жителі хутора (дехто вже опирався на милиці) прийшли. Адже нікому Микола Іванович не відмовив, коли люди зверталися до нього за допомогою. О. Василь із Грабова відправив панахиду.

Лісничий Ріпкинського лісництва Олександр Зогий, вірний учень Герасименків, ніс портрет свого учителя у формі лісника. Лунала сумна мелодія , яку виконував оркестр народних інструментів районного будинку культури. Було багато вінків і осінніх квітів.

Олександр Свистун, Грабівський сільський голова, з повагою говорив про Миколу Івановича, беззмінного депутата сільської ради, що у свої трудові лісівничі роки підставляв плече і жителям, і школі, і клубу.

"Ми називали його батьком, вчителем, порадником", - з синівською вдячністю сказав про свого наставника Олександр Зогий.

З теплотою згадував головний інженер лісгоспу В'ячеслав Киченок, як Микола Іванович вводив його, молодого спеціаліста ( майстра лісу) у професію.

Того вересневого дня на цвинтарі, що розташований у діброві, здавалося, і дерева принишкли в зажурі. Як сльози, тихо падали на землю жолуді…
  

    НА ЮВІЛЕЇ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ
ЗА ДОБРОСОВІСНУ ПРАЦЮ НА ЛІСОВІЙ НИВІ СІВЕРЩИНИ
    
У вересні на Чернігівщину прийшла тепла, сонячна осінь. У ці дні сіверські лісівники відзначали 90-річницю створення Чернігівського ОУЛМГ і День працівника лісу.

Нинішнього року на ці урочистості до Придесення прибув Голова Держлісагентства України Валерій Черняков.

У колі лісівників, столичних та місцевих журналістів Валерій Вікторович поділився хорошою новиною. Дякуючи українським лісівникам, науковцям, депутатам Верховної Ради і всім небайдужим до долі наших лісів людям , що відстояли Держагентство, яке залишиться єдиним державним лісогосподарським комплексом. І не буде, як планувалося, тулитися під одним дахом з Міністерством природи.

Валерій Черняков відмітив: він приїхав на Чернігівщину тому, що це найбільша лісова область. Тут трудиться великий лісівничий колектив, який демонструє в останні роки реальні здобутки в лісовому господарстві.

Валерій Вікторович привітав лісівників Сіверщини з 90-річчям Чернігівського ОУЛМГ і додав, що привіз нагороди шанованим людям.

Голова Держлісагентства підкреслив, що нинішнього року професійне свято лісівників доводиться відмічати у дуже складний для нашого народу час. Зараз вся держава з бійцями АТО, які відстоюють єдність України на Сході. І лісівники підставляють своє надійне плече мужнім воїнам.

У лісівничому зібранні взяли участь депутат Верховної Ради України, народний артист України Богдан Бенюк та заступник голови Чернігівської ОДА Костянтин Лубенцов.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять колеги Миколи Лущика з Корюківського держлісгоспу та всіх інших патріотів, які загинули в АТО.

З добрими побажаннями звернувся до сіверських лісівників Богдан Бенюк. Він розповів, що родом із Прикарпаття і змалку любив ліс, біля якого розташоване його рідне село. І перші заробітки майбутнього актора були лісовими. У дитинстві він мріяв стати лісником. Богдан Михайлович пригадав , як у молоді роки знімався на Чернігівщині у фільмі про партизанів і грав роль народного месника. Саме тоді він вперше й познайомився з величними лісами нашого краю.

"Ми, поліщуки, - сказав Костянтин Лубенцов, любимо і цінуємо свої ліси. І моє дитинство пройшло теж у лісі. А чернігівським лісівникам дякуємо за добросовісну працю, за доглянуте зелене багатство краю і за наповнення обласного бюджету..."

Гості бажали лісовій громаді Сіверщини мирного неба, щастя, благополуччя і, звичайно ж, виробничих досягнень.

Ветеранське слово прозвучало від голови обкому профспілки працівників лісового та мисливського господарства Йосипа Райчинця. Він перегорнув вагомі трудові сторінки з історії чернігівських лісгоспів і розповів, якою була галузь наприкінці ХХ століття. У 80-і роки у лісівничому колективі налічувалося майже 8 тисяч працюючих. І кадри, які здали свій фаховий екзамен на Чернігівщині, згодом прославили Україну в інших регіонах.

"Не втрачають свої позиції сіверські лісівники і сьогодні, продовжують славні традиції своїх попередників, - запевнив начальник Чернігівського ОУЛМГ Андрій Пивовар. - Про це свідчать і наші здобутки за 8 місяців нинішнього року".

Підприємства виконали всі заплановані лісогосподарські заходи і забезпечили зростання виробництва та реалізації продукції. Так, продукції реалізовано на 296,7 млн. грн., а темп росту склав 119,8%. Продуктивність праці зросла на 13% і заробітна плата штатних працівників -на 12,3%.

Лісгоспи виконали затверджені показники зі сплати податків і обов'язкових платежів до бюджетів та єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду.

За І півріччя було створено 1959, 2 га лісових культур, а це - 121% піврічного завдання і 100% - річного.

Ось так зустріли свій ювілей і професійне свято чернігівські лісівники.

За добросовісну працю на лісовій ниві ціла когорта кращих представників лісової галузі Чернігівщини нагороджена заохочувальними відзнаками всіх рівнів - від Президента України, Кабінету Міністрів, Державного агентства лісових ресурсів України та обласної ради.

Указом Президента України № 676/2014 "Про відзначення нагородами України з нагоди Дня незалежності України" - за вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм почесне звання "Заслужений працівник лісового господарства" присвоєно Олександру Сидоренку, лісничому Тихоновицького лісництва Корюківського лісогосподарського підприємства.

А Почесної грамоти Кабінету Міністрів удостоєний депутат Чернігівської обласної ради, заслужений працівник лісового господарства України Іван Горохівський, директор Добрянського держлісгоспу, лідера лісової галузі краю.

Від імені нагороджених виступив Олександр Сидоренко, який сказав, що ці відзнаки - заслуга всього лісівничого колективу Чернігівщини.

У цей святковий ювілейний день колеги згадували ветеранів-лісівників, які відроджували галузь у повоєнні роки. І вдячно, з повагою говорили про всіх працівників галузі, котрі служать сіверським лісам.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
  

    ВІТАЄМО!
З ДНЕМ ПРАЦІВНИКА ЛІСУ!
ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА, КОЛЕГИ!

Традиційно в третю неділю вересня ми відзначаємо своє професійне свято - День працівника лісу.

Лісове господарство України - завжди було і залишається пріоритетною складовою народногосподарського комплексу держави, основою економічної стабільності, запорукою екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища.

Ліс - це безцінний дар. Його збереження та примноження - високе покликання всіх працівників лісового господарства.

Щодня сумлінно і невтомно працюючи, лісівники створюють десятки гектарів нових насаджень, охороняють ліси від пожеж, хвороб та шкідників, самовільних рубок, браконьєрського полювання.

Завдяки самовідданій праці лісівників, збільшується площа лісового фонду країни, успішно розвивається лісогосподарська галузь.

Переконаний, що Ваш професійний обов'язок та наполеглива праця щодо збереження, раціонального використання та дбайливого відтворення лісів сприятиме процвітанню рідної держави.

Від усієї душі щиро вітаю всіх працівників лісового господарства та ветеранів галузі з професійним святом!

Особливо хочу звернутися зі словами вдячності та пошани до тих лісівників, які сьогодні гідно виконують військовий обов'язок у зоні антитерористичної операції - захищають державні кордони, ризикуючи власним життям. Миру Вам та Вашим сім'ям, мужності та витримки у цей непростий час.

Дорогі колеги, нехай добробут та щастя наповнять ваші родини, міцного здоров'я Вам, благополуччя і віри, наснаги та нових трудових звершень.


З повагою, Голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков

    ВІТАЄМО!
З ДНЕМ ПРАЦІВНИКА ЛІСУ!
Шановні колеги-лісівники, дорогі ветерани лісової галузі, наші юні друзі-помічники - вихованці учнівських лісництв!
Сердечно вітаю вас зі святом - Днем працівника лісу!


Наш тритисячний лісівничий колектив комплексно й раціонально використовує лісові ресурси краю і сумлінно несе почесну місію охоронців та захисників найбільшого природного багатства Чернігівщини - її лісів.

Представники лісової галузі області - це фахівці високої кваліфікації, руками яких щороку створюються сотні гектарів молодих лісів. Сіверські лісівники докладають немало енергії й зусиль, щоб зберегти й примножити зелений скарб Придесення.

Нинішнього року у працівників нашої галузі особлива дата: відмічаємо 90-літній ювілей створення обласного управління лісового та мисливського господарства. Це великий державний механізм, який за час свого існування вивів лісове господарство регіону на новий рівень і завжди робив вагомий внесок в економіку краю.

Люди, які служать лісам, заслуговують великої поваги у суспільстві. Хочеться низько вклонитися нашим ветеранам - за відданість обраній справі, за мудрість і професіоналізм, які вони передають сучасному поколінню лісівників.

Ростуть посаджені юними природолюбами ліси - підростає в учнівських лісництвах і наша молода зміна.

Дорогі колеги!

Щиро дякую вам за гідне виконання намічених планів. Зичу вам міцного здоров'я, мирного неба, благополуччя і добробуту в родинах, успіхів у виробничих буднях, творчої наснаги і оптимізму!


Андрій Пивовар, начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства

    ДО 90-РІЧЧЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ
УСІМ, ХТО САМОВІДДАНО ТРУДИВСЯ І ТРУДИТЬСЯ НА БЛАГО ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ - УКРАЇНСЬКОГО ЛІСУ
Збірник "Зелений скарб Сіверського краю", присвячений 90- річчю Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, вийшов у світ у ювілейному для нас вересні.

На сторінках цього видання оживають незабутні сторінки історії чернігівських державних лісогосподарських підприємств.

Пам'ятають сіверські зелені масиви імена тих лісівників, що створювали перші лісгоспи у буремні 20-і роки і виводили їх на передові рубежі у передвоєнних п'ятирічках.

Архівні документи свідчать, як у роки Великої Вітчизняної війни ліс ціною свого життя захищав чернігівців. Він вкривався ранами, горів з лісовими селами, давав прихисток народним месникам.

Чернігівські ліси вистояли і були "мобілізовані" на мирний труд. Схвильовано вчитуємося у спогади 40-50-х років, як лісівники до останку віддавали себе роботі. Працьовиті невтомні руки цих людей відроджували ліси, додаючи їм сили й могутності.

Від ветеранів, справжніх лицарів зеленої ниви, сьогоднішні лісівники прийняли естафету трудових звершень і безцінний досвід.

Юрій Пономаренко, шеф-редактор часопису "Ліси Чернігівщини"

    ЗИМА СПИТАЄ
АВИРУЧАТЬ ВЕРСТАТИ-ДРОВОРУБИ
    
Нинішня зима - за всіма економічними й політичними прогнозами - буде нелегкою, випробовуватиме українців на міць. Відчутно "кусатиметься" газ. Але ж у нас є лісові масиви, що у важкі часи завжди виручали людей дровами, котрі з діда-прадіда були основними енергоресурсами.

Чернігівські лісівники на осінньо-зимовий період можуть повністю забезпечити регіон паливними матеріалами. Заготовлених 120 тис.м3 дров вистачить і землякам, і областям-сусідкам.

У вересні у сільських оселях господарі перевіряли справність печей і грубок та добрим словом згадували місцеві торфобрикетні заводи, які були зруйновані "реформаторами".

З 2012 року у Добрянському, Ніжинському та Корюківському держлісгоспах на повну потужність використовуються верстати-дроворуби.

Як зазначає головний інженер Добрянського лісогосподарського підприємства В'ячеслав Киченок: "Вся неліквідна деревина в лісгоспі йде на дрова. Це дуб, сосна і береза. А наш верстат-дроворуб працює у дві зміни".

Його обслуговують два В'ячеслави - Радченко і Козлов. Робітникам допомагають укладники Сергій Кривошей та Микола Малашенко.

"Раніше ці хлопці ходили з бензопилами і сокирами по дворах і допомагали заготовляти дрова літнім односельцям,- розповідає майстер дільниці по переробці деревини Лідія Тітова. -А тепер вони біля верстата, на совість трудяться".

Виробничники рубають населенню дрова на замовлення - від 25 до 50 см: для печей, грубок і котлів для твердого опалення.

За один складометр вони отримують 29 грн. Складання в касету коштує 10 грн., а виготовлення касети - 11 грн.

Вартість 1м3 дубових дров для населення - 400 грн., для підприємств - 450 грн. Соснові й березові - дешевші.

Є й такі клієнти, що замовляють до 1000м3 дров. Протягом літа попит на продукцію верстата-дроворуба був значним. Люди охоче купують дрова, запасаються на зиму.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ДЕКОРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
РОЗСАДНИК СТВОРЮВАЛИ З НАСІНИНИ
    
Маршрути всіх шанувальників екологічного туризму у Ріпкинському районі пролягають через Ново-Яриловицьке лісництво. Приваблює і зі смаком оформлена садиба , і розсадник з декоративно-садивним матеріалом. Тут можна помилуватися рідкісними видами рослин і придбати ті з них, які прикрасять ваші подвір'я чи сад.

Розсадник створено у 2011 році за ініціативи директора Добрянського держлісгоспу Івана Горохівського, який привозив насіння дивовижних рослин із Закарпаття та Івано-Франківщини. А інженер лісових культур Олена Кравченко їздила за рідкісними саджанцями до Сумської та Київської областей.

У Ново-Яриловицькому декоративному розсаднику ( його площа 0,5 га) вирощується 50 видів рослин. Це: ялина колюча, бобівник "Золотий дощ", церціс європейський, гібіскус сірійський, гінкго дволопатове, ялиця бальзамічна, сосна корейська, ялина канадська, туя золотиста, туя вересоподібна, туя клоновидна, туя гігантська, туя західна, ялівець клоновидний, ялівець козацький, ялівець середній, ялівець китайський тощо.

У 2013 році директор Іван Горохівський побував у лісівників Гомельщини. У своєму лісгоспі він запланував посадити плантацію голубики і попросив білоруських колег допомогти. Отож головний лісничий Денис Землянко і привіз декілька десятків кущів для розведення цієї культури. Так заклали плантацію голубики.

Розсадник у Ново-Яриловицькому лісництві обладнаний поливними системами. Постійно проводиться зволоження сіянців та саджанців, виполюються бур'яни. У теплиці рослини поступово загартовуються.

Доглядає це господарство Дмитро Савченко, який прибув на підприємство у минулому році, після закінчення Лубенського лісового технікуму. Молодого спеціаліста по-батьківськи зустрів Іван Олексійович Горохівський, надав йому квартиру зі всіма зручностями і побажав: "Приживайся у нас, працюй і швидше створюй сім'ю".

Слід відмітити, що Ново-Яриловицьке лісництво вважається одним з кращих у Добрянському держлісгоспі. Його очолює Михайло Мамоненко. Він родом із Гути Ткачової, де й мешкає з мамою. Іван Петрович, батько Михайла Івановича, весь час працював помічником лісничого Комарівського лісництва. А син вступив до Гомельського будівельного технікуму, відбув армійську службу і… прийшов на роботу у Ново-Яриловицьке лісництво. Батькові лісові гени перемогли.

Михайло Мамоненко був майстром лісу і заочно навчався у Малинському лісовому технікумі. Кілька років тому він став помічником лісничого, а з 2013 -го - лісничим. Михайло Іванович весь набутий лісовий досвід вкладає у свою роботу.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    МІЦНА СІМ'Я - МІЦНА ДЕРЖАВА
МАМИН ДИВОСВІТ
    
Родину лісничого Узруївського лісництва Сергія Михайловича Шульги односельці називають працьовитою і творчою. І глава сім'ї, і його дружина пов'язали своє життя з лісом.

Раніше сім'я жила на кордоні, а згодом збудувала собі дім на березі мальовничого Узруївського озера. Дуже красиві місця. На затишному подвір'ї Сергія Шульги навіть колишній Президент України Леонід Данилович Кучма бував, коли приїздив у рідні краї і зупинявся тут перепочити на рекреаційному пункті.

Сергій Шульга - досвідчений лісівник. Свою любов до легендарних лісів Новгород-Сіверщини він передав і сину Владиславу . Тож юнак після закінчення 9-ти класів пішов батьковим шляхом: вступив до Чугуєво-Бабчанського лісового технікуму.

І чоловік, і діти схвально ставляться до творчого захоплення Людмили Василівни, яка займається виробами з дерева . Скільки чудових витворів - казкових героїв, коней, козаків - змайстрували вмілі мамині руки! Вона скрізь справляється: і на роботі встигає (вона лісокультурницею працює), і у домашньому господарстві порядкує, і з бджолами спільну мову знаходить. Адже Шульги тримають пасіку. І головний пасічник - Людмила Василівна.

Контора Узруївського лісництва зустрічає відвідувачів буянням квітів і розкішною зеленню. Це - теж заслуга Людмили Василівни та її доньки, десятикласниці Юлії. Дівчинка часто допомагає мамі і прополювати рослинки у розсаднику, і доглядати квіти, і вчиться з деревом довірливо "розмовляти".

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ПРОПОНУЄМО
ПРАЙС-ЛИСТ ПО ЛІСОГОСПОДАРСЬКИМ ПІДПРИЄМСТВАМ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ НА САДИВНИЙ ДЕКОРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ СТАНОМ НА 01.08.2014Р.
    

    ВЕРЕСНЕВА КОЛЕГІЯ
ВІТАЛИ ІМЕНИННИКІВ І РОЗГЛЯДАЛИ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ
    
Чергове засідання колегії Чернігівського ОУЛМГ, яке пройшла 5 вересня, розпочалося з приємної події. Начальник облуправління Андрій Пивовар привітав директора Остерського держлісгоспу Юрія Кравчука з 50-річчям, подарував йому квіти, вручив Почесну грамоту обласного управління лісового та мисливського господарства й годинник. Святковий настрій був і у Андрія Данька, директора Прилуцького держлісгоспу. Він приймав поздоровлення з днем народження, теж отримав квіти і годинник.

Головне питання порядку денного вересневої колегії : " Про підсумки роботи з питань запобігання корупції у І кварталі 2014 року".

З доповіддю виступив головний спеціаліст відділу економіки та фінансів Сергій Мехед.

Він зазначив, що у 2011 році Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про засади та запобігання і протидії корупції", до якого у 2013 році внесені найсуттєвіші зміни.

Доповідач, зокрема, зупинився на коментарях кн. "Запобігання та протидія корупції у лісовому секторі України".

Так, стаття 9 Закону встановлює обмеження щодо роботи близьких осіб. Тобто, на підприємстві не мають права працювати близькі особи директора лісгоспу. Адже він вирішує і підписує накази про прийняття на роботу і звільнення, про заохочення ( в т.ч. виплату премій, нагороджень тощо) і накладання дисциплінарних стягнень. Та закон не забороняє працювати родичам на рівнозначних посадах, які не підпорядковуються одна одній, в одному органі державної влади, місцевого самоврядування чи на підприємстві.

У ситуації, якщо на підприємстві в безпосередній підпорядкованості працюють близькі особи, виникає конфлікт інтересів. Наприклад, очевидний конфлікт інтересів буде тоді, коли директори держлісгоспів виступають стороною у договірних відносинах із приватними структурами, які очолюють їх близькі родичі .

Або тоді, коли стороною у закупівлі товарів за державні кошти ( і не тільки державні) є фірма, власник якої рідний брат голови комітету конкурсних торгів державного підприємства, що проводить закупівлю.

Отож закон зобов'язує всіх державних службовців, посадових осіб лісового господарства вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів.

Керівникам державних підприємств, установ і організацій, їхнім заступникам та керівникам структурних підрозділів заборонено безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю.

Лісничим та їх помічникам не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю. Ці обмеження стосуються також головних бухгалтерів, начальників відділів лісогосподарських підприємств та їх заступників.

Сергій Мехед відмітив, що з початку року у всіх держлісгоспах області призначені уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції.

Колегія Чернігівського ОУЛМГ констатувала, що працівники державних лісогосподарських підприємств до кримінальної та адміністративної відповідальності за скоєння корупційних правопорушень за 8 місяців 2014 року не притягувалися.

Заступник начальника облуправління Олександр Кириченко у своєму виступі проаналізував ефективність використання держлісгоспами лісосировинних ресурсів.

Протягом 7-ми місяців нинішнього року підприємства заготовили 532,156 тис. м3 деревини. На рубках головного користування - 372,6 тис.м3 . Темп заготівлі РГК відповідає рівню минулого року. На рубках формування і оздоровлення лісів за 7 місяців заготовлено 159, 6 тис. м3 деревини.

Про хід розробки насаджень, пошкоджених буревієм у Чернігівському держлісгоспі, повідомили його директор Сергій Мотрич та начальник відділу лісового господарства облуправління Анатолій Курганов.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    У ДЕНЬ ЗНАНЬ
НА ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ - У РІДНУ ШКОЛУ
Приємним сюрпризом для учнів та їх наставників із Холминської середньої школи став приїзд начальника Чернігівського ОУЛМГ Андрія Пивовара на свято першого дзвоника. Це - його рідний дім. Адже саме тут пройшли дитинство і юність керівника лісової громади краю, звідси розпочинався його шлях у доросле життя.

Холминці завжди вдячно відгукуються про Олексія Пивовара, який тридцять років працював директором місцевої школи.

Зустріч Андрія Олексійовича зі своїми земляками була теплою і щирою. Він згадував роки навчання і вчителів, розповідав, як з дитинства у підлітків виховувалося відповідальне ставлення до природи, зелених скарбів Сіверщини. Саме тому він і обрав собі лісівничу професію.

З особливою увагою слухали Андрія Пивовара юні природолюби з Холминського учнівського лісництва.

Бажаний гість вручив рідній школі цінний подарунок - ноутбук.

Олександр Жук, головний лісничий ДП "Холминське лісове господарство"

    НЕБЕЗПЕКА
АФРИКАНСЬКА ЧУМА НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
Наприкінці серпня у селі Охрамієвичі Корюківського району у приватному господарстві було виявлено хворих на африканську чуму двох свиней. Про це громадськість повідомило Управління ДСНС України в Чернігівській області.

Захворювання свійських тварин підтверджено експертним висновком Київського державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Свині були забиті безкровним методом, їх туші спалені.

З метою локалізації осередку захворювання встановлено чотирьохкілометрову зону навколо села. Також запроваджено обмеження руху транспорту і заборонено вивезення за межі населеного пункту продуктів сировини тваринного походження, кормів та інших вантажів.

Особлива роль у недопущенні розповсюдження та занесення збудника АЧС на територію Чернігівщини відводиться користувачам мисливських угідь.

Мисливці повинні забезпечувати відбір діагностичного матеріалу для проведення лабораторних досліджень на виявлення цього захворювання з усіх добутих на полюванні диких кабанів. До того ж, систематично спостерігати за дикими тваринами і не допускати або зменшувати їх міграцію з територій Російської Федерації та Республіки Білорусь до нашого регіону.

Чернігівське ОУЛМГ взяло на контроль здійснення всіх заходів по боротьбі з африканською чумою свиней у Сіверському краї.

Микола Пиріг, начальник мисливського відділу Чернігівського ОУЛМГ

    ВІТАЄМО!
І СТАЛА РІДНОЮ ЧЕРНІГІВЩИНА
Юрій Кравчук, директор Остерського держлісгоспу, 29 серпня зустрів свій полудень віку.

Він очолює підприємство недавно - з 2011 року, але за цей час зумів заслужити довіру й повагу у новому колективі. Адже Юрій Миколайович привіз із собою у Сіверський край передовий досвід по переробці деревини, який вміло впроваджує на виробництві.

Своїм фаховим зростанням він зобов'язаний Житомирщині, містечку Баранівка, звідки родом. Місцевий лісгосп дав йому путівку в життя: юнак спочатку сів за кермо автомобіля, а після армійської школи працював і навчався в Українській сільськогосподарській академії.

Майстер лісового розсадника, старший єгер, інженер-економіст, інженер по переробці деревини, завідувач промисловим виробництвом, інженер-технолог І-ої категорії Баранівського держлісгоспу - це трудові будні і сходинки фахового зростання Юрія Кравчука.

Саме йому, висококваліфікованому спеціалісту з передовим мисленням, довірили керівництво Баранівським деревообробним комплексом у нелегкі 2000-і роки. І Юрій Миколайович вивів підприємство в лідери.

Наш колега красиво вписався і у велику родину лісівників Чернігівщини. Остерський держлісгосп міцно "стоїть на ногах" і найбільше займається переробкою деревини.

Шановний Юрію Миколайовичу!

Щиро вітаємо Вас з 50-річчям і зичимо життєдайних сил, сімейного затишку, добробуту і достатку - на многії літа!

Лісівники Чернігівщини

    ВТРАТА
БУВ ЛІСОРУБОМ, А ЗАГИНУВ, ЯК ВОЇН
28 серпня, на Першу Пречисту, у селі Тютюнниця рідні, односельці і лісівники Корюківського держлісгоспу провели в останню путь загиблого в АТО воїна Миколу Лущика.

Його, тракториста Брецького лісництва, та головного механіка підприємства Ігоря Мниха призвали в армію у березні.

Обидва лісівники брали участь у бойових діях на Сході. Микола був навідником у танковому екіпажі.

У бою під Луганськом він загинув зі своїм побратимом. Миколі не виповнилося і сорока років.

А вдома на нього чекали мама і два брати - Сергій та Віктор. І робота в лісництві.. Микола тут десять років працював трактористом. Коли треба, і лісорубом був. Їхня сім'я з лісгоспом дружить здавна. Мати, Лідія Іванівна, понад сорок років у бухгалтерії трудилась.

(Корюківський держлісгосп взяв усі витрати на себе в цей неймовірно важкий час для родини).

Відспівували воїна-танкіста у церкві Святителя Феодосія о. Геннадій та о. Олександр зі Свято-Преображенського храму з Корюківки.

Попрощатися з Миколою Лущиком зійшлося все село, прибули корюківські лісівники, з Чернігова приїхали колишній начальник ОУЛМГ Валерій Лозицький та головний інженер Олександр Кириченко.

Сільський голова Леонід Кучеренко та голова Корюківської районної державної адміністрації Віктор Чернуха говорили про ту велику ціну, яку платить Україна за свою незалежність, єдність і мир.

"Гинуть кращі сини нашого народу", - з болем сказала від імені матерів Зінаїда Величко.

Бойові друзі майор Руслан Коваль та Ігор Мних зі сльозами на очах прощалися з Миколою Лущиком, своїм надійним товаришем.

На вічний спочинок хороброго воїна прийняла рідна земля…

Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ

    ЛІСІВНИКИ - ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ
"ПОСИЛКА" ВОЇНАМ-ЗЕМЛЯКАМ
І лісівники Сіверського краю захищають єдність нашої держави на сході України. Півтори тонни продуктів ( цукор, олія, борошно, крупи, мед та макаронні вироби) зібрали працівники лісової галузі Чернігівщини і відправили в зону АТО наприкінці серпня.

Цю допомогу воїнам - землякам надали Добрянський, Борзнянський, Прилуцький, Остерський, Ніжинський та Остерський військовий держлісгоспи.

* * *

Чернігівські лісівники підставили надійне плече підтримки пораненим на Донбасі своїм колегам - бійцям: Володимиру Винниченку, робітнику нижнього складу з Добрянського та Олександру Христосу, майстру лісу з Остерського лісогосподарських підприємств.


Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ

    НАШ СУЧАСНИК
НЕ СТАРІЮТЬ ДУШЕЮ ВЕТЕРАНИ
Сьогодні Анатолія Васильовича Самокиша колеги називають одним з фундаторів Холминського держлісгоспу. Адже він прийшов сюди на роботу 1 січня 1962 року і працював до 1 січня 2006 -го.

Його у лісове господарство привела батькова трудова стежина. Глава родини Василь Петрович все життя працював у лісі. У роки Великої Вітчизняної війни він був партизаном, а у мирний час - лісничим Радомського лісництва. Та невдовзі війна наздогнала колишнього воїна…

І тоді 16-річний Анатолій , щоб підтримати осиротілу сім'ю, влаштувався на роботу в цех переробки деревини Корюківського лісгоспу . Освоївшись, юнак вирішив вступати до лісового технікуму.

Роки навчання, перша лісова зарплата, армія - незабутні сторінки молодості, які нині любить згадувати Анатолій Васильович.

А з Холминським держлісгоспом він зріднився. Адже тут став вимогливим і досвідченим спеціалістом, професійно "виріс". Анатолій Васильович працював на підприємстві і майстром лісу, і старшим інженером лісового господарства. На посаді головного лісничого він добросовісно й самовіддано трудився 26 років.

У 70-80-і роки минулого століття холминці були незаперечними лідерами лісової галузі Чернігівщини. Звичайно, немала заслуга у виробничих успіхах підприємства і Анатолія Самокиша, який віддано служив лісу.

Коли Анатолій Васильович йшов на пенсію, подякувати йому за добросовісний лісовий шлях прибув Йосип Райчинець , у той період начальник Чернігівського ОУЛМГ. Ветерану-лісівнику подарували "газик", хоча старий, але "бойовий" - на полювання, по гриби їздити.

Анатолій Самокиш, який наступного року зустріне свій 80-літній ювілей, і зараз живе турботами й радощами колективу холминських лісівників.

Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ

    ВІТАЄМО!
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!
Дорогі земляки, шановні колеги!

Сердечно вітаю вас із національним святом нашої державності — Днем незалежності України!

Ця визначна дата навіки увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Від усієї душі зичу вам, вашим рідним та колегам міцного здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, подальших успіхів в усіх справах і починаннях заради процвітання незалежної України, добробуту її народу.

Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а ваша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього.


Андрій Пивовар, начальник Чернігівського ОУЛМГ.

    ТОРГИ
ЩОБ І ПРОДАВЦІ , І ПОКУПЦІ БУЛИ ЗАДОВОЛЕНІ
19 серпня у залі Чернігівського обласного управління АПК відбувся аукціон з продажу необробленої деревини.

Свою продукцію продавали 12 державних лісогосподарських підприємств. На торги з'їхалося 113 покупців.

Перед учасниками аукціону виступив головний інженер облуправління Олександр Кириченко. Він розповів присутнім про висновки наради, яку перед початком торгів провів з директорами держлісгоспів начальник ОУЛМГ Андрій Пивовар.

На нараді наголошувалося, що у сусідів , лісівників Сумської та Житомирської областей, ціни на лісопродукцію дорожчі. Зокрема, у ціні 1м3 деревини вже вказано ПДВ.

Протягом останнього часу ринок деревини, образно кажучи, трясе. І лісівники роблять все можливе для того, щоб були задоволені і продавці, і покупці.

На серпневому аукціоні виставлялося 70835 м3 деревини і продано її 50990 м3.

Слід відмітити, що активними покупцями виявилися ті учасники торгів, які мають власну переробку та відправляють продукцію на експорт.

Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ

    ВІТАЄМО!
ЗА ДОБРОСОВІСНУ ПРАЦЮ НА РІДНІЙ ЗЕМЛІ
Перевірена часом дружба між чернігівськими та гомельськими лісівниками. Вони і професійним досвідом діляться, і спільні добросусідські заходи проводять, і в гості їздять. Колеги завжди вітають один одного з багатьма хорошими і пам'ятними подіями в лісівничому житті.

Працівники лісової галузі Чернігівщини нещодавно поздоровляли генерального директора Гомельського державного виробничого лісогосподарського об'єднання Михайла Супруна з присвоєнням йому почесного звання "Заслужений лісівник Республіки Білорусь". До речі, торік він став і "Людиною року" у своєму регіоні.

" Испокон веков считается , что добросовестный труд на родной земле делает человека по-настоящему счастливым. Каждый из нас на собственном примере подтвердил, что эта древняя истина все так же верна и актуальна в наше время. Спасибо вам за то, что помогаете сберечь и приумножить главные ценности для любого из нас - здоровье, безопасность, мир и благосостояние", - подякував президент Олександр Лукашенко досвідченому керівникові 7-тисячного колективу лісівників Гомельщини.

Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ

    ЛІСОВА ГАЛУЗЬ ЧЕРНІГІВЩИНИ У І ПІВРІЧЧІ 2014 Р.
ПОПЕРЕДУ - ДОБРЯНСЬКІ ЛІСІВНИКИ
    
7 серпня відбулося засідання колегії Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства , на якому аналізувалася фінансово-господарська діяльність сіверських лісівників у І півріччі 2014 року. (У роботі колегії взяли участь директори держлісгоспів та голови профспілкових комітетів).

Відкрив захід новопризначений начальник облуправління Андрій Пивовар.

З доповіддю, в якій підбивалися підсумки роботи лісогосподарських підприємств за цей період , виступив начальник відділу економіки та фінансів Чернігівського ОУЛМГ Володимир Полубень.

Він відмітив, що підприємствами управління створено лісових культур на площі 1959,2 га ( це - 121% до піврічного та 102% річного завдань). До того ж, створено 10,4 га плантацій швидкоростучих лісових порід (112% річного завдання).

План посіву розсадників виконано на 109% ( 15,2 га). І заготовлено 1223,7 кг насіння деревних порід, що становить 147% завдання. Крім того, проведено живцювання 123,6 тис. шт. декоративних та інших порід.

План по доповненню лісових культур на зрубах виконано на 145% ( 1321,9 га) і захисних лісових насаджень - на 117% ( 140,1 га).

Також значно перевершено плани по обробітку грунту під створення лісових культур (151% ) та догляду за ними на зрубах (128%).

Держлісгоспи протягом 6 місяців заготовили 135,1 тис. м. куб. ліквідної деревини - на рубках формування і оздоровлення лісів. Отож пройдено рубками догляду за лісом та санітарними рубками 5564 га зелених масивів. По площі на 115,6% виконано план рубок догляду в молодняках.

Підприємства управління виконали всі профілактичні попереджувальні заходи, які були заплановані на 6 місяців нинішнього року, з охорони лісів від пожеж. На жаль, з вини відпочиваючих і туристів ( через необережне поводження з вогнем) протягом цього часу виникло 14 пожеж.

За цей період підприємства заготовили 465,1 тис. м. куб. деревини від усіх видів рубок: головного користування - 330 тис. м. куб. , інших видів - 135,1 тис. м. куб.

У І півріччі реалізовано деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок 235,9 тис. м. куб. (62% від загального обсягу використання ), на експорт - 144,9 тис. м. куб. (38%), направлено в переробку 60,3 тис. м. куб. (14%).

Варто зауважити, що на кінець 2013 року по управлінню на залишку було 72,9 тис. м. куб. деревини, а за 6 місяців ця цифра зросла на 19,4 тис. м. куб. і становить 92,3 тис. м. куб. (лише дров паливних - 45,1%). Зараз у державі дуже складна економічна ситуація у зв'язку з воєнними подіями на Сході. Гостро ставиться питання про економію у споживанні населенням природного газу та електроенергії, тому очікується сувора зима. Але, сподіваємося, сільське населення області виручать заготовлені місцевими лісівниками дрова.

З початку року продуктивність праці одного виробничника, зайнятого на переробці деревини, в середньому по управлінню склала 81,9 тис. грн. проти 68,1 тис. грн. за відповідний минулорічний період.

Обсяг направленої на переробку деревини - 60,3 тис. м. куб. А сума випущеної продукції деревообробки - 34,9 млн. грн. Найбільше цим питанням займаються у Семенівському, Корюківському та Н.-Сіверському держлісгоспах.

Варто додати, що у І півріччі загальний обсяг споживання енергоресурсів підприємствами зменшився в середньому на 7%. Обсяг фактично використаних паливно-енергетичних ресурсів становить 6,8 тис. тонн умовного палива вартістю 20,2 млн. грн. проти 7,3 тис. тонн умовного палива вартістю 17,6 млн. грн. у першому півріччі 2013 року.

Споживання масел і мастил склало 43,5 тонн на суму 598,2 тис. грн. ( У відповідному періоді минулого року було 49 тонн на суму 622,1 тис. грн.) Зменшення становить 11%.

А витрати на природний газ з початку року у вартісному еквіваленті зросли на 2% через підвищення ціни на нього. Тому при підготовці до осінньо-зимового періоду 2014-2015 р.р. заміна газових котлів на твердопаливні залишається одним з пріоритетних та першочергових завдань. Споживання електроенергії , в порівнянні з першим півріччям минулого року, майже не змінилося.

Втім, показники питомих витрат та вартості енергоносіїв, ціни на спожиті паливно-мастильні матеріали доводять, що для забезпечення стабільної роботи підприємств потрібно і завчасно фінансово планувати закупівлю паливно-мастильних матеріалів (вартість його стрімко зростає), і ефективно використовувати та жорстко контролювати їх використання, і постійно будувати та утримувати в належному стані транспортну мережу.

У 2014 році держлісгоспи Чернігівщини запланували побудувати 60,44 км лісових доріг на загальну суму 3449,00 тис. грн. (Земляне полотно - 11,7 км, облаштування дорожнім одягом - 16,2 км, ремонт та реконструкція - 32,54 км).

Підкреслимо, що лісові дороги будуються підприємствами переважно власними силами. Вже два роки дуже допомагає сіверським лісівникам потужний американо-корейський дорожньо-будівельний комплекс, придбаний за кошти державного бюджету. Протягом 6 місяців дорожнім одягом облаштовано 4,2 км та відремонтовано і реконструйовано 15,2 км лісових доріг. Найкраще спрацювали Добрянський, Н.-Сіверський, Семенівський, Холминський та Городнянський держлісгоспи.

У підсумку - за результатами господарсько-фінансової діяльності - всі підприємства обласного управління забезпечили зростання обсягів реалізації продукції та рентабельності від усієї діяльності.

Всього ж за півроку обсяг реалізованої продукції склав 222 447 тис. грн. і зріс, порівняно з відповідним періодом минулого року на 38 668 тис. грн., або на 21%. Вище середньообласного темп росту у Н.-Сіверського (135%), Добрянського (127,7%), Ніжинського (125,2%), Городнянського (124,5%) та Остерського військового (124,4%) держлісгоспів.

Але, як і в минулорічні періоди, лісове господарство області залишається найменш бюджетно підтриманим. Площа лісів Чернігівського ОУЛМГ становить 15,6% всього Полісся, а бюджетне фінансування - 10,6% ( хоча чернігівські державні підприємства створюють 60,6% захисних насаджень Полісся).

У І півріччі поточного року управління отримало 1 509 тис. грн. бюджетних асигнувань (на 318 тис грн. менше минулорічного) - на ведення лісового господарства та створення захисних лісових насаджень.

В цілому бюджетне фінансування на 1 га лісового фонду по Чернігівському ОУЛМГ зменшилося з 4,5 грн. до 3,6 грн. Тому основним показником, що характеризує стан розвитку лісового господарства Сіверського краю, вважається рівень коштів від реалізації продукції, що направляється на ведення лісового господарства. В розрахунку на 1 га лісівники збільшили фінансування власними коштами з 88,9 грн. до 104,7 грн.

Найбільше коштів сьогодні мають Городнянський, Н.-Сіверський, Остерський та Семенівський держлісгоспи. Недостатнім і найменшим залишається рівень фінансування лісового господарства в ДП "Чернігівське лісове господарство".

Реалізація продукції на 1 га лісового фонду за І півріччя склала 533,6 грн. і зросла , в порівнянні з минулорічним періодом, на 85,6 грн., або на 19,1%. Враховуючи попит на деревину на внутрішньому ринку, зберігається тенденція збільшення обсягу її реалізації на експорт. Збільшення відбулося у всіх лісгоспах і в цілому по управлінню на 32 774,6 тис. грн., або на 34,4%. А питома вага експорту в загальному обсязі реалізації зросла з 51,8% до 57,6%.

Протягом І півріччя підприємствами було реалізовано 380,8 тис. м. куб. деревини.

У лісгоспах збільшилась ефективність переробки деревини з 1 м? на 66,5 грн., або на 13%. (Спад виробництва продукції переробки деревини допустили лише Остерський військовий та Чернігівський держлісгоспи).

Забезпечивши виконання запланованих лісогосподарських заходів, всі підприємства Чернігівського ОУЛМГ спрацювали прибутково, збільшили рентабельність своєї діяльності з 2,8% до 5,0% . За результатами діяльності лісгоспи отримали 11 058 тис. грн. чистого прибутку, що на 5 704 тис. грн., або в 2,2 рази більше минулорічного періоду.

А середньомісячна заробітна плата штатного працівника зросла на 364 грн. ( на 12,7%) і склала 3 236 грн. Найбільш високих темпів зростання розміру заробітної плати досягли Семенівський, Холминський та Добрянський держлісгоспи. Зменшення продуктивності праці не допущено жодним підприємством. У І півріччі вона зросла на 30,8%.

На сьогоднішній день площа мисливських угідь області становить 2 млн. 789 тис га і налічується 59 їх користувачів. У 2013 році на охорону і відтворення тваринного світу було витрачено 5 млн. 414 тис. грн., а за видачу посвідчень мисливця, контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання та ліцензій було перераховано до державного бюджету 848 992 грн. З початку нинішнього року до бюджету від мисливців надійшло 447 620 грн.

Підкреслимо, що в цілому по управлінню фінансовий стан стабільний. За 6 місяців сплачено платежів до державного і місцевого бюджетів та єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду у сумі 57 336,2 тис. грн., або на 123,1% до відповідного періоду попереднього року.

А на заходи із забезпечення оборони держави лісогосподарські підприємства та обком профспілки направили 663,4 тис. грн.

З початку року Держлісагентством України (за поданням управління ) призначено двох нових директорів держлісгоспів: Борзнянського - Юрія Перепечая і Остерського військового - Валентина Судака.

За цей час було нагороджено заохочувальними відзнаками 64 кращих лісівників.

* * *
На серпневій колегії, окрім основної доповіді, було розглянуто також низку інших важливих питань.

Начальник відділу лісового господарства Анатолій Курганов розповів про стан оформлення права постійного користування земельними ділянками та використання земельних лісових ділянок і зміни їх цільового призначення.

На організації роботи з охорони лісів від пожеж зосередив увагу присутніх перший заступник начальника управління Юрій Пономаренко.

Тему лісокультурного виробництва у І півріччі 2014 року висвітлив головний спеціаліст відділу лісового господарства Володимир Перев'язко. На засіданні колегії переможцями в обласному змаганні серед лісогосподарських підприємств за І півріччя визнано: колектив Добрянського (1-е місце), Н.-Сіверського - (2-е) та Холминського (3-є) держлісгоспів.

Від імені добрянських лісівників перехідний кубок отримав Іван Горохівський. Переможців, які отримали заслужені нагороди, привітали колеги.

Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ

    ДО ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ ПОЛЮВАННЯ
БУТИ ОРГАНІЗОВАНИМИ Й ДИСЦИПЛІНОВАНИМИ
    
6 серпня, напередодні відкриття сезону полювання, у Чернігівському ОУЛМГ пройшла робоча нарада з користувачами мисливських угідь. Зібралися мисливствознавці державних лісогосподарських підприємств, районні мисливствознавці та директори мисливських господарств.

Із вступним словом до присутніх звернувся представник МНС у нашій області Руслан Ведмідь. Він сказав, що незважаючи на V клас пожежної небезпеки, відкриття сезону полювання не відміняється. Служба МНС йде назустріч побажанню людей, але радить бути обережними. Якщо в тих місцях, де мисливці намітили вийти на полювання, дуже сухо і до лісу близько, краще трохи зачекати і відкласти цей похід на інші вихідні.

А начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг передав усім від начальника облуправління Андрія Пивовара побажання-застереження щодо полювання у прикордонній зоні. Треба бути дуже обережними й пильними, аби російські прикордонники не розцінили постріли чернігівських любителів полювання, як напад на їхню територію.

Микола Миколайович наголошував на ретельній організації самого процесу полювання і дотриманні правил техніки безпеки під час його проведення.

Він розповів і про свою поїздку на Львівщину. У складі комісії Держлісагентства України Микола Пиріг брав участь у перевірці мисливського господарства Львівської області, де запозичив деякі рекомендації у веденні документації (наприклад, журналу з техніки безпеки).

Доповідач нагадав і про посилення на Чернігівщині заходів з профілактики захворювання диких тварин на африканську чуму свиней, сказ, трихінельоз та бруцельоз. Микола Пиріг не обминув також теми браконьєрства та боротьби з ним.

І на завершення наради виступали мисливці з місць. Люди говорили про велику напругу в суспільстві і зазначали, що чоловікам у цей тривожний період потрібна хоча б невелика розрядка. Добре зробили, що мисливський сезон не відклали.

Микола Тищенко,Чернігівське ОУЛМГ

    СИГНАЛІЗУЄ РЕЙДОВА
ЩОБ НЕ ГОРІЛИ ЛІСИ
    
Наприкінці липня , як і в минулі роки, знову прийшла на Україну велика спека. Такі надзвичайні погодні умови повсюдно створили загрозу високої пожежної небезпеки і особливої тривоги завдали працівникам лісової галузі.

Чернігівські лісівники, дбаючи про пожежну безпеку в зелених масивах області, цілодобово на посту.

У вихідні дні - 1-го та 2-го серпня - за ініціативи Чернігівського ОУЛМГ була створена рейдова бригада ( на чолі з головним спеціалістом відділу лісового господарства Володимиром Перев'язком), яка перевіряла стан готовності лісогосподарських підприємств щодо попередження лісових пожеж чи їх оперативного гасіння в разі виникнення цього лиха.

У суботу перевіряючі вирушили у Щорський район і побували у Єлінському лісництві, де ознайомилися зі станом готовності місцевих лісівників до пожежонебезпечного періоду. Тут все було підготовлено, як слід.

Коли ж рейдова переїхала до холминських лісівників, потрапила на пожежу, що виникла біля лісів Сосницького агролісгоспу ( горіла на пні стерня). Бригада відразу викликала лісову охорону з Холминського держлісгоспу. Рятувальники прибули через 15 хвилин разом з директором підприємства Олександром Демченком, подолавши 18-кілометрову відстань. Пожежу до лісу не допустили , локалізували.

На другий день рейдова бригада відвідала Пакульське лісництво Чернігівського держлісгоспу. Нас зустріли майстер лісу Анатолій Волох і водій пожежної машини Василь Примаченко. Невдовзі ми переконалися: хоча машина і стара, але доглянута й працює безвідмовно.

Славутицьке лісництво, де була наступна наша зупинка, лісівники називають "пороховою бочкою". Адже поруч чимале місто, звідки до навколишніх лісів у літню пору йдуть і їдуть відпочивати сотні людей. На жаль, не всі з відвідувачів зелених масивів відповідально ставляться до організації свого дозвілля на природі. Про це говорив і лісничий Михайло Богатюк. А водій Олександр Корзун зауважив, що пожежну машину (три роки тому лісництво одержало нову техніку) практично навіть не ставлять у бокс, бо кожного тижня виникають пожежі.

Члени рейдової бригади побачили, як горів ліс Чернігівського агролісгоспу ( вже на той час дві доби). Прибувши на місце, ми довго викликали телефоном директора підприємства Олександра Балабушка, але він не відповідав. Мовчав він, коли жителі села Глядин, що біля Мньова, не додзвонившись, взяли лопати і стали гасити пожежу. Юрій Шарий, представник МНС у нашій бригаді, викликав підмогу з Чернігова.

На жаль, біля Славутича мало рекреаційних пунктів для змістовного відпочинку людей і майже відсутня попереджувальна протипожежна агітація.

Хороше враження на нас справили відвідини Любецького лісництва. Техніка тут теж старенька, але працює справно. Лісничий Олександр Василенко і чергова Ольга Блоха були біля камери відеоспостереження, спостерігали за обстановкою в своїх лісах.

Далі наш маршрут пролягав у Добрянський держлісгосп. Чергувала пильна Наталія Ярмак, помічник лісничого. Вона безвідривно біля монітора.

Свій недільний виїзд наш рейдовий колектив завершив на Голубих озерах. Хоча день наближався до вечора, але відпочиваючих у цьому чудовому куточку назбиралося до тисячі. Добрянські лісівники вже привчили їх, як дотримуватися правил протипожежної безпеки. Але сміття не всі навчилися за собою прибирати. Псують красиву картину "кучугури" непотребу. Особливо вражає забрудненістю ділянка відомого орендаря, який, уклавши угоду з лісівниками, весь час забуває про вивезення сміття. "У Добрянського держлісгоспу є всі підстави розірвати з ним угоду", - так заявив головний лісничий Денис Землянко. По добрянських лісах членів рейдової супроводжували лісничий Добрянського лісництва Сергій Ковальчук та помічник лісничого Олешнянського лісництва Євген Ходаш.

Ми також впевнилися, що на підприємстві утримують у належному стані протипожежну техніку і піклуються, щоб відпочинок людей був безпечним.

В поїздках рейдової бригади в ці спекотні дні брали участь представники МНС у Чернігівській області Олег Колоток та Юрій Шарий і журналісти.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
    

    ЗАСТЕРІГАЄМО!
ГАРНОГО ВІДПОЧИНКУ ТА ЩЕДРИХ КОШИКІВ ІЗ ГРИБАМИ
У літній період охорона лісових масивів від пожеж надзвичайно актуальна. І це проблема не лише лісівників, а й кожного з нас. Адже ліс - наше спільне надбання. Настала грибно-ягідна пора, тому немало прихильників "тихого полювання" відвідують чернігівські ліси.

Як це чудово: спекотної днини, особливо у вихідні, поїхати на природу, щоб відпочити на лісовій галявині в дружному колі .

Отож у цей час потрібно вести себе так, щоб не завдати шкоди нашому доброму старому другові лісу. І багаття розкладати в спеціально відведених місцях, і обов'язково загасити його, від'їжджаючи. Треба пам'ятати, що чийсь недбало кинутий недопалок, вуглинки з багаття на пікніку можуть призвести до біди. Виникне лісова пожежа, в результаті якої гинутиме вирощений не одним поколінням ліс.

У цей відповідальний і напружений час працівники лісової охорони працюють в особливому режимі. Повсюдно встановлені і камери спостереження, і лісові шлагбауми. Зустрічають відвідувачів наших лісів спеціальні таблички із застереженнями.

Лісівники бажають всім гарного відпочинку в лісі, щедрих кошиків з грибами та ягодами.

Отже, під час відвідування лісових насаджень слід пам'ятати наступне.

Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:


- розведення багать у лісі;
- заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів;
- палити, кидати в лісі непогашені сірники (крім місць, обладнаних для цих цілей);
- розміщувати ближче, ніж за 100 м від узлісся смітники, вогненебезпечні виробництва та розводити багаття;
- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо прилягають до лісу (в тому числі проводити сільськогосподарські пали);
- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.

Контролювання-вимагання цих вимог покладено на органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, державну лісову охорону.

Та головне - ставлення громадян до лісу.

Пам'ятайте, що лісову пожежу легше попередити, ніж погасити!

Чернігівське ОУЛМГ

    З РОБОЧИМ ВІЗИТОМ
Валерій Черняков: "НА ЧЕРНІГІВЩИНІ Я НЕ ВПЕРШЕ І ДУЖЕ ЛЮБЛЮ ЦЕЙ КРАЙ…"
    
Голова державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков 25 липня перебував у нашому краї з робочим візитом.

На межі області, у Козелецькому районі, його зустрічали новопризначений начальник Чернігівського ОУЛМГ Андрій Пивовар та представники лісівничої громади Сіверщини.

Валерій Вікторович відвідав Горбачівське лісництво, яке вважається візитівкою чернігівських лісівників. Гості оглянули теплицю (її площа 0,04 га), де вже буяли сіянці сосни звичайної. І Валерій Черняков, уважно слухаючи розповідь директора Остерського держлісгоспу Юрія Кравчука , із задоволенням доторкався долонею до зелених верхівок рослин.

До речі, Горбачівське лісництво предметно займається вирощуванням декоративних порід: їх тут налічується 50 видів. Минулого року був значний попит на декоративно-садивний матеріал: всі рослини жваво реалізовувалися , їх навіть не вистачило багатьом бажаючим. Отож цей напрям на підприємстві буде активно розвиватися.

Лісівники на чолі з Валерієм Черняковим пройшлися еколого-просвітницькою стежкою, помилувалися садибою лісництва та ознайомилися з роботою камери відеоспостереження (її справедливо називають "пильним оком").

Валерій Вікторович заглянув і до привітного " Лісовичка", в якому можна придбати мед та варення з чорниці, вироби з дерева і декоративні саджанці. У липневу спеку гостям було приємно напитися прохолодної води у затишному павільйоні . Цей лісовий магазин на гомінкому шляху приваблює туристів і чернігівців. Сподобався Валерію Чернякову і дбайливо доглянутий рекреаційний пункт, розташований під розлогими деревами поруч з трасою Київ-Чернігів.

Відверта розмова з журналістами

Валерій Черняков свою розмову з журналістами почав з доброзичливого зізнання. Він приїздить на Чернігівщину не вперше, відвідує Придеснянський край охоче і завжди радіє зустрічам зі своїми однокурсниками з Шацького лісного технікуму чи столичної сільгоспакадемії.

Валерій Вікторович проаналізував роботу лісової галузі України за І півріччя 2014 року, відмітивши, що нині реалізовано продукції на 120 мільйонів більше, ніж у відповідний минулорічний період. Зміни на краще стимулюють рух вперед, додають працівникам галузі впевненості у завтрашньому дні. А лісівники Чернігівщини ніколи не пасли задніх , хоча їх і підводить географічне розташування. Область знаходиться на околиці держави, тому і партнерам, і місцевим лісівникам доводиться долати значні відстані.

Остерців дуже непокоїть створення Національно-природного парку "Дніпровсько-Деснянське межиріччя". Лише для виготовлення проекту було витрачено 100 тисяч гривен, а кошти на догляд та охорону парку не передбачені . Виходить, ці нелегкі обов'язки лягли на плечі остерських лісівників. Інша проблема: у центрі парку два військові полігони. Хто відповість на питання, як почувається тут флора і фауна під час військових навчань? Де був глузд у керівників і тих, хто розробляв цей проект?

Валерій Черняков зазначив, що в Україні за останні 10 років таких "перекосів" було немало. Будує новоспечений олігарх собі маєток, а все, що навколо нього, оголошується заповідною зоною. На жаль, так було в усіх українських лісах. Тільки 15% державних зелених масивів можна відводити під заповідні зони.

Юрій Кравчук, директор Остерського держлісгоспу, зауважив: "Краще б оці 100 тисяч віддали на придбання протипожежної техніки. Виходить, лісова пожежа 2008 року чиновників так нічому й не навчила…"

Лісова галузь переживає нелегкий час

Завершальною зупинкою поїздки керівника лісової галузі України Сіверським краєм стала зала Чернігівського ОУЛМГ, в якій були присутні керівники всіх 12 державних лісогосподарських підприємств. Представники місцевої самооборони. Серед них і голова Чернігівської ОДА Володимир Івашко. На цьому зібранні відбулося представлення нового начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Пивовара.

Взявши слово, Валерій Черняков сказав, що лісова галузь України зараз переживає нелегкі часи. У лісах Луганщини й Донеччини йде війна. Буде багато переселенців з цих областей, тому лісівники мають допомогти знедоленим людям облаштуватися на новому місці. Валерій Вікторович подякував чернігівським лісівникам за допомогу українській армії і технікою, і коштами.

Спілкуючись з колегами, він зупинився на болючій газовій темі . Зима буде дуже складною. А дрова паливні - вагома енергетична складова. Їх заготовлено у достатній кількості в лісгоспах, тому лісівникам треба вміло , активно співпрацювати з місцевою владою, щоб на період холодів забезпечити паливом школи й лікарні, ФАПи і дитячі садки, клуби, сільське населення. Дрова повинні виручити людей в осінньо- зимовий період.

Валерій Вікторович у предметній розмові з чернігівськими лісівниками підкреслив, що 10 років тому в лісовій галузі України налічувалося 150 тисяч працівників. В результаті бездумного скорочення залишилося 47,5 тисячі. "Коли забрали сокиру у лісівника і прийшли приватні заготівельники, сталися й великі скорочення. Місцевий лісівник достеменно знав, яке дерево спиляти, а яке залишити. У приватних бригад зовсім інші підходи. Тож зароблені кошти потрібно вкладати у техніку для переробки деревини, у переоснащення нижніх складів. Наприклад, у Остерському лісгоспі 50% деревини переробляється на місці. Слід закуповувати сучасні лінії по переробці деревини".

Чернігівські лісівники того насиченого липневого дня зблизька познайомилися і з Головою Держлісагентства України Валерієм Черняковим, і зі своїм новим керівником Андрієм Пивоваром.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
    

    ВТРАТА
НЕ СТАЛО ПАТРІАРХАСІВЕРСЬКИХ ЛІСІВ…
26 липня на 94-ому році життя перестало битися серце Івана Степановича Іжевського, патріарха поліських лісів, ветерана Великої Вітчизняної війни, орденоносця, заслуженого лісовода Української РСР.

Іван Степанович народився й виріс у селі Ходорково на Житомирщині, ще до війни вступив до Київського лісотехнічного інституту. А у 1942 році, отримавши диплом в евакуації, пішов на фронт. Він воював у військових частинах легендарних "катюш", був учасником штурму Берліна.

Капітан Іван Іжевський повернувся додому у переможному 1945-ому з двома орденами Червоної Зірки.

Його лісова біографія почалася в нелегкий повоєнний час у Сіверському краї: в ліспромгоспах Моровська та Остра. Невдовзі він очолив першу на Чернігівщині Остерську лісозахисну станцію. Скільки знань і сил доклав Іван Степанович в той відбудовчий період для відновлення стабільної роботи лісової галузі нашої області.

Добрий слід залишив Іван Іжевський і в колективі прилуцьких лісівників, якими керував у пам'ятні 50-і роки.

Теплі спогади про нього й досі зігрівають серця багатьох досвідчених колег. Адже Іван Степанович , протягом двадцяти років (з початку 60-х і до середини 80-х), працюючи начальником обласного управління лісового господарства, по-батьківськи ввів у професію велику "гвардію" чудових спеціалістів. Високоосвічений, але простий і вимогливий керівник, він був не тільки начальником, а й хорошим старшим товаришем, який любив і людей, і ліс. Деякі його учні "доросли" до міністерських посад, очолювали лісові управління в Чернігові, Сумах і Полтаві.

Іван Степанович у пенсійному віці завжди цікавився, чим і як жили чернігівські ліси? Неодмінно на День Перемоги він збирав своїх хороших друзів і колег, щоб під "фронтові 100 грамів" згадати бойових побратимів.

Завжди поруч з Іваном Степановичем була його дружина-порадниця Ольга Макарівна, яка теж трудилася в лісовому господарстві. У лісівничого подружжя міцне родинне дерево: три доньки, онуки й правнуки.

Образ Іван Степановича вірного лицаря лісу, його заповіти, поради й настанови залишаться в пам'яті багатьох поколінь сіверських лісівників…

Лісівники Чернігівщини

    ПРИЗНАЧЕННЯ!
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЧЕРНІГІВЩИНИ ОЧОЛИВ НОВИЙ КЕРІВНИК
    
Розпорядженням Голови Державного агентства лісових ресурсів України Валерія Чернякова начальником Чернігівського ОУЛМГ призначено А.О. Пивовара.

Андрій Олексійович народився у смт Холми Корюківського району в 1973 році.

Свій перший трудовий гарт він пройшов у лісокультурній ланці учнівського лісництва Холминського лісогосподарського підприємства. Після навчання у Брянській державній інженерно-технологічній академії Андрій Пивовар повернувся до рідного краю. І знову його зустрів Холминський держлісгосп. На посадах майстра лісу , економіста по збуту та лісничого ( це було в період з 1996 до 2001 р.р.) у молодого фахівця формувалися професійне вміння і набувався досвід.

Кілька років Андрій Пивовар був менеджером по збуту ТОВ "Укрекосервіс".

З 2003-го року він працює провідним спеціалістом в Держуправлінні екології та природних ресурсів по Чернігівській області.

З 2007 до 2012 року - головний спеціаліст Держуправління охорони навколишнього природного середовища у нашому регіоні.

У лютому 2012 Андрій Олексійович став головним спеціалістом-держінспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції у Чернігівській області.

А у лютому нинішнього року Андрія Пивовара призначено заступником начальника Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Чернігівської області Державної екологічної інспекції України.

Завдяки професійним знанням, відповідальності в роботі і організаторським здібностям Андрій Пивовар користувався заслуженим авторитетом у колективі екологів.

Представили нового керівника 25 липня, в залі засідань Чернігівського УОЛМГ Голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков та голова Чернігівської ОДА Володимир Івашко.

І керівництво області та галузі, і новопризначений начальник облуправління Андрій Пивовар говорили цього дня про своє бачення перспектив розвитку лісової галузі Чернігівщини.

Лісівники ж вітали та бажали Андрію Олексійовичу енергії та сил впевнено йти вперед і вагомих трудових досягнень у примноженні зеленого багатства Сіверського краю.

Перебуваючи з робочою поїздкою на Чернігівщині Голова Держлісагентства Валерій Черняков побував у лісівників ДП "Остерське лісове господарство" та зустрівся із представниками засобів масової інформації.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
      

    ГАРЯЧА ЛІНІЯ
ЗУПИНИМО КОРУПЦІЮ РАЗОМ!
Повідомляємо, що для запобігання проявам корупції відкрито особисту телефону "гарячу лінію" Голови Держлісагентства Валерія Чернякова, яка дозволить зробити максимально прозорими всі процеси діяльності Держлісагентства, налагодити ефективний зворотній зв`язок з громадянами та оперативно протидіяти корупційним діям.

Телефон "гарячої лінії" 0-800-604-473

    ВІТАЛІЮ СІДЬКУ -50!
І ПОКЛИКАННЯ, І РОБОТА
Для Віталія Сідька, головного лісничого Н. - Сіверського держлісгоспу, турбота про чернігівські ліси, і покликання, і робота водночас.

Він народився у старовинному поліському селі Покошичі, що на Коропщині. І ще за шкільною партою вирішив пов'язати свою долю з лісом, з дитинства близьким , рідним.

Студентські роки в Марійському політехнічному інституті на факультеті лісового господарства переконали юнака, що він обрав "свою" професію.

Після того, як молодий дипломований спеціаліст прибув до старовинного Н.- Сіверського, його трудова біографія добросовісно писалася на місцевому лісогосподарському підприємстві.

Віталій Сідько починав з посади майстра побічного користування лісом, був і мисливствознавцем. Досвідчені колеги відмічали його ділові якості та організаторські здібності. Отож у колективі із задоволенням сприйняли призначення Віталія Григоровича на посаду головного лісничого лісгоспу. Виповнилося вже двадцять років, як він професійно й відповідально виконує цю роботу: вміло проводить заходи по лісовідновленню, охороні та захисту лісу, систематично контролює санітарний стан зелених масивів і раціональне використання лісових ресурсів.

Віталій Сідько - не лише знаючий фахівець і принциповий керівник, а й хороша людина. Він користується повагою і авторитетом у трудовому колективі, тому понад 10 років очолює профспілковий комітет підприємства.

Віталій Григорович нагороджувався Почесними грамотами Н.- Сіверської райдержадміністрації, Чернігівського ОУЛМГ, Держкомлісагентства України, а також нагрудними знаками - " За 10 років бездоганної служби в державній лісовій охороні" та "Відмінник лісового господарства України".

Шановний Віталію Григоровичу!

Поздоровляємо вас з полуднем віку - 50-річчям!

Бажаємо вам довголіття, міцного здоров'я і бадьорості, радості і сімейного затишку та подальшої плідної праці!

Лісівники Чернігівщини

    ДО 90-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ
ОБЕРІГАЙТЕ ЗЕЛЕНЕ НАМИСТО
Ліс - це будівельний матеріал, тара, папір, штучний шовк і вовна, меблі, спирти і ефірні масла, оцет, целюлоза, дубильні екстракти…

Важко переоцінити значення лісу як природного багатства. Під впливом зеленого намиста клімат стає сприятливішим для життя людини і всього живого на землі. Лісові насадження збільшують запас ґрунтових вод і стоку.

Давно відома санітарно-гігієнічна і санаторно-курортна роль лісу. Насадження оздоровлюють повітря, пом'якшують міський шум, прикрашають ландшафт.

На 600 тисячах гектарів розкинулось зелене море Чернігівщини. За останнє десятиріччя площа лісів збільшилась майже на 25 тисяч гектарів за рахунок заліснення галявин, пустирів, боліт. Запас деревини зріс на 22 мільйони кубічних метрів.

Рубки догляду за лісом здійснюються кожного року на 40-50 тисячах гектарів. Вихід лісоматеріалу від рубок догляду доведено до найвищих показників у республіці: він становить 98,2%. Це значить, що використовується майже вся деревина - від кореня до хвої.

Дикі тварини і птахи - частинка лісових багатств. І про них господарі лісу піклуються.

Всі мисливські угіддя закріплені за відповідальними колективами. У зимовий період постійно проводиться підгодівля тварин, кількість яких зростає. Особливо інтенсивно розмножуються олені благородні і плямисті, дикі кабани, зубри, лосі, косулі.

Зростає обсяг промислової діяльності лісгоспзагів. Зараз повністю механізовані процеси на лісорозробках, впроваджено найсучаснішу заготівельну техніку.

У лісгоспзагах діють цехи по переробці деревини, які щороку випускають продукції більш як на 10 мільйонів карбованців. Це дерев'яно-стружкові плити, паркет, ящикова тара, пиломатеріали, різні товари культурно-побутового вжитку, сувеніри, інші вироби.

Одна з багатогранних турбот лісівників - внесок у виконання Продовольчої програми. Нинішнього року вони намітили виробити на кожного працюючого не менш як по 75 кілограмів м'яса. А в минулому році його вироблено більш як 260 тонн ( в 1983 році показник становив 150 тонн).

Збудовано приміщення, де зараз утримується 500 голів великої рогатої худоби і 400 свиней, зарибнили 20 гектарів водойм. Розвивається бджільництво і конярство. На грибоварних пунктах заготовляються сотні тонн солонини і маринованих грибів.

Працюють цехи по виробництву хвойно-вітамінного борошна для громадського тваринництва.

Ліси - улюблені зони відпочинку трудівників. Зелену зону навколо міст і селищ збільшено до 15 тисяч гектарів. На основних дорогах і автотрасах, що пролягають через лісові масиви, будуються місця для відпочинку автотуристів. Обладнано криниці, дитячі майданчики тощо.

На 40 тисячах гектарів розкинулися 266 заповідних об'єктів у лісах державного фонду.

Господарювати лісівникам активно допомагають школярі - члени 24 шкільних лісництв, за якими закріплено понад 5 тисяч гектарів лісових масивів. Багато випускників щороку вступають до вищих і середніх спеціальних навчальних закладів лісового господарства, обирають професію господаря нашого зеленого друга.

У найближчі роки намічено створити ще 35 шкільних лісництв.

У авангарді соціалістичного змагання - колектив ніжинського лісгоспзагу, який очолює Г.М. Берізка. Ніжинці вже третій рік утримують першість в обласному і республіканському змаганнях. Радують успіхи колективів Борзнянського і Добрянського лісгоспзагів, а також Щорського лісництва Корюківського, Коляжинського - Ніжинського, Олешнянського - Добрянського, Берестовецького - Борзнянського лісгоспзагів.

Лісівники області, працюючи над виконанням завдань ХІ п'ятирічки, зроблять все для успішного виконання взятих зобов'язань по розвитку лісового господарства і примноженню природних багатств зеленої краси Принесення.

Володимир Доценко, головний лісничий обласного управління лісового господарства, заслужений лісовод УРСР
( Газета "Деснянська правда", вересень 1985 р.)

    ВИЇЗНА КОЛЕГІЯ
ПО НОВІЙ ДОРОЗІ ДО ГОЛУБИХ ОЗЕР
    
4 липня у ДП "Добрянське лісове господарство" відбулося виїзне засідання колегії Чернігівського ОУЛМГ, яке відкрив і провів перший заступник начальника облуправління Юрій Пономаренко.

Учасники зібрання зустрілися у Ріпкинському лісництві. Всіх приємно вразила його ошатна садиба: скрізь охайно, пофарбовано. Колеги відмітили зі смаком виконане озеленення території. Тут порядкує досвідчений лісничий Олександр Зогий.

Це лісництво гостинно зустрічає і міністрів сусідніх держав (добрянці дружать з білоруськими лісівниками, котрі приїздять до них з дружніми візитами), і звичайних туристів.

Переїхавши у 102-ий квартал, ми пересвідчилися, яка серйозна робота була проведена на цій ділянці після весняного буревію. Оглянули також і тимчасовий лісовий розсадник, і плантації новорічних ялинок.

Із задоволенням учасники колегії побували на рекреаційному пункті "Дякова гора" і скуштували кави й чаю. Зовсім недавно тут розташовувався блокпост самооборони з важкою бронетехнікою. Військові дякували лісівникам, адже цей пункт захищав їх від холоду, дощу та вітру.

Побували ми і на українсько-білоруському кордоні в Нових Яриловичах. Дуже привітний павільйон "Лісовичок". Директор Добрянського держлісгоспу Іван Горохівський сказав: "Наш магазин за півроку заробив 62 тисячі гривен. Наче й невеликі кошти, але люди до нього дорогу вже знають. Купують декоративно-садивний матеріал у горщиках, дари лісів. А от водії-дальнобійники чи стомлені неблизьким шляхом туристи і чаю гарячого можуть випити, і змінну білизну придбати".

А у Ново-Яриловицькому лісництві нам показали декоративну шкілку, тепличне господарство та розсадник. Лісництво недавно придбало і новий мобільний протипожежний комплекс.

Лісничий Михайло Мамоненко провів колег на плантацію голубики і розповів, що кущі цієї надзвичайно корисної ягоди були завезені з Білорусі. На багатьох гілках уже достигали сині ягоди, які ми й скуштували. Добрянські лісівники хочуть розмножити голубику.

У Комарівському лісництві учасники заходу заїхали у 24-ий квартал, в якому проходила цьогорічна акція "Майбутнє лісу у твоїх руках!" за участю обласних депутатів. Лісничий Віталій Усік розказував, що непогано прижилися саджанці сосни і берези.

Повернувшись до адмінбудівлі держлісгоспу, ми замилувалися побаченим. Яка краса навколо: дерев'яні скульптури ведмедів, дерев'яні колодязь і млин, дерев'яні козаки, немов справжні! Учасники колегії одноголосно визнали, що ця садиба - найкраща в області.

Звісно, ми не обминули Добрянське лісництво. Лісничий Сергій Ковальчук супроводжував нас у тепличному господарстві, а головний інженер підприємства В'ячеслав Киченко ознайомив присутніх з роботою нижнього складу.

На пленарному засіданні з доповіддю "Про стан бухгалтерського обліку та достовірність звітності на підприємствах Чернігівського ОУЛМГ" виступила заступник начальника облуправління, начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Наталія Кудласевич.

Вона зазначила, що Державне агентство лісових ресурсів України протягом 10-14 червня проводило перевірки щодо стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності у Чернігівському, Остерському держлісгоспах та ДП "Остерський військовий лісгосп". Ці підприємства найближчим часом перейдуть на нову систему обліку та вестимуть її у відповідності до національних стандартів. В той же час, перевіркою виявлено окремі недоліки та порушення у веденні бухгалтерського обліку. Особливо це стосується ДП "Чернігівське лісове господарство".

Головний інженер облуправління Олександр Кириченко проаналізував стан оновлення техніки на підприємствах.

Зокрема, протягом І півріччя 2014 року за власні кошти держлісгоспів було придбано 20 одиниць нової техніки та обладнання на суму 2,72 млн. грн., що становить 35% річного плану. На ІІ півріччя намічено купити 18 одиниць техніки та обладнання на суму 3 290,0 тис. грн.

Начальник відділу лісових ресурсів Петро Приходько, який розповів про стан охорони праці і пожежної безпеки на виробничих об'єктах, підкреслив: "Нині у нас все гаразд. Отож треба ні на мить не забувати про безпеку праці і щоденно дбати про неї".

Після завершення пленарного засідання його учасники проїхали дорогою лісогосподарського призначення (11,2 км), побудованою у Добрянському лісництві у минулому році. Гідом був директор підприємства Іван Горохівський.

І в Олександрівському лісництві ми теж побували на будівництві лісової дороги протяжністю 8,85 км. Тут працює сучасний дорожньо-будівельний комплекс, доставлений з Городні. Хід робіт на цьому значному шляховому відрізку коментував В'ячеслав Киченок.

Хотілося б розповісти про цікавий і зворушливий епізод, свідками якого ми стали у мисливському господарстві "Олександрівське". Тут розводять диких тварин у вольєрах. Єгер Микола Ставицький порався біля лісових мешканців. До нього поприходили дикі свині з маленькими поросятами на підгодівлю.

На кордоні Олешнянського лісництва нас вітав лісничий Микола Сорока. Ми з непідробним інтересом побували на ділянці (0,4 га), на якій після вибіркових рубок залишено життєдайний приріст. А на площі 0,6 га створені лісові культури посівом. "Олешнянські лісівники попрацювали з науковим підходом, зекономивши і час, і кошти",- відмітив директор Н.- СІверської ЛНДС Анатолій Жежкун.

Липнева виїзна колегія завершилася на Голубих озерах. Директор Добрянського держлісгоспу Іван Горохівський розповів про будівництво "Березового гаю". Протягом останніх двох років облаштовується на березі місце відпочинку для туристів. Вже споруджено 6 будиночків: 3 - на озері "Сердечко", 3 - на малому озері у березовому гаю.

Насичений робочий день подарував годину змістовного відпочинку у поліському Криму, як стали називати тепер Голубі озера…

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
   

    В УЧНІВСЬКИХ ЛІСНИЦТВАХ
СЕМЕНІВСЬКІ ШКОЛЯРІ НА ВОЛИНІ
    
На Волині протягом 24-27 червня проходив УІІІ Всеукраїнський зліт учнівських лісництв. Зібралися команди з 19 областей. ( Прикро, що через події на Сході країни не були представлені команди юних природолюбів з Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Дніпропетровщини та козацького Запорізького краю).

Слід відмітити, що на Волині рух учнівських лісництв започатковано ще у 60-х роках минулого століття. Отож господарі мали досвід багатий, цікавий і розмаїтий у екологічному вихованні молоді.

Коли гості прибули у край голубих озер (так називають Волинь), були вражені його красою. Програма заходу передбачала, окрім серйозних конкурсів, ще й чудові поїздки та екскурсії.

Від Чернігівщини брали участь у зльоті представники учнівського лісництва Семенівського держлісгоспу, створеного на базі Полгорільської школи.

Марія Гучок, Діана Пархоменко, Арсен Василенко під керівництвом учителя біології Тетяни Іванівни Кудіної готувалися до цього заходу досить відповідально. На презентації виставки досягнень учнівських лісництв та захисті науково-дослідних робіт вони розповіли про старовинну Сіверщину та свою співпрацю з Семенівським лісогосподарським підприємством. Наші юні земляки гідно захистили свою науково-дослідну роботу, яку проводили протягом двох років.

Незабутнє враження на всіх учасників змагань справила екскурсія до Шацького Національного природного парку з його перлиною - озером Свитязь.

Підлітки ознайомилися також з роботою Маневицького учнівського лісництва та Шацького лісового коледжу ім. В.В.Сулька. Природолюби відвідали і ДП "Волинський лісовий селекційно-насінневий центр", що в селі Гаразджа Луцького району.

Під час зустрічей та спілкуванні дітей і їх наставників між собою відчувалась загальна стурбованість подіями в державі, вболівання за долю України і єдність всіх її регіонів.

На закриття зльоту прибув Голова Держлісагентства України Валерій Черняков, який і вручив Гран-прі команді Пліщинського учнівського лісництва Шепетівського району Хмільницької області.

Представники Чернігівщини, продемонструвавши і хороший рівень знань, і командну згуртованість, були нагороджені Почесною грамотою.

Семенівські школярі на згадку сфотографувалися з Головою Держлісагентства України Валерієм Черняковим.

Хочеться побажати вихованцям нашого учнівського лісництва творчих злетів і нових відкриттів !

Михайло Волк, інженер з охорони та захисту лісу ДП "Семенівське лісове господарство"

    ВІТАЄМО
ВІТАННЯ З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇУКРАЇНИ
Шановніколеги, дорогі земляки!

Вітаю Вас з державним святом - Днем КонституціїУкраїни!

Конституція наголошує на абсолютній цінності людини, її життя і здоров'я, честі й гідності, недоторканності та безпеки. Основний Закон є визначальним чинником забезпечення державного суверенітету України, консолідації суспільства, створення належних умов для самореалізації особистості.

Від усього серця бажаю вам міцного здоров'я та творчого натхнення, добробуту і миру у ваших родинах, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої Вітчизни - народовладдя, гуманізму та законності.


Юрій Пономаренко, перший заступник начальника, головний лісничий Чернігівського ОУЛМГ.

    ЮВІЛЕЙНИЙ НОМЕР
ПИШЕТЬСЯ ЛІТОПИС НАШОЇ ГАЛУЗІ…
Часопис "Ліси Чернігівщини" виходить у світ з 2007-го року. Його нинішній червневий номер уже тридцятий.

На сторінках нашого друкованого органу розповідається про лісову галузь Сіверського краю: висвітлюються актуальні питання розвитку лісового господарства регіону й оживають сторінки історії Чернігівської губернської лісової управи, схвальні відгуки викликають замальовки про досвідчених лісівників і молоде лісівниче покоління. Ми інформуємо своїх колег про ініціативи обласного управління лісового та мисливського господарства - будівництво нових лісових доріг, охорону та захист лісу від вогняної стихії, проведення щорічних конкурсів професійної майстерності вальників лісу і Міжнародної спартакіади лісівників Чернігівщини та Гомельщини (Республіка Білорусь).

Все більшої ваги серед поліщуків набуває Всеукраїнська акція "Майбутнє лісу у твоїх руках!". З особливою відповідальністю ставляться до цього заходу вихованці учнівських лісництв і школярі. Часопис із задоволенням надає слово учасникам заходу.

Шумлять сіверські ліси, пам'ятаючи подвиги партизанів і воїнів-визволителів у роки Великої Вітчизняної війни, невсипущі післявоєнні весни відбудови народного господарства і самовіддану працю лісівників. Спогади працівників лісової галузі тієї незабутньої пори зворушують, додають сил і допомагають всім нам долати сьогоднішні негаразди.

Захоплюючі подорожі екологічного туру, запропоновані Добрянським держлісгоспом, мають немало шанувальників. Читачі зацікавлено сприймають матеріали і про Голубі озера, і про добрянську старовину, тому часто і самі вирушають в дорогу.

2014 рік - ювілейний для сіверських лісівників: виповнюється 90 років Чернігівському ОУЛМГ (Чернігівській губернській лісовій управі). До цієї знакової події у Борзнянському держлісгоспі вже діє Музей лісу. Він став "першою ластівкою" до створення обласного Музею лісу.

Дорогі друзі!

Запрошуємо всіх вас до співпраці: поділіться своїми роздумами, споминами, зауваженнями і пропозиціями. Разом ми пишемо літопис лісової галузі Чернігівщини.

Юрій Пономаренко, шеф-редактор часопису "Ліси Чернігівщини"

    ЛІС ОЧИМА ДІТЕЙ
СПАСИБІ ТОБІ, ЛІС, ЗА ДОБРУ ТВОЮ СПРАВУ!
    
12 червня, щедрого на тепло і сонце дня, до Чернігівського ОУЛМГ завітали незвичайні відвідувачі. Це були юні природолюби, переможці й лауреати 2-го етапу конкурсу на кращий твір і дитячий малюнок за темою "Людина та ліс".

У рамках Акції "Майбутнє лісу у твоїх руках!" Державне агентство лісових ресурсів України і обласні управління лісового та мисливського господарства (за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту) в період з березня до вересня 2014 року проводять цей творчий захід серед школярів.

На підбиття підсумків учнівських робіт прибули також батьки дітей і вчителі, головні лісничі лісогосподарських підприємств та представники управління освіти і науки ОДА.

З кожним роком зростає кількість учасників конкурсу. Нинішньої весни у 1-ому його етапі було представлено 497 малюнків і 314 творів.

Перший заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Юрій Пономаренко, звертаючись до гостей, подякував підліткам за те, що й ліс допомагали висаджувати, і, сівши за парти, старанно вчилися та написали гарні твори і намалювали хороші малюнки.

Ліс допомагає жити людям, а ми повинні допомагати йому. Добрі зерна любові до природи , посіяні в дитячих серцях, неодмінно проростуть добрими справами в дорослому житті цих учнів.

Саме так говорили про юних учасників творчого конкурсу і називали їх справжніми друзями поліських лісів голова обласного комітету профспілки працівників лісового господарства Йосип Райчинець, начальник відділу з питань розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти і науки облдержадміністрації Олена Соронович, директор Чернігівської станції юних натуралістів Людмила Трегубова.

А батьки переможців щиро дякували лісівникам за акцію "Майбутнє лісу у твоїх руках!", що прилучає їхніх дітей до благородної справи. Учні , зібравшись у такому дружному колі, охоче спілкувалися, обмінювалися адресами і раділи подарункам.

Переможці конкурсу були нагороджені такими подарунками:
(за кращий малюнок)
1-е місце - планшет ПК;
2-е місце - смартфон;
3-є місце - планшетний ПК BRAVIS NP 72.

(за кращий твір)
1-е місце - планшет ПК;
2-е місце - цифрова камера;
3-є місце - мобільний телефон.

Серед юних художників 1-е місце виборола Анна Толочна, учениця 2-Б класу Семенівської гімназії за малюнок "Щоб всіх тетеруків порахувати". (ДП "Семенівське лісове господарство").

На 2-ому місці учень 3-го класу Остерської гімназії Козелецького району Остап Шарикін зі своїм малюнком "Хороші вчинки - приклад для інших". (ДП "Остерське лісове господарство").

Богдан Богойко, учень 1-го класу Світанківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ніжинського району зайняв 3-є місце за малюнок "У затишному лісі". (ДП "Ніжинське лісове господарство").

Восьмикласник Конотопської ЗОШ І-ІІ ступенів Городнянського району Максим Магула виборов 1-е місце за твір "Людина та ліс". (ДП "Городнянське лісове господарство").

Денис Колесник, учень 8-го класу Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ступенів - на 2-ому місці зі своїм твором "Бездумний вчинок - велика біда". (ДП "Прилуцьке лісове господарство").

3-є місце посіла Ангеліна Смоліговець, учениця 8-го класу Семаківської ЗОШ І-ІІ ступенів Ріпкинського району, за твір "Партизанський ліс" (ДП "Чернігівське лісове господарство").

Лауреатами конкурсу на кращий малюнок стали: Катерина Фокіна, учениця 3-А класу Добрянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ріпкинського району- малюнок "Юні помічники лісівників". (ДП "Добрянське лісове господарство";

першокласниця Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Валентина Масьома - малюнок "Майбутнє лісу у твоїх руках!" (ДП "Прилуцьке лісове господарство").

Лауреати конкурсу на кращий дитячий твір : учениця 8-го класу Пісківської ЗОШ І-ІІ ступенів ім. П.Г.Тичини Діана Бодна - твір "Є така професія - лісник". (ДП "Ніжинське лісове господарство");

Юлія Гальчун, учениця 6-го класу Галайбинської ЗОШ І-ІІ ступенів Борзнянського району - твір "Ліс - зелений друг людини" (ДП "Борзнянське лісове господарство").

Школярі-лауреати також нагороджені дипломами Чернігівського ОУЛМГ та Чернігівської обласної ради лісівників України і цінними подарунками.

Традиційним завершенням свята було запрошення дітвори до "солодкого столу".

Володимир Перев'язко, головний спеціаліст відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ

    НА ЧЕРВНЕВІЙ КОЛЕГІЇ
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ТРАВНЕВИХ БУРЕВІЇВ
    
У приміщенні Чернігівського ОУЛМГ 3 червня пройшла колегія, на якій аналізувалося головне питання - ліквідація наслідків стихійного лиха.

Доповідач - начальник відділу лісового господарства Анатолій Курганов. Ішлося про те, що через негативні наслідки травневих буревіїв, які завдали шкоди лісовим масивам Чернігівського, Ніжинського, Городнянського та Добрянського держлісгоспів, потрібно терміново провести комплекс санітарно-оздоровчих заходів.

Площа лісових насаджень, що постраждали від вітровіїв та буреломів, становить 200 га.

З усіх підприємств стихійне лихо найбільшої шкоди завдало ДП "Чернігівське лісове господарство" (120 га).

Цю ділянку розробляє 6 бригад. Люди проживають у селі Нове, де для них створені всі необхідні умови. Ліквідатори працюють повний світловий день, щоб справитись з доведеним завданням якнайшвидше. Частину продукції лісівники реалізовують напряму споживачам.

Про підсумки роботи підприємств Чернігівського ОУЛМГ в осінньо-зимовий період 2013-2014 р.р. та завдання щодо забезпечення стабільної їх роботи у відповідний наступний сезон розповів заступник начальника відділу лісосировинних ресурсів Володимир Кирієнко.

Він відмітив, що підприємства управління прогнозовано відпрацювали цей період у штатному режимі, не зважаючи на складні фінансово-економічні умови минулої зими. Обсяг фактично використаних паливно-енергетичних ресурсів за пройдений осінньо-зимовий період становить 4,7 тис. тонн умовного палива вартістю 16,9 млн. грн. - проти 5,24 тис. тонн умовного палива вартістю 19,8 млн. грн. у минулому осінньо-зимовому періоді.

Основними видами у енергоспоживанні є: тирса та відходи переробки (32%), дрова для власного споживання (24%), дизпаливо (17%), бензин (11%), електроенергія (14%), газ та мастила (менше 1%).

Найбільш високовартісними у загальному споживанні є дизпаливо, бензин та електроенергія. Загальне споживання природного газу по управлінню у 2013-2014 р.р. майже не змінилося у порівнянні з відповідним періодом минулого осінньо-зимового періоду.

Газове опалення залишилося у Городнянському, Ніжинському та Н.-Сіверському держлісгоспах. Заміна газових котлів на твердопаливні залишається одним із приоритетних та першочергових заходів по підготовці до нинішнього осінньо-зимового сезону.

У порівнянні з минулим відповідним періодом відбулося зменшення споживання електроенергії на 4%.

Потрібно при підготовці до осінньо-зимового сезону перевірити стан електрогосподарства та розробити заходи з економії електроенергії. І вжити заходів щодо максимального скорочення споживання природного газу, переобладнуючи котельне господарство на альтернативне паливо.

До 15 жовтня ц. р. для забезпечення безперебійної роботи транспорту в зимовий період завершити ремонт землерийної, дорожньої та снігоприбиральної техніки, створити необхідний запас ПММ та витратних матеріалів для ремонту й утримання лісових доріг.

Темою виступу Миколи Пирога, начальника відділу мисливського господарства. Був стан ведення мисливського господарства на підприємствах управління.

На сьогоднішній день площа мисливських угідь в області становить 2 млн. 789 тис. га і 59 їх користувачів.

В цілому, у мисливському господарстві зайнято 526 працівників ( 44 мисливці та 370 єгерів).

Останніми роками на Чернігівщині існує проблема з чисельністю лисиць і вовків, внаслідок чого рівень захворювань на сказ як серед диких тварин, так і серед свійських був високий. Це питання неодноразово розглядалося на засіданнях обласної Надзвичайної протиепізоотичної комісії і приймалися радикальні рішення по знищенню цих хижаків.

У області потрібно покращити роботу з охорони державного мисливського фонду та боротьбу з браконьєрством.

Перший заступник начальника облуправління Юрій Пономаренко слушно зауважив, що зараз усім дошкуляють потрави молодого лісу. Тож дуже важливо тісно співпрацювати з користувачами мисливських угідь і проводити постійну роботу з врегулювання чисельності хижих та шкідливих тварин.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ЛІС ОЧИМА ДІТЕЙ
ХАЙ РОСТУТЬ ЛІС І ДІТИ!
    
Останній дзвоник - свято без перебільшення очікуване й бажане. І для школярів молодших класів, і для підлітків, і для їхніх наставників. Та чи не найбільш хвилююче воно для випускників, на яких після малинового переливу очікує нове життя. Позаду - рідна й така зрозуміла школа з учителями, які завжди допоможуть і підтримають, батьківські пороги, де чекають і вірять, друзі-однолітки, поруч з якими минули найкращі роки дитинства. Попереду - незвідане, а тому незрозуміле. Але з таких етапів складається наше життя, і в цьому його неповторність.

Зі Світанківської школи цього року вилетіли шестеро випускників: Альона Дроб'язко, Артур Молостов, Тетяна Ніколаєнко, Ірина Сапожник, Владислав Худя та Шовкун Тетяна. У щасливу дорогу їх зі сльозами на очах благословляли всі - і найменшенькі первачки, і директор школи Лариса Федорівна Кукало, і класний керівник Світлана Миколаївна Гакал. На зміну юнакам і дівчатам 1 вересня прийдуть п'ятеро маленьких першокласників, тож школа й надалі дзвенітиме дитячим сміхом.

До щирих привітань та побажань приєдналися почесні і завжди бажані у Світанку гості - ніжинські лісівники. Цього разу розділити радість свята приїхали директор ДП "Ніжинський лісгосп" Юрій Болоховець, головний лісничий Володимир Костирко, інженер з лісовідновлення Наталія Демочка. Варто сказати, що дружба між навчальним закладом і підприємством налічує багато років. Попередній директор школи, великий ентузіаст Анатолій Горлач започаткував гарну традицію в селі - садити ліс. І школярі, й вчителі, й прості жителі долучилися до благих намірів Анатолія Григоровича й вже не одне десятиліття поповнюють зелені насадження у Світанку й довкола нього. Згодом у школі, не без допомоги і підтримки лісгоспу, у 2010 році створили учнівське лісництво. Для цього відвели спеціальну кімнату, оснастили її сучасною наглядністю, проектором, інтерактивною дошкою. Тут діти вивчають теорію, а згодом у власному парнику та на пришкільній території освоюють практику,- вчаться плекати з маленької насінинки дуб чи сосну. 1 вересня за шкільні парти сядуть 58 учнів. І всі вони - від найменших - до старшокласників змалку знають, як росте ліс, наскільки це копітка й нелегка справа. А ті, хто вчать дітей дбати про насадження, вірять, - той, хто власноруч посадив - ніколи не зламає.

Світанківські школярі - постійні учасники найрізноманітніших акцій та конкурсів, які щороку організовуються лісівниками на державному рівні, а відтак - і на регіональних. Цього року першокласник зі Світанку Богданчик Богойко, намалювавши роботу на тему: "Людина та ліс", виборов перше місце по лісництву і третє - по Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства. Тож грамоту і щедрий подарунок, два мобільні телефони - хлопчику і його бабусі, яка є опікуном Богдана, отримані з рук Юрія Болоховця, викликали у хлоп'яти щирий захват і яскраву посмішку.

Не залишилися без подарунків і інші учасники акцій, а географічний кабінет поповнився чудовим сучасним із під світкою глобусом. Такий стимул дитячих старань, безумовно, збільшить кількість бажаючих взяти участь у наступних конкурсах. А мені лишається побажати світанківцям: хай ростуть ліс і діти!

Олена НАЙДА Ніжинський держлісгосп

    У ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
НАШ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП
У лютому до Чернігівського ОУЛМГ було приєднано військовий лісгосп.

Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп" створювалося у 1950 році - на базі лісів Остерської та Карпилівської лісових дач площею 10 452 га. У цей же час проведено й перше лісовпорядкування.

А у 1957-1958 р.р. до площі військового лісогосподарського підприємства ще включено 10 486 га лісів суміжних землекористувачів.

У 2005 році було проведено останнє базове лісовпорядкування, після якого площа лісгоспу зменшилася до 16 617 га - за рахунок виведення земель спеціального призначення та забудованих земель.

Вкрита лісом площа становить 13 206,5 га. Поділ вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами такий: сосна - 75,9%, береза -10,3%, вільха -10,8%, інші -3%.

Слід відмітити, що територія цього лісового господарства не поділена на лісництва, а складається з 5 майстерських лісогосподарських дільниць. Кількість лісових кварталів становить 344 одиниці. Середня площа лісового кварталу дорівнює 48 га.

Зазначимо, що ДП "Остерський військовий лісгосп" є одним з найбільших підприємств та платників податків у Козелецькому районі.

Нині його очолює досвідчений лісівник Валентин Судак, який двадцять років пропрацював головним лісничим Остерського держлісгоспу. Він народився у старовинному селі Моровськ, з дитинства знає навколишні ліси, тож і професію собі обрав лісівничу. Після навчання в Українській сільськогосподарській академії Валентин Судак повернувся до рідного краю.

Нині новий керівник впроваджує на підприємстві все краще з колишнього місця своєї роботи - Остерського держлісгоспу.

Найголовніше, велика увага приділяється пожежній безпеці лісів. Адже неподалік постійно проводяться військові навчання, тому нерідко виникають лісові пожежі. А Валентин Судак кілька років тому ліквідовував пожежу у Косачівському лісництві, яка завдала лісам Остерщини значної шкоди. І досі відчуває гіркий досвід тієї лісової біди.

Отож до травневих свят у військовому держлісгоспі було встановлено камеру відеоспостереження . Біля контори підприємства побудовано 50-метрову вежу, що дозволить з'єднати оглядові радіуси з сусідніми спостережними вежами сумісних лісокористувачів. Варто додати, що завершена й комплектація пожежного інвентаря. Також встановлена наглядна агітація на протипожежну тематику та перекриті другорядні дороги.

У минулому році обсяг лісовідновлення у ДП "Остерський військовий лісгосп" становив 92,2 га, механізований догляд за лісовими культурами проведено на площі 164,2 га.

Плановий показник лісовідновлення у 2014 році - 90,0 га. Навесні висаджено лісові культури на площі 67,6 га.

Найближчим часом планується повний перехід на механізований догляд за лісовими культурами.

Підприємство має два лісові розсадники. Збудовані також два короби для вирощування посадкового матеріалу. До того ж, намічено будівництво теплиці для вирощування сіянців сосни звичайної у закритому грунті. На майбутнє планується й вирощування садивно-декоративного матеріалу.

У Остерському держлісгоспі, завдяки умільцям- раціоналізаторам, на електрокарі є пристрій, що безперебійно й швидко завантажує ліс-кругляк у контейнери. Валентин Судак запозичив це "ноу-хау" і для військового лісогосподарського підприємства. Тут теж було споруджено рампу для механічного завантаження лісу-кругляку. Хороша подія для колективу: навіть перерізали стрічку, коли відкривали такий майданчик.

Військовий держлісгосп розташований далеко від залізниці, тому його керівництво активно співпрацює із замовниками, автоперевізниками. І замовників вистачає, тому що за 65 км - Київ. А у будівельників і переробників столиці користується значним попитом сосна.

Якщо у минулому році продукції реалізовано на суму 540 тис. грн., то вже на травень цього року - на 1 млн. 210 тис. грн.

На трасі Гончарівськ - Київ, на кордоні з Київською областю, лісівники підприємства збудували затишний рекреаційний пункт з бесідками, мангалом.. Здається, він запрошує відвідувачів і відпочивати змістовно, і проводити в цьому гарному місці святкові заходи.

На підприємстві трудиться хоча й невеликий, але дружний лісівничий колектив, - всього 78 осіб. Насичені будні у головного лісничого Олександра Ткача, старшого майстра лісу Валерія Дворника, майстра лісу Анатолія Юрченка. Надії додає сумлінна молодь.


Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ
КОМАХА МАЛА , А СКІЛЬКИ ЗЛА…
Популяція лося на Чернігівщині зростає з кожним роком. Ці тварини, довіряючи людям, не бояться з'являтися поблизу населених пунктів.

На початку травня стривожені дачники зателефонували до обласного управління лісового та мисливського господарства, що помітили на лузі неподалік Десни (біля мосту на трасі Чернігів-Київ) загиблого лося. Працівники мисливського відділу Чернігівського ОУЛМГ разом з представниками ветеринарної служби області прибули на місце події. Взявши проби на аналізи, утилізували тварину у відведеному місці. Оскільки ніяких хвороб у лося не знайшли, дійшли висновку, що бідолашний загинув від удару блискавки.

Наприкінці місяця, 26 травня, до Чернігівського ОУЛМГ знову поступив тривожний сигнал, що в зеленій зоні поблизу міста загинув лось.

До села Новоселівка, де це сталося, виїхали завідуючий протиепізоотичним відділом Чернігівської районної державної ветеринарної медицини Анатолій Логвиненко, начальник відділу забезпечення протиепізоотичних заходів Головного управління обласної ветеринарної медицини Юрій Тимошин та начальник мисливського відділу Чернігівського ОУЛМГ Микола Пиріг і мисливствознавець обласного УТМР Олег Дудко. Трирічна самка лося, як розповідали люди, бігла по полю і раптово впала замертво.

Спеціалісти її оглянули і помітили на спині тварини тисячі кліщів. ..

Лісівники звідусіль повідомляють, що всіх великих тварин у травні мошкара й кліщі виганяють з лісів. Легені тварини забиваються полчищами комах і призводять до її загибелі. Так і молода самка постраждала від злісних кліщів.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    СТИХІЯ
БУРЕВІЙ ЗНИЩИВ ЛІС, ЯКИЙ ПОСАДИЛИ НІМЦІ
    
Останні роки час від часу погода готує нам неприємні сюрпризи: то замете, то підтопить. Майже вся Чернігівщина потерпає від таких кліматичних примх. З першими грозами до нас прийшов буревій. Негода наробила лиха на території Чернігівського району, а саме в Седнівській сільській раді. Пошкоджено понад півсотні житлових будинків - сильний вітер позривав покрівлю, розтрощивши більше тисячі листів шиферу, а в одній будівлі навіть частину стіни зруйнував. Мешканці багатьох двоповерхівок залишилися без даху над головою. Зруйновано господарські будівлі, хліви, паркани. Буревій був такої сили, що знищив майже 120 гектарів лісу, з корінням повивертав столітні дерева у населених пунктах, обірвав дроти електромережі. Біда сталася недільного вечора, сильний дощ не вщухав кілька годин, тож у пошкоджених будинках намокли і люди, і їхній скарб. На щастя, обійшлося без людських жертв.

Вранці наступного дня в Чернігівське лісництво біля села Нове, де руйнівно "похазяйнував" буревій прибули перший заступник, головний лісничий Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Пономаренко з головним лісничим державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" Вадимом Фесюном. Вони оглянули ділянку і зробили перші висновки щодо масштабу завданої шкоди.

Вадим Фесюн підсумував, що на 120-гектарній площі, яку понищив буревій, таксаційні запаси деревини становлять 30 тис. куб. м. Отож лісівникам потрібно, не гаючи часу, за півтора-два місяці, розробити цю ділянку, щоб деревина не втратила своєї якості. Це - дуже складний процес. Всім фахівцям відомо, що в тих місцях лісових масивів, де прокотилася буря, надзвичайно важко працювати. Така робота вимагає від усіх людей, зайнятих на ліквідації наслідків стихії, особливого технічного підходу.

На зруйнованій ділянці ліс був, переважно сосновий, посаджений після війни полоненими німцями. Дерева дозріваючої стиглості, віком 70-80 років: їм би ще кілька десятиліть рости…

Тривожним виявився травень в чернігівських лісівників. Щоб впоратися з наміченим, їм доведеться звертатися по допомогу, можливо, й до приватних підприємців.

Нелегко закінчується весна і в лісівників Корюківки, Добрянки й Городні - їхні зелені масиви також не обминула стихія.

На біду одразу відгукнулося обласне й районне керівництво. До Седнева прибули голова Чернігівської ОДА Володимир Івашко, голова обласної ради Микола Звєрєв, голова райради Анатолій Дуденко. За роботу взялися працівники РЕМу та районні рятівники. А вже наступного дня постраждалим було доставлено 850 листів шиферу, за розпорядженням голови ОДА - 350 із них з резервного складу МНС.

- На ліквідації стихійного лиха було залучено майже весь особовий склад районних рятівників, Седнівська пожежно-рятувальна частина. Від повалених дерев та гілок довелося розчищати не лише дороги, а й житлові будинки, - розповів начальник служби цивільного захисту в Чернігівському районі В'ячеслав Вернидуб.

Нині енергопостачання відновлено, всі пошкоджені житлові будинки накриті новеньким шифером. Люди ремонтують хліви, прибирають із дворів гілля. Однак декому із седнівців все ж доведеться переклеювати підмочені шпалери та купувати меблі, бо старі зіпсовано дощем.

Як розповіли місцеві старожили, лихо зазвичай обходило їхню місцевість, мовляв, велика кількість святинь оберігає намолений старовинний Седнів. На жаль, цього разу не пощастило…

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ДО 90-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ ( ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНСЬКОЇ ЛІСОВОЇ УПРАВИ)
ДУБОВІ ЗАГОТОВКИ ВІДКРИЛИ ВІКНО В ЄВРОПУ
    
Характерною прикметою лісових масивів на Прилуччині є їх змішаний породний склад. Прилуцький лісостеп - єдине місце в Чернігівській області, де зустрічається рослинність північної зони з флорою південного лісостепу. Високобонітентні сосни північних районів поступаються листяним породам, дібровам і березовим гаям.

Прилуцький лісгосп, як окрема структурна одиниця лісової галузі Чернігівщини, було створено у 1925 році - на базі окремих казенних лісів та дач трьох адміністративних районів області.

З роками підприємство поповнювалося та розширювалося за рахунок колгоспних лісів і нових лісництв - Жадьківського, Варвинського та Іваницького.

У 1991 році лісгосп одержав статус державного лісогосподарського підприємства. Нині він розташований на території чотирьох адміністративних районів - Прилуцького, Ічнянського, Варвинського та Срібнянського. До складу підприємства входить 7 лісництв: Прилуцьке, Сокиринське, Варвинське, Жадьківське, Ічнянське, Кам'янське та Ладанське.

Починаючи з 2000-х років, площа ДП "Прилуцьке лісове господарство" ( вона на той час була невеликою і займала 22,5 тис. га) поступово збільшується: за рахунок новостворених лісів на землях, непридатних для використання в сільському господарстві та переданих лісів від колишніх колгоспів.

Створення нових лісових насаджень - одне з головних завдань прилуцьких лісівників. У кожному лісництві є свої тимчасові розсадники - невеликі, по 0,5 га. А в Ладанському, Жадьківському та Варвинському лісництвах вирощують і декоративний матеріал - понад 10 видів рослин (самшит, ялівець різних форм, туї, платан деревовидний та інші).

Краса лісів Прилуччини привернула до них увагу науковців та екологів. І у 2004 році територія площею 4 775,0 га була включена до Національного парку "Ічнянський".

Річні рубки головного користування у держлісгоспі становлять 17,3 тис.м3. Частина заготовленої лісопродукції реалізовується споживачами, інша - вивозиться до Ічнянського цеху переробки деревини.

Цех переробки був заснований у середині минулого століття. У той період на підприємстві діяв паровий автомобіль, який крутив пилораму і два циркулярні верстати. З початку 70-х років арсенал цеху поповнився сучасними верстатами та сушильними камерами. Оновлювався і технопарк лісгоспу : вантажні автомобілі ЗІЛ,ЗІЗ, лісовози, навантажувачі. Крани. З'являються тогочасні новинки - тирасери, викорчовувачі, кущорізи, сівалки.

Загалом, 70-80-і роки й початок 90-х - пік розвитку Прилуцького лісового господарства. На підприємстві нараховувалося близько 40 автомобілів, 40 тракторів, близько півсотні верстатного обладнання, до тисячі електромоторів. Прилучани першими вийшли на експортну орбіту. "Вікно" у Європу в 1993 році відкрили дубові заготовки. Було налагоджено ділові контакти із закордонними партнерами. Продукція Ічнянського цеху має попит в Італії, Німеччині, Іспанії, Туреччині.(Сьогодні до цього переліку входять також Голландія й Китай).

У 1995 році до Прилук приїхали спеціалісти єдиної на Україні ( у радянський час) фабрики по виготовленню олівців - з міста Слов'янськ, на Донеччині. Раніше ця фабрика виготовляла олівці з сибірського кедра. Коли ж на початку 90-х років Сибір став для українців зарубіжжям, постачальників знайшли в Ічні. Протягом незначного часу тут освоїли технологію виготовлення заготовок з липи: її у прилуцьких лісах росте найбільше.

У колективі Прилуцького держлісгоспу виросло немало високопрофесійних, працелюбних, вірних своєму покликанню лісівників, які щедро передавали свій багатий досвід молодшим колегам.

Понад 600 гектарів лісу посадив за своє життя ветеран галузі Олексій Іванович Шептун. У нього численна когорта послідовників. Сотні гектарів нових лісових культур на трудовому рахунку його колег- ветеранів - Анатолія Михайловича Охріменка, Миколи Андрійовича Горбоноса, Петра Сергійовича Дяченка, Людмили Дмитрівни Карпенко та Олександра Миколайовича Колесника.

У Ічнянському лісництві добре відоме шановане ім'я майстра лісу Олексія Хомича Ювченка. З фронтових доріг він, орденоносець, прийшов у лісове господарство і у повоєнні роки самовіддано трудився на відродженні рідної землі.

Немало літ віддали Прилуцькому держлісгоспу начальник Ічнянського цеху переробки деревини Григорій Павлович Охріменко (1969-1986 р.р.) та механік Андрій Васильович Рекун (1974-2006).

Михайло Петрович Породько 18 років відпрацював лісничим Варвинського лісництва і стільки ж - інженером лісового господарства у Прилуках. Він присвятив лісовому господарству 46 років і посадив ліс майже на 5 тисячах гектарів.

Було чому повчитися молодим лісівникам і в головного механіка підприємства Анатолія Олександровича Тарабукіна. (У Прилуцький лісгосп він прийшов у 1961 році). Ічнянський деревопереробний цех, як маленька дитина, виріс у нього на очах. Звісно, за активної участі вмілого фахівця, який часто виконував і обов'язки енергетика та постачальника).

Незаперечним є той факт, що за Прилуцьким держлісгоспом закріпилася слав кузні керівних кадрів лісової галузі Чернігівщини. Понад 20 років очолював обласне управління лісового та мисливського господарства нашого краю ветеран Великої Вітчизняної війни, заслужений лісівник Української РСР Іван Степанович Іжевський. У 50-60-і роки минулого століття він керував лісгоспом на Прилуччині.

Знаний Віктор Петрович Чигиринець, який тривалий час був начальником Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, був на чолі колективу лісівників-прилучан у 80-і роки.

Досвідчений фахівець Валерій Григорович Лозицький працював начальником Ічнянського цеху переробки деревини, головним інженером облуправління та заступником Голови Держлісагентства України, в останні роки - начальником Чернігівського ОУЛМГ.

Доглянути, примножити і зберегти зелені масиви Сіверщини для наступних поколінь - девіз прилуцьких лісівників. Вони привчають любити ліс і дбати про нього юних природолюбів. У 2011 році у Кам'янському лісництві було створено учнівське лісництво, в якому виховується й підростає молода лісова зміна.

Андрій Данько, директор ДП "Прилуцьке лісове господарство"

    Интервью Валерия Чернякова, Председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины
УПРАВЛЕНИЕ ЛЕСАМИ ДОЛЖНО БЫТЬ В ОДНИХ РУКАХ
"Управление лесами должно быть в одних руках", - уверен Валерий Черняков, председатель Государственного агентства лесных ресурсов.

- Какую форму торговли лесопродукцией вы считаете оптимальной?

- Ориентир, к которому будут стремиться предприятия Гослесагентства при реализации лесоматериалов, - это электронные торги. В этом случае деревообработчик сможет воспользоваться интернетом и купить сырье у лесхозов, в том числе из соседних областей, выбирая приемлемую цену.

- Будут ли лесхозы переходить на торговлю лесоматериалами по прямым договорам?

- Лесхозы имеют право заключать прямые договоры, но на небольшой объем лесоматериалов, который не реализован на аукционных торгах. Хотелось бы, чтобы все лесосырье реализовывалось на аукционах прозрачно и открыто. Однако деревообработчики просят, чтобы лесхозы продавали лесоматериалы и по прямым договорам, поскольку на торгах они сталкиваются с тем, что древесина уже выкуплена фирмами из других областей, вследствие этого деревообработчик может остаться без работы. Будем над этим думать. Возможно, тем, кто перерабатывает более 500 куб.м древесины в квартал, лесхозы будут продавать по прямым договорам 50% их потребностей, а остальное такие переработчики будут приобретать на бирже.

- Значит ли это, что объем лесоматериалов, реализуемых по прямым договорам, увеличится?

- Я не уверен, что лесохозяйственные предприятия увеличат объем лесосырья, продаваемого по прямым договорам.

- Топливный кризис в стране отражается на спросе на лесоматериалы?

- Предприниматели почувствовали, что будет спрос на лесопродукцию как альтернативный вид топлива. С соответствующими предложениями обращаются в лесхозы, звонят и предлагают перерабатывать отходы лесозаготовок, чистить лес. Мы готовы идти навстречу.

- В середине мая начнутся очередные аукционы на необработанную древесину. Есть ли вероятность, что лесхозы понизят стартовые цены?

- Теоретически понижение цен возможно. Но нужно проводить "круглые столы" с участием крупных деревообработчиков не только в столице, но и на уровне областей. Деревообработчики и лесхозы должны обсуждать проблемы отрасли, искать компромиссы, в том числе относительно цен. Гослесагентство не может диктовать цены лесхозам.

- Правда ли, что экспорт лесопродукции растет?

- Рос при предыдущей власти. Потому что не было заинтересованности в развитии деревопереработки в стране. К сожалению, круглый лес до сих пор вывозится из Украины, поскольку есть действующие контракты, и в короткие сроки мы не сможем наладить переработку, а инвесторы построить предприятия. Сейчас мы проводим много "круглых столов" с потенциальными инвесторами, надеемся, что их результатом будет создание новых деревообрабатывающих заводов на территории нашей страны.

- Деревообработчики могут надеяться, что объем лесоматериалов, реализуемых на внешних рынках, уменьшится?

- Гослесагентство не реализует лесоматериалы, этим занимаются лесхозы. Гослесагентство не имеет права вмешиваться в их деятельность. Если лесхозы хотят увеличить продажу на внешних рынках, то имеют право увеличить. Но первоочередное задание лесхозов - обеспечить сырьем внутренний рынок.

- Вы планируете вводить аукционы для иностранных покупателей?


- В первую очередь мы будем продавать древесину на внутреннем рынке. Лесоматериалы, которые не найдут покупателя на внутреннем рынке, будут реализовываться на внешнем. Хочу отметить, что среди отечественных деревообработчиков есть такие, которые приходят на аукционы и оформляют покупку лесоматериалов, а в дальнейшем не выкупают их в положенный срок. При этом заготовленная древесина гниет, а лесхозы не имеют права ее продать. Будем пробовать изменить систему. Если оформивший покупку деревообработчик не оплатил лесопродукцию к определенному сроку, будем выставлять ее на дополнительных аукционах, а нарушитель договоренностей не будет допущен на последующие торги. Ведь некоторые деревообработчики оформляют покупку лесоматериалов на аукционах на 1 тыс.куб.м и, используя эти документы, приобретают ворованный лес у правонарушителей. Все незаконные схемы нам известны, будем с ними бороться.

- Возможно, спрос на продукцию деревообработки низкий, и у деревообработчиков попросту нет средств на выкуп древесины?

- Судя по аукционам II квартала, спрос на лесоматериалы, а значит, и на продукцию деревообработки, как минимум, остается стабильным. Хотя многие деревообработчики жаловались на высокие стартовые цены, в ходе торгов стоимость лесоматериалов в некоторых случаях выросла на 7%. Уверен, что многие деревообработчики не выкупали лесоматериалы, потому что работали различные незаконные схемы, в том числе при участии лесхозов. В частности, лжедеревообработчики приезжали на торги, завышали цены настолько, что деревообработчики не могли приобрести лесоматериалы, а в дальнейшем не выкупали сырье, благодаря чему лесхозы отправляли лесопродукцию туда, куда хотели, в том числе на внешние рынки.

- Многие деревообработчики говорят о коррупции на предприятиях Гослесагентства. Что намерено предпринимать руководство для борьбы с этим явлением?

- Одним из таких мероприятий считаю введение электронного учета лесоматериалов, при котором вся древесина номеруется, сопровождается бирками, что усложняет возможность ее хищения. Борьба с коррупцией - один из приоритетов в деятельности Гослесагентства. Со своей стороны мы будем содействовать правоохранительным органам в выявлении таких нарушений.

- Откуда берется ворованный лес, если на предприятиях Гослесагентства внедрен электронный учет древесины?

- Мы не контролируем леса, которые находятся, в частности, под контролем Минобороны или коммунальных лесопользователей. Они не хотят внедрять электронный учет древесины и передавать полностью нам свои хозяйства. При этом лесхозами этих лесопользователей руководят люди, не имеющие соответствующего образования. Руководить лесхозами должны специалисты, имеющие высшее специализированное образование и какое-то время поработавшие в отрасли. К сожалению, сейчас и у нас не хватает специалистов. К слову, есть идея вернуть в нашу юрисдикцию колледжи, готовящие специалистов для лесной отрасли. Сейчас они находятся в ведении Минобразования и науки.

- Не считаете ли вы, что объем рубок нужно увеличить?

- Нет. Я за уменьшение объема рубок.

- Почему?

- Потому что у нас вырубается много лесов. Сейчас во многих областях население выступает против вырубки лесов. Люди попросту перекрывают дороги лесовозам. Кроме того, во многих лесхозах неправильно проводятся рубки. Например, вместо того чтобы проводить выборочные санитарные рубки, придумываются различные болезни и проводятся сплошные санитарные рубки.

- А где лесхозы будут брать средства для существования, если уменьшат объемы рубок?

- Если не будет тех теневых схем, которые существовали раньше (см. также стр.45-47),то средств хватит. Деревообработчики же могут не переживать. Внутренний рынок будет обеспечен сырьем.

- В последние пять лет руководство отрасли ориентировалось на Польшу, где все хозяйственные работы в лесах выполняют частные структуры, а лесники их контролируют. Вы считаете, что в Украине польский опыт не прижился?

- Налицо негативные последствия сотрудничества с частными структурами. Лес вырубается начисто, работники этих предприятий должным образом не оформлены, налоги не платятся. Не единичны также случаи, когда фирма заключает с лесхозом договор на вырубку леса, а потом перепродает возможность заготавливать лес мелким фирмам. Достаточно часто лесхозы отдают свою технику в аренду предпринимателям, которые выполняют работы, а лесхоз потом их оплачивает. Лесхозы сами не могут это делать? Мы планируем отказаться от услуг частных фирм, которые продемонстрировали свое потребительское отношение к лесозаготовке. Те же частные предприятия, к которым нет претензий, скорее всего, будут продолжать работать. В планах увеличение производственной базы, которую потеряли за последние 15 лет. Думаю также, что лесхозы должны иметь возможность самостоятельно перерабатывать лесоматериалы. Это новые рабочие места и налоги государству.

- Как вы относитесь к идее децентрализации власти в отрасли?

- Отдать управление лесами областным администрациям? Чтобы губернаторы бесконтрольно хозяйничали в лесах? Плачевное состояние коммунальных лесов и других лесопользователей свидетельствует о том, что управление лесами в стране должно быть в одних руках.

- Вы планируете вносить в парламент предложения по изменениям в лесное законодательство?

- Планировать можно много, но все решает Верховная Рада. Есть, например, желание предоставить лесной охране статус госслужащих. Но при этом существует дискуссия между лесхозами, леса которых имеют высокий уровень лесистости, и лесхозами на востоке Украине, где практически нет леса и где сотрудники выживают за счет паев земли и т.д., а госслужащим запрещено заниматься коммерческой деятельностью. Нужно учесть все плюсы и минусы и решить, подавать такой законопроект или нет. Кроме того, есть желание поднять штрафы за браконьерство, за незаконную вырубку леса.

Елена Середа (газета Бизнес № 18-19, от 12 мая 2014 г.)

    З ДНЕМ ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ!
ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ - УЧАСНИКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ!
День перемоги - значиме і хвилююче для кожного жителя нашої країни свято, яке ми відзначаємо як данину пам'яті і глибокої поваги славним захисникам Вітчизни, всім, хто самовіддано, героїчно на фронті і в тилу наближав довгоочікуваний день Великої Перемоги.

Це те, що об'єднує нас і робить непереможними перед обличчям будь-яких випробувань. Завойована старшими поколіннями Перемога і сьогодні надихає нас на нові звершення, зміцнює наш дух, допомагає долати труднощі і йти вперед.

Від усієї душі бажаємо Вам здоров'я, щастя, благополуччя, мирного неба над головою і невичерпної віри в краще майбутнє України.

З Днем Великої Перемоги!

Лісівники Чернігівщини

    СВЯТКОВЕ!
ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ВАМ ВЕТЕРАНИ!
Подвиг воїнів, що перемогли у Великій Вітчизняній війні гітлерівських загарбників, живе і житиме вічно в серцях вдячних нащадків.

У переможні травневі дні чернігівці вшановували пам'ять загиблих на фронтах земляків і вітали ветеранів та учасників битви з фашизмом.

Сіверські лісівники і воювали з ворогом, і в повоєнні відбудовчі роки створювали нові ліси, які нині служать людям.

У всіх держлісгоспах на Чернігівщині готувалися до свята Перемоги. Напередодні 9 Травня працівники держлісгоспів і юні вихованці учнівських лісництв наводили лад біля пам'ятників воїнам-визволителям.

Зворушливо, з особливою відповідальністю поставилися до догляду за дорогими й пам'ятними місцями діти з Красно-Хутірського (Н.-Сіверський р-н), Добрянського, Ново-Боровицького та Семенівського учнівських лісництв.

У всіх держлісгоспах ветеранів - учасників бойових дій, вдів та дітей війни- поздоровляли з 69-річницею Великої Перемоги і надавали їм грошову допомогу, вручали продуктові набори та цінні подарунки.

Нинішні лісівники , вітаючи своїх шанованих колег-ветеранів, зичили міцного здоров'я, довгих років життя під мирним небом нашої єдиної України.

Сергій Мехед, головний спеціаліст з кадрової роботи Чернігівського ОУЛМГ

    ЛІСОВА ГАЛУЗЬ ЧЕРНІГІВЩИНИ У І КВАРТАЛІ 2014 РОКУ
ЗЛАГОДЖЕНО ПРАЦЮВАЛИ І НАПОВНЮВАЛИ БЮДЖЕТИ
    
30 квітня відбулося засідання колегії Чернігівського ОУЛМГ, яку вів начальник облуправління Валерій Лозицький.

На ньому підбивалися підсумки господарсько-фінансової діяльності державних лісогосподарських підприємств облуправління за І квартал 2014 року.

За доброю традицією перед початком засідання були названі лісові колективи - переможці І кварталу. І-е місце зайняв Добрянський держлісгосп, ІІ-е - Семенівський, ІІІ- е - Холминський.

Привітав лідерів змагання і вручив їм нагороди начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький.

Державні лісогосподарські підприємства протягом І кварталу заготовили 880,9 кг насіння деревних і чагарникових порід, що становить 176,9% від завдання. Слід відмітити, що виконання забезпечили всі держлісгоспи.

Лісовідновлення було проведено на площі 1667,4 га . З цим завданням теж справилися всі держлісгоспи області.

Крім того, було створено 91 га ( при запланованих 75,9 га) захисних лісових насаджень - нових лісів.

Варто зазначити, що у державному лісовому фонді доповнення лісових культур проведено на площі 978,1 га і захисних лісових насаджень - на площі 80,1 га.

Догляд за лісовими культурами здійснено на площі 15,4 га.

У державному лісовому фонді також виконані завдання по обробітку грунту під лісові культури.

Потрібно додати, що створено 53,1 га плантацій лісокультур - а це значно більше і від затверджених цьогорічних показників, і минулорічних періодів.

У І кварталі обсяг реалізованої продукції склав 102 263 тис. грн. і зріс, порівняно з відповідним періодом 2013 року, на 10 616 тис. грн.. або на 11,6%.

Підкреслимо, що зростання обсягів реалізованої продукції забезпечили всі лісогосподарські підприємства, за винятком Чернігівської ЛВРЛ (95,5%).

Понад середній темп росту реалізації у Н.-Сіверському (128,5%), Добрянському (116,4%) та Остерському (114,3%) держлісгоспах.

Реалізація на 1 га лісового фонду за І квартал 2014 року склала 245 грн. і зросла , у порівнянні з минулорічним періодом, на 26 грн., або на 11,6%. Але, як і в пройдені періоди 2011-2013 рр., цей показник вище середнього мали 7 лісогосподарських підприємств.

Найбільший обсяг реалізації на 1 га лісового фонду припадає в Н.-Сіверському (399 грн.), Добрянському (327 грн.) та Семенівському (325 грн.) лісогосподарських підприємствах.

Збільшилась реалізація продукції на експорт - на 10 848,7 тис. грн., або на 23,4%.

До того ж, всі держлісгоспи забезпечили темп реалізації на експорт.

Експорт обробленої деревини в цілому по управлінню збільшився на 423,3 тис. грн., або на 4,9%.

Експорт ділової деревини збільшено на 5852,1тис. грн., або на 16,6%.

Отож питома вага експорту в загальному обсязі зросла з 51,9% у І кварталі 2013 року до 56% у І кварталі нинішнього.

За результатами фінансової діяльності у І кварталі цього року підприємствами було отримано 4 707 тис. грн. чистого прибутку, що на 1065 тис. грн.( або на 29,4%) більше минулорічного періоду.

Найвищу рентабельність діяльності отримали Семенівський та Остерський військовий держлісгоспи.

З початку 2014 року на ведення лісового господарства було направлено 19 211,4 тис. грн.: з них 18387,3 тис. грн. (або 95,7%) - власні кошти підприємств; 824,1 тис. грн. (4,3%) - асигнування із загального фонду державного бюджету.

Темп росту склав 129,2%, але при цьому бюджетне фінансування зменшилося на 32 тис. грн. і склало всього 2 грн. на 1 га.

Найбільше власних коштів направляють на ведення лісового господарства Н.-Сіверський (61,4 грн.), Семенівський (60,4 грн.) і Остерський (57,1 грн.) держлісгоспи - з розрахунку на 1 га лісового фонду.

Заборгованості перед бюджетами, Пенсійним фондом та по оплаті праці підприємства не мають.

За результатами господарсько-фінансової діяльності всі держлісгоспи отримали оцінку ефективно.

Станом на 1 квітня 2014 року середньомісячна заробітна плата склала 3 201 грн. і зросла , порівняно з відповідним періодом 2013 року, на 186 грн., або на 6,2%.

Найбільші розміри заробітної плати залишаються у Н.-Сіверському, Холминському, Семенівському та Борзнянському лісогосподарському підприємствах. Вище середньої її рівень - в Остерському та Добрянському держлісгоспах.

Продуктивність праці у І кварталі 2014 року склала в цілому по управлінню 36 271 грн і зросла до відповідного періоду 2013 року на 4 318 грн., або на 13,5%. Найбільшою вона залишається у Добрянському та Холминському держлісгоспах, а найменшою - у Прилуцькому.

За І квартал поточного року підприємствами Чернігівського ОУЛМГ проведено рубок формування та оздоровлення лісів та інші заходи на площі 2 330,8 га при запланованих 1 701 га , що в 1,4 рази більше наміченого. При цьому заготовлено деревини загальною масою 61,3 тис.м3, що також на 40% більше.

У розрізі видів рубок виконання забезпечено по всіх видах - в цілому по облуправлінню.

У І кварталі 2014 року лісогосподарськими підприємствами сплачено до державного бюджету 6716,9 тис. грн. Це - на 603,35 тис. грн. більше відповідного періоду попереднього року.

Разом до зведеного бюджету сплачено 17 224,50 тис. грн., що на 2286,90 більше відповідного періоду минулого року і складає 115,3%.

Єдиного соціального внеску сплачено 10946,6 тис. грн. ( на 460,3 тис. грн. більше попереднього періоду).

На квітневій колегії розглядалися й інші злободенні питання.

З аналізом використання лісосировинних ресурсів у І кварталі нинішнього року виступив начальник відділу лісових ресурсів Петро Приходько.

Про використання паливно-мастильних матеріалів у цей період та заходи з їх економії розповів заступник начальника відділу лісосировинних ресурсів Володимир Кирієнко.

Про результати перевірки готовності лісогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду 2014 року ДСНС в Чернігівській області доповів заступник начальника відділу лісового господарства Микола Ковбас.

Питання надходження коштів від реалізації другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користуваньта рекреаційної діяльності висвітлив перший заступник начальника облуправління Юрій Пономаренко.

Володимир Полубень, начальник відділу економіки та фінансів Чернігівського ОУЛМГ

    БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ
ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ
    
З настанням теплої весняної погоди всім нам подобається відпочивати на природі, а особливо у лісі. Під час відпочинку хочеться, щоб куточок лісу, в якому ми відпочиваємо, був чистим і незасміченим. Але самі ми після свого відпочинку часто залишаємо купи сміття і непогашене вогнище.

Тож слід знати, що після сходу снігового покрову в лісах починається період, коли різко зростає небезпека виникнення лісових пожеж. Найбільше їх виникає саме на початку цього пожежонебезпечного періоду.

Основною причиною цих пожеж є випалювання сухої трав'яної рослинності на сільгоспугіддях та вздовж доріг, а також залишені вогнища та кинуті на землю недопалки під час відпочинку в лісі. Сильні весняні вітри роздмухують вогонь і розносять його на прилеглі насадження.

Отже, під час відвідування лісових насаджень слід пам'ятати наступне.

Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:
- розведення багать у лісі;
- заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів;
- палити, кидати в лісі непогашені сірники (крім місць, обладнаних для цих цілей);
- розміщувати ближче, ніж за 100 м від узлісся смітники, вогненебезпечні виробництва та розводити багаття;
- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо прилягають до лісу (в тому числі проводити сільськогосподарські пали);
- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.


Контролювання-вимагання цих вимог покладено на органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, державну лісову охорону.

Та головне - ставлення громадян до лісу.

Чернігівське ОУЛМГ звертається до всіх жителів області: не засмічуйте лісів, не розводьте багать у лісі чи поблизу нього - повідомте у лісництво, пожежникам, до сільради і спробуйте загасити його, організуйте для цього сусідів, односельців.

Пам'ятайте, що лісову пожежу легше попередити, ніж погасити!

Чернігівське ОУЛМГ

    КОНКУРС "ЛЮДИНА ТА ЛІС"

    З ВЕЛИКОДНЕМ
ДОРОГІ ЛІСІВНИКИ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Прийміть мої найщиріші вітання з великим днем Святого Воскресіння!

Цього року це величне свято віщує нам не тільки про Христове Воскресіння, а й про воскресіння нашої України.

Вперше за багато років ми впевнилися в перемозі добра, любові та правди.

В дні Великого Посту та в Світле Свято кожен з нас відчуває Господню підтримку та захист, наповнюється силою духу та силою всепрощення.

Я щиро бажаю Вам, щоб ці життєдайні почуття були щодня для Вас невичерпним джерелом енергії.

Колеги, дозвольте побажати Вам та Вашим родинам Божої ласки, щоб серця були сповнені любові, а душа - віри у світле майбутнє та щасливе життя.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!


З повагою, Голова Держлісагентства Валерій Черняков!

ШАНОВНІ ЛІСІВНИКИ, ВЕТЕРАНИ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ ЧЕРНІГІВЩИНИ, ВИХОВАНЦІ УЧНІВСЬКИХ ЛІСНИЦТВ! ПРИЙМІТЬ ЩИРОСЕРДЕЧНІ ВІТАННЯ ІЗ СВІТЛИМ ВОСКРЕСІННЯМ ХРИСТОВИМ!
Це свято спонукає кожного із нас ще раз замислитися над вічними цінностями християнської моралі, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов'ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовно. Свято Великодня нагадує нам про те, що кожна людина народжується для добрих справ і творіння. Хай цей день принесе у Вашу оселю радість і надію, гарний настрій, благополуччя й упевненість у завтрашньому дні.

Нехай Воля Господня надихає Вас на праведні справи, закликає до милосердя, додає натхнення і сили в ім'я здійснення й процвітання України.

Христос Воскрес!


З повагою, Валерій Лозицький, начальник Чернігівського ОУЛМГ.

    НА СУБОТНИКУ
…ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛЮДЕЙ І ДОДАТКОВІ КОШТИ ДО БЮДЖЕТУ
    
12 квітня лісівники Чернігівщини взяли активну участь у Всеукраїнському суботнику "За чисте довкілля". Вони займалися благоустроєм садиб лісництв, наводили лад на рекреаційних пунктах. Йшло велике прибирання після зими…

А працівники Олександрівського, Добрянського та Олешнянського лісництв Добрянського держлісгоспу на чолі з директором підприємства Іваном Горохівським дружно потрудилися на Голубих озерах.

У цей день вони створювали "нове обличчя" рекреаційного пункту "Березовий гай". Його територія в цьому році займає 2 гектари. Тут розташовані три сімейні будиночки, а в нинішній сезон відпочинку "виросте" ще три.

Отож лісівники огороджували ділянку й очищали її від сміття, встановлювали мангали й затишні бесідки, а також зручні стільці й столики. А ще зібрали на своїй території сухі дерева і розчистили підходи до озера. Незабаром лісівники завезуть контейнери для сміття.

У цьому році Крим для відпочиваючих, либонь, стане недоступним. Тож Голубі озера прийматимуть велику кількість гостей. І потрібно для них створити хороші умови, щоб хотілося приїздити будь-якої пори року.

Слід зазначити, що відпочинок у цьому гарному куточку Полісся добрянські лісівники пропонують за доступними, помірними цінами. Заплановано ще обгородити 0,5 га озера "Сердечко" і встановити біля нього три будиночки та бесідки.

У Добрянському держлісгоспі розроблено спеціальний екологічний туристичний маршрут - і допомогли у цій справі білоруські лісівники Адже у сусідів екологічний туризм дуже розвинений.

Минулої осені гомельські лісівники приїздили до добрянських колег на відкриття торгівельного павільйону магазину "Лісовичок" і ділилися досвідом.

На впровадженні екологічного туризму у лісогосподарських підприємствах постійно наголошує начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький. Це і оздоровлення людей, і додаткові кошти до бюджету.

Денис Землянко, головний лісничий ДП "Добрянське лісове господарство"
    

    З ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
ВІДБУЛАСЯ РОБОЧА ЗУСТРІЧ ГОЛОВИ ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ВАЛЕРІЯ ЧЕРНЯКОВА
З ДИРЕКТОРОМ ЦЕНТРУ ГЛОБАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ ПОЖЕЖ ЙОХАНОМ ГЕОРГ ГОЛДАМЕРОМ
    
08 квітня відбулася робоча зустріч Голови Державного агентства лісових ресурсів України Валерія Чернякова з директором Центру Глобального моніторингу пожеж, координатором з проблеми лісових пожеж Міжнародної стратегії ООН зі зниження катастроф Йоханом Георг Голдамером. Організаторами двостороннього спілкування стали директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев, директор навчально-наукового Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України Петро Лакида та директор Боярської лісової дослідної станції Анатолій Карпук.

Головною метою зустрічі та темою розмови стало обговорення перспектив міжнародної співпраці у галузі управління природними пожежами.

Йохан Голдамер повідомив, що центр Глобального моніторингу пожеж створений в Німеччині в 1998 році і його головне завдання - це співпраця з профільними агенціями ООН і обмін досвідом та основними напрацюваннями по попередженню лісових пожеж. "Минулого року Рада Європи надала фінансову допомогу, за допомогою якої на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України було відкрито Регіональний Східноєвропейський Центр моніторингу пожеж. Необхідність створення такого центру зумовлена тим, що в результаті виникнення пожеж негативні вуглецеві емісії доходять, навіть, до території Антарктиди" - повідомив Йохан Голдамер. Окреслюючи можливі варіанти співпраці, Йохан Голдамер запропонував Держлісагентству спільно з Регіональним Східноєвропейським Центром моніторингу пожеж стати ініціаторами створення круглого столу з профільними відомствами, а це Мінагрополітики, Державна служба з надзвичайних ситуацій, профільні екологічні та наукові установи, завданням якого є удосконалення законодавчої бази у протидії виникненню лісових пожеж та залучення іноземних інвестицій в розвиток протипожежного комплексу.

"Нажаль, питання виникнення лісових пожеж щороку гостро стоїть на порядку денному в діяльності лісівників України" - зазначив Голова Держлісагентства Валерій Черняков. "Головним чинником у виникненні лісових пожеж перш за все - є людський фактор. Саме тому, в першу чергу ми звертаємося до представників Європи з проханням допомогти нам відео матеріалами на тему популяризації дбайливого відношення до зеленого багатства. Продемонструвати свій досвід та ознайомити українських лісівників з європейським надбанням у питанні протидії виникненню лісових пожеж. А ми, в свою чергу, готові стати гарантами організації двостороннього системного спілкування та організації ефективної співпраці між представниками Європи та державними галузями управління, на яких лежить завдання забезпечувати протипожежну безпеку в країні" - підсумував Голова Держлісагентства Валерій Черняков.

Прес-служба Держлісагентства

    З ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
Валерій ЧЕРНЯКОВ: ПЕРЕДІ МНОЮ СТОЯТЬ ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ, ВИКОНАННЯ ЯКИХ МІЙ ОСОБИСТИЙ ОБОВ'ЯЗОК
07 квітня під час проведення апаратної наради з працівниками Держлісагентства, голова Валерій Черняков окреслив основні напрямки діяльності лісової галузі та визначив головні завдання.

Голова повідомив, що з областей вже надійшла інформація, що окремі директори проводять з працівниками лісгоспів та лісництв переговори, щодо їх подальшого працевлаштування. "Вони переходять межу - радять колективам збирати гроші, які планують передати Голові в знак гарантії, що їх не звільнять. Я категорично запевняю кожного - це провокація від людей, які протягом багатьох років наживалися на державному ресурсі - лісі, і, наразі, розуміють, що втрачають "кормушку". Єдиним критерієм за яким я особисто, та моя команда будемо працювати - це професіоналізм та відповідність займаним посадам. Наголошую, що за будь-які наклепи, буду приймати жорсткі адміністративні та кадрові рішення" - запевнив присутніх Валерій Черняков.

Озвучуючи головні плани на майбутнє, Голова Держлісагентства відмітив, що лісове господарство України - одна з ключових галузей економіки. В окремих областях галузь - бюджетоутворююча. Саме тому, на лісівниках лежить велика відповідальність перед країною за її економічний розвиток. "Переді мною стоять першочергові завдання, виконання яких мій особистий обов'язок. По-перше, - відродження та розвиток галузі, по-друге, - забезпечення прозорості та законності на ринку деревини, по-третє, - повне викорінення корупції та зловживань в галузі (будь-то реалізація деревини, закупівля мастильно-паливних чи інших технічних засобів, полювання та браконьєрство тощо), і останнє - за рахунок економічно-обґрунтованої політики в галузі організувати належний соціальний захист працівників" - повідомив Валерій Черняков .

Доповідаючи щодо подальшої дальності ДП "Укрлісконсалтинг", Голова повідомив, що уповноваженими провоохороними органами було встановлено ряд зловживань в діяльності підприємства, яким буде дана правова та законна оцінка. Щодо його особистої позиції, він категорично проти роздутого штату працівників, та наявності їх виключно на папері. Представляючи колективу Держлісагентства нового генерального директора, яким став Стефановський Стефан Георгійович, Голова відмітив, що відтепер кадровий склад працівників державного підприємства "Укралісконсалтинг" буде відповідати виробничій доцільності та професійним вимогам.

Останнім питанням, про яке доповідав Валерій Черняков стала тема лісових пожеж. "Мені надали порівняльну аналітику щодо кількості лісових пожеж в 2011 - 2014 роках. Так, станом на 04 березня в нас сталося 116 пожеж. Я не беру до уваги минулорічні данні (сніг лежав до першої декади квітня), але у порівняні з 2012 роком, коли погодні умови були подібні сьогоднішнім, - тоді сталося 70 пожеж. Негативна тенденція збільшення кількості загорання - це не що інше, як халатність, або, навіть, диверсія. Я категорично попереджаю присутніх, також донесіть цю думку до регіонів - така поведінка неприпустима. Негайно забезпечити всі протипожежні заходи та працювати в режимі цілодобової мобілізації" - наголосив Голова Держлісагентства.

Прес-служба Держлісагентства

    ВИЇЗНА КОЛЕГІЯ
ГАРЯЧІ БУДНІ ОСТЕРСЬКИХ ЛІСІВНИКІВ
    
Весна в цьому році прийшла на Придесення рано і внесла свої корективи в роботу сіверських лісівників.

Виїзна квітнева колегія Чернігівського ОУЛМГ відбулася на базі двох підприємств - ДП "Остерське лісове господарство" та ДП "Остерський військовий лісгосп". У лісівників завершилася весняна посадка лісу і настала інша відповідальна пора - пожежонебезпечний період. Отож Остерський напрям було вибрано небезпідставно: тут розташований військовий полігон , на якому - у зв'язку з напруженою обстановкою на українсько-російському кордоні - активізувалися армійські навчання. Тому лісова пожежа може виникнути в остерських лісах ( "гарячій точці") будь-якої миті…

Учасники заходу зібралися на рекреаційному пункті "Зуєва долина", що на трасі Вишгород-Чернігів. Всі відразу звернули увагу на дбайливо підготовлену пожежно-захисну смугу.

І начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький розпочав виїзне засідання колегії. Він надав слово директору Остерського держлісгоспу Юрію Кравчуку, який і розповів колегам, чим живе сьогодні очолюване ним підприємство.

Нашою наступною зупинкою стало Морівське лісництво. Ми пройшлися його затишною садибою, ознайомилися з електронною картою лісництва та роботою камери відеоспостереження, оглянули і клас місцевого учнівського лісництва.

Потім учасники колегії переїхали до Косачівського лісництва і побували на ділянці суцільної санітарної рубки. Зазначимо, що попередньо насадження були обстежені комісією за участю працівників облуправління та ДСЛП "Київлісозахист". Відмічалося: це - осередок кореневої губки. У сухостоях різного терміну "засіли" шкідники. І проведення вибіркового санітарного вирубування призведе до розладнання насадження та утворення недопустимої повноти. Тож визнано доцільним призначити ССР. Заплановано також у червні-липні обробити цю ділянку гербіцидами і восени висадити соснові культури з відповідним введенням листяних порід.

Серйозної шкоди лісовим масивам завдають дикі зарослі акації білої. У Косачівському лісництві ми оглянули лісові насадження, створені на місці кореневої губки та акації білої.

Лісничий Анатолій Костенко показав нам колишнє згарище, де у 2008 році нищила ліс вогняна стихія. І розказав, як важко на цьому місці приживаються лісові культури Лісівники постійно роблять доповнення, виручає береза.. Це дуже напружена й трудомістка робота - відновлення лісу на згарищах!

Під час поїздки ми часто чули, як гриміли постріли: йшли навчання. Лісівники з розумінням ставляться до сусідів-військових - час нині неспокійний. І цілодобово чергують, оберігаючи ліс від вогню.

Хороше враження на нас справила садиба Косачівського лісництва з його картою та камерою відеоспостереження. Скрізь відчувається рука доброго господаря.

Коли ж прибули на згарище в Остерський військовий лісгосп, були вражені побаченим - нехлюйство й недбальство кидалися у вічі . У 2008 році лісова пожежа, що виникла на військовому полігоні, охопила на підприємстві зелені масиви загальною площею 207,9 га ( верхова зайняла 127,5 гектара). Прикро, але й зараз площа насаджень, які повністю втратили технічну якість і залишаються нерозробленими, становить 26, 5 га.

Колеги співчували Валентину Судаку, ще донедавна головному лісничому лісового господарства Остерського держлісгоспу, який нині керує ДП "Остерський військовий лісгосп". Тяжку ношу взяв він на свої плечі. Всі щиро бажали новому директору терпіння і підтримки в колективі.

Відвідали ми й ту ділянку, на якій у минулому році під час проходження танкової колони зайнялася суха трава . Вогонь перекинувся на ліс - в результаті вигоріло 23 гектари насаджень. Вкотре переконалися : військове сусідство - справді "порохова бочка". Потрібно вдень і вночі пильнувати, особливо у весняно-літній період.

З цією метою біля контори лісгоспу зводилася пожежна вежа з камерою відеоспостереження. Намічається завершити це будівництво до травневих свят.

Валерій Лозицький зважено сказав: "Сьогодні чуємо немало нарікань на роботу лісівників з державних підприємств, а який спадок отримав наш колега? Хто ж виграв: ми чи військові? Лісівники знають, скільки душі затрачається на те, щоб ліси росли…"

Не обминули учасники виїзної колегії і Остерське лісництво, а саме урочище Євминку, що у 2011 постраждало від буревію. Цю ділянку обстежувала комісія , до складу якої входили представники Чернігівського ОУЛМГ та ДСЛП "Київлісозахист". Було встановлено, що в окремих місцях переважають буреломи і вітровали. Тому визнано за доцільне призначити СРС на площі 1,8 га.

Оглянувши ділянку, на якій після буревію зеленіли висаджені лісові культури, вкотре переконалися, що ця робота була дуже важкою. І буревії, і пожежі виснажують тих людей, що працюють у лісі.

Із задоволенням ми побували на Євминському рекреаційному пункті. Гарно оформлений, він привітно зустрічає гостей. Чернігівські лісівники прагнуть привчати населення до цивілізованого, а не стихійного, відпочинку в лісі.

Проїхалися учасники заходу і по земляному полотну, де будується лісова дорога. Тут працював дорожньо-будівельний комплекс. Упевнилися: дорога зроблена якісно.

А відвідавши Остерський лісопромисловий комплекс, побачили, як завантажувався ліс-кругляк у контейнери - для перевезення автотранспортом до споживачів.

Завершився лісівничий маршрут учасників виїзної колегії у Горбачівському лісництві. На пленарному засіданні з доповіддю "Про хід виконання весняних лісокультурних робіт державними підприємствами лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ" виступив Володимир Перев'язко, головний спеціаліст відділу лісового господарства облуправління. Аналізуючи лісокультурну весняну кампанію, він відмітив, що у цьому році посадка лісу почалася на місяць раніше, ніж у минулому.

А Валерій Лозицький підкреслив, що краще витрачати кошти на збереження лісу, ніж на його відновлення. Вороги наших лісів відомі : пожежі, буревії, коренева губка тощо. І боротьба з зі шкідниками та акацією білою вимагає значних затрат.

Валерій Григорович наголошував, що ціни на газ зростатимуть, тому треба заготовляти сухі дрова. (Маємо ж верстати-дроворуби). Попит на таку продукцію теж зростатиме.

Варто ефективно використовувати і два потужні дорожньо-будівельні комплекси, щоб від них більше користі було. Вони ж можуть не тільки дороги будувати, а й пожежні водойми копати.

Настав пожежонебезпечний період - і лісівники, як воїни, повинні бути завжди напоготові.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ЛІСІВНИКИ - УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ
"БЕЗ ЗВ'ЯЗКУ НЕМА ПЕРЕМОГИ!"
У нинішньому році для всіх українців гасло "Народ і армія єдині!" наповнилося дієвим змістом. Кожен , чим може, намагається допомогти нашій армії, щоб вона була могутньою і боєздатною.

Чернігівські лісівники дружно підставили своє надійне плече Гончарівському навчальному центру Міністерства оборони України, який перебуває у Городнянському районі - на кордоні з Росією.

За ініціативи начальника Чернігівського ОУЛМГ Валерія Лозицького лісівники Сіверщини звернулися до керівництва військової частини з нагальним питанням, що сьогодні найнеобхідніше для бійців на українсько-російському кордоні.

А 2 квітня в обласному управлінні лісового та мисливського господарства було вручено 20 радіостанцій полку зв'язку. Його начальник майор Дмитро Смолкін підкреслив, що без служби зв'язку - нема перемоги. Зворушено дякували за цю суттєву підтримку старший радіотелефоніст Ярослав Дужий і водій-електрик Сергій Чеботар.

У березні лісівники надали допомогу Українській армії на суму понад 75 тисяч грн. Це - 6 330 літрів пального та радіостанції. Всі 11 державних лісогосподарських підприємств допомагали нашим воїнам технікою, дровами, продуктами і березовим соком їх пригощали.

Микола Ковбас, заступник начальника відділу лісового господарства

    ПТАХИ
ПРОЛІТАЛИ ДИКІ ГУСИ…
    
В останні роки у світі спостерігається нестабільна епізоотична ситуація з грипом серед диких перелітних птахів Згідно Указу Президента України від 19.10.2005 року за № 145/2005 "Про невідкладні заходи щодо запобігання занесенню і поширенню високопатогенного грипу птиці та мінімізації наслідків можливої пандемії" та розпорядження Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07. 02. 2014 року за №11 "Про організацію моніторингу грипу птахів у 2014 році", у нашій області створено робочу групу - для виїздів у зони концентрації дикої птиці і відбору проб під час її міграції й зупинок.

До складу цієї групи входять спеціалісти Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, Чернігівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, а також управлінь ветеринарної медицини в районах і представників обласного управління лісового та мисливського господарства, користувачів мисливських угідь.

Дикі птахи концентруються в Сіверському краї у мисливських угіддях Менського, Ріпкинського, Чернігівського відділень МРП ЧОО УТМР, МРП "Прилуцьке" Прилуцького відділення, МРП "Бобровицьке", ТОВ МРП "Ічня", ДП "Борзнянське ЛГ" та орнітологічному заказнику "Мньовський" Чернігівського відділення МРП ЧОО УТМР. У період з ІІ декади березня до ІІІ декади квітня за графіком виїздили робочі групи в райони Чернігівщини для відбору проб біоматеріалів від диких перелітних птахів для проведення моніторингових досліджень на високо- та низькопатогенний грип птахів у 2014 році.

Досліджуються такі групи птахів: баклан великий, гуска сіра і гуска білолоба велика, канюк звичайний, лебеді кликун і шипун, лелека білий, боривітер звичайний, яструби, лиска, крижень, шилохвіст, курочка водяна, крячки, мартини звичайний і сивий, голуби (крім голуба-синяка), шпак звичайний, грак, ворона сіра, крук, горобець тощо.

Десятки тисяч диких північних гусей щовесни зупиняються на перепочинок на Чернігівщині - на колишніх кукурудзяних полях і на озимині.

Наша робоча група у березні побувала в Менському та Чернігівському районах. У цій поїздці взяли участь головний лікар ветеринарної медицини Держптаховетцентру Лариса Вовк, начальник відділу забезпечення протиепізоотичних заходів Головного управління ветеринарної медицини у Чернігівській області Юрій Тимошин, заступник начальника державної екологічної інспекції у Чернігівській області Андрій Пивовар, провідний спеціаліст відділу мисливського господарства Чернігівського ОУЛМГ Володимир Бабич.

Ми проводили діагностичний відстріл диких птахів і брали для дослідження зразки свіжого посліду, змиви з трахеї, клоаки, внутрішніх органів.

Всі ці заходи здійснювалися для того, щоб вчасно виявити хворих птахів і попередити спалахи хвороб серед пернатих.

Микола Пиріг, начальник відділу мисливського господарства Чернігівського ОУЛМГ

    РОЗПОРЯДЖЕННЯМ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯМ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 25 березня 2014 р. № 248-р
Головою Державного агентства лісових ресурсів України призначено Чернякова Валерія Вікторовича.
Валерій Вікторович Черняков (13 листопада 1966, село Довге, Іршавський район, Закарпатська область) - український політик. Народний депутат України. Член партії Всеукраїнське об'єднання "Свобода", голова Контрольно-ревізійної комісії.

В 1982 закінчив Турійську середню школу. У 1982-1986 роках навчався у Шацькому лісному технікумі. В 1994 році закінчив Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю "інженер лісового господарства". У 2002 році закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю "юрист".

В 1986 році Валерій Черняков був направлений в Дніпровсько-тетерівське державне лісомисливське господарство на посаду єгеря Сухолуцького спецлісництва. В період з травня 1986 до червня 1988 року проходив військову службу. З 1988 до 1991 року працював лісником Турійського міжколгоспного лісгоспу. З 1991 до 2001 року був інструктором Волинського об'єднання східних єдиноборств. З 2003 до 2004 року працював в Турійському лісгоспі.

На початку 90-х Валерій Черняков був головою Ковельської міської організації Соціал-національної партії України (попередника ВО "Свобода"). В 1998 році був заступником голови Волинської обласної організації. Є головою контрольно-ревізійної комісії партії. В 2009 році очолив Полтавську обласну організацію ВО "Свобода".

На парламентські вибори у 2006 році Валерій Черняков також йшов у списках ВО "Свобода" під тим же номером 22. Однак тоді партію спіткала невдача. На час виборів чинний нардеп - директор ПП "Євросервіс-Любомль". На парламентських виборах 2012 року пройшов у Верховну Раду за списком ВО "Свобода" (№ 22 у списку). У Верховній Раді є членом депутатської фракції ВО "Свобода" та є головою підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Дружина Тетяна Антонівна (1967). Сини Віталій (1993) і Тарас (1996), дочка Вікторія (2001).

    СЕМІНАР
ЩОБ БУЛА ВЗАЄМОДІЯ В РОБОТІ
  
Весна у чернігівських лісівників справді пора "гаряча". В цей час йде посадка лісу. До того ж, і пожежонебезпечний період починається та ще й шкідники лісу оживають разом з природою.

Слід зазначити, що в лісогосподарських підприємствах проводиться значна профілактична робота по попередженню виникнення лісових пожеж та осередків шкідників.

Наприкінці березня у приміщенні Чернігівського ОУЛМГ відбувся семінар на тему "Забезпечення охорони лісів від пожеж і захисту їх від пошкодження найнебезпечнішими шкідниками у 2014 році". (Варто зазначити, що такі заходи проходять кожної весни).

В його роботі взяли участь головні лісничі держлісгоспів, інженери з охорони і захисту лісу та представники ДСЛП "Київлісозахист" і управління ДСУ з надзвичайних ситуацій.

Із аналізом лісопатологічної ситуації в насадженнях нашої області виступив директор ДСЛП "Київлісозахист" Сергій Солоха. Він розповів про облік осередків шкідників і хвороб та їх динаміку за період 2007-2013 років. Доповідач звернув увагу присутніх на документацію по лісозахисну та строки її складання, а також на проектування і плани проведення СОЗ, обсяги проведення СРВ і СРС в осередках кореневої губки.

У своєму виступі заступник начальника відділу лісового господарства Микола Ковбас зупинився на тих недоліках, які мали місце при підготовці до пожежонебезпечного періоду в минулому році і окреслив завдання на нинішній.

Представник ДСУ з надзвичайних ситуацій Олександр Колоток охарактеризував роботу лісогосподарських підприємств по гасінню лісових пожеж у 2012 році.

Підбив підсумки роботи семінару перший заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Юрій Пономаренко.

Анатолій Курганов, начальник відділу лісового господарства

    ПРАЙС-ЛИСТ
Прайс-лист по підприємствам чернігівського оулмг на садивний декоративний матеріал станом на 01.03.2014р.
      

    АКЦІЯ СТАРТУВАЛА
ЛІСИ - ЗАРАДИ ДОБРА І МИРУ НА ЗЕМЛІ
    
21 березня - у Міжнародний день лісу- на Чернігівщині скрізь висаджували нові ліси. Весна цього року рання , волога втікала швидко , тому лісівники, не гаючи дорогоцінного часу, займалися посадкою дерев.

А у Міжнародний день лісу в Комарівському лісництві Добрянського держлісгоспу стартувала Всеукраїнська акція "Майбутнє лісу у твоїх руках!". Група депутатів Чернігівської обласної ради, адміністрація господарства та вихованці Добрянського учнівського лісництва зібралися на підготовленій після зимових зрубів 2- гектарній ділянці.

Директор лісогосподарського підприємства Іван Горохівський, депутат Чернігівської обласної ради, від імені лісівників Сіверщини привітав учасників заходу: "Кожної весни на Ріпкинщині традиційно здійснюється посадка лісу. А ми, поліщуки, завжди з особливою відповідальністю ставимося до цієї важливої роботи.

Зараз у державі досить складна ситуація, та навіть у такий напружений і неспокійний час треба думати про майбутнє і добросовісно займатися своєю справою. Лісівники, повинні висаджувати ліс і працювати заради добра, миру й спокою на Землі і в нашій державі".

Лісничий Комарівського лісництва Віталій Усик разом з головним лісничим держлісгоспу Денисом Землянком провели інструктаж, як висаджувати сосну звичайну та березу під меч Колесова. І хоч зібралися на акцію ті дорослі й діти, які вже мають досвід, але нагадати про основні навички слід.

День був сонячним, з легким весняним вітерцем - і працювалося дружно, весело, з вогником. Школярі-лісівники охоче допомагали дорослим, підносили садивний матеріал - кожен вправно орудував мечем Колесова. Дуже приємно було спостерігати за юними природолюбами в роботі. Віриться, що виростуть серед них і ті, хто обере собі лісівничі професії.

Керівник учнівського лісництва Галина Миколаївна Шевченко розповіла, як підлітки з Добрянського учнівського лісництва чекають весну, щоб садити ліс. Дуже люблять займатися цією справою. Охоче діти організовують акції "Першоцвіти" та "Береза", а нещодавно провели цікаву вікторину "Ліс - наше багатство". Школярі готують реферати про червонокнижні рослини і тварини. До речі, у Добрянській середній школі вже 8 років викладається предмет "Лісове господарство", опановують його кращі учні лісової Добрянки.

Після завершення посадки лісу всі побували на мальовничому озері Волкобродівка, яке прокинулося і чекає своїх пернатих мешканців. На цьому озері щовесни раює пташине царство.

Коли навкруги зазеленіє, сюди приїздитимуть туристи.

Згодом учасники акції переїхали в Ново- Яриловицьке лісництво і відвідали розсадники декоративного матеріалу. А директор держлісгоспу Іван Горохівський провів екскурсію. Між іншим, кожен з депутатів ще й придбав собі тут голубу ялинку в горщику.

Настрій у всіх був гарний, як і березнева погода.

У цей день ДП "Добрянське лісове господарство" завершило посадку лісу : як і намічалося, створено нові ліси на 140 гектарах.

Микола Тищенко Чернігівське ОУЛМГ

    МАЙБУТНЄ ЛІСУ У ТВОЇХ РУКАХ!
АКЦІЯ - ДО ЗНАМЕННИХ ДАТ
    
Доброю щорічною традицією весняного спілкування лісівників з громадськістю стала акція "Майбутнє лісу у твоїх руках!", яка проводиться за ініціативи Державного агентства лісових ресурсів України та Товариства лісівників України. До цієї хорошої справи долучаються державні лісогосподарські підприємства в кожній області. Захід підтримується Міністерством освіти і науки України та обласними управліннями освіти. Цьогорічна акція "Майбутнє лісу у твоїх руках!" присвячується 90­річчю створення Чернігівської губернської лісової управи, 200­річному ювілею з дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 120­ій річниці з дня народження співця зачарованої Десни Олександра Довженка.

Головна мета акції - висвітлення ролі лісової галузі в нашій державі, роз'яснення широким колам громадськості важливості створення нових лісів та значення для суспільства лісівничих професій. Особливий наголос ставиться на активній участі шкільної і студентської молоді у відновленні лісових насаджень та вихованні у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, оточуючого середовища, до нашого незрадливого зеленого друга.

Цьогорічна акція "Майбутнє лісу у твоїх руках!" проводиться з 21 березня (Міжнародного дня лісу) до 19 квітня (Дня довкілля).
До участі в заходах залучаються керівники органів місцевого самоврядування, депутати всіх рівнів, представники громадських організацій та ЗМІ.

Минулого року в акції взяли участь 1226 осіб, з них школярів - 547, представників громадськості - 113, місцевої влади - 188 та ЗМІ - 51, інші - 387.

У рамках акції "Майбутнє лісу у твоїх руках!" також пройшов конкурс серед школярів "Людина та ліс". Торік на його першому етапі було розглянуто 485 малюнків та 291 твір. Порадувала кількість переможців: 50 учнів на 1­му етапі. На другому етапі лідерами стали три автори найкращих творів та три юні художники.

А літня церемонія нагородження переможців конкурсу відбулася на території ДП "Добрянське лісове господарство".

Нинішнього року планується відтворити лісів на площі 2250 га. Зокрема лісових насаджень на зрубах (садінням і посівом) - 1725 га та на деградованих, малопродуктивних сільськогосподарських землях - 200,0 га.

Одним із головних завдань лісівників Сіверського краю було, є і залишається забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто створення нових лісових насаджень в обсягах, які перевищують їх вирубування, та збереження зелених масивів, зростання їхньої продуктивності і раціональне використання.

Збільшення площ лісових насаджень за рахунок створення нових лісів на прийнятих деградованих, малопродуктивних сільськогосподарських землях в останні роки має значну суспільну підтримку.

Загальна площа земель лісового фонду Сіверщини становить 738,8 тисяч гектарів, з яких вкрито лісовою рослинністю 659,9 тис. га. Лісистість нашої області 20,9% тоді як лісистість України - 15,6%.

Варто додати, що лісистість Чернігівщини збільшується завдяки створенню захисних лісових насаджень.

Загальний запас деревини маємо 175,4 млн м3, з них стиглої - 18 млн м3. Середній запас деревини на 1 гектар вкритих лісовою рослинністю земель становить 260 м3, а середній річний приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель - 4,3 м3.

    ДО ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПЕРІОДУ
ПОПЕРЕДИТИ ЛИХО
За ініціативи начальника Чернігівського ОУЛМГ Валерія Лозицького 13 березня відбулася спільна нарада керівництва обласного управління лісового та мисливського господарства, ДСНС і КП "Облагроліс".

Головне питання порядку денного: взаємодія між Чернігівським ОУЛМГ, ДСНС та КП "Облагроліс" по виявленню та ліквідації лісових пожеж; проблема охорони лісів від пожеж у весняний період.

Виступаючи на нараді, Валерій Лозицький наголошував на необхідності взаємодії між користувачами різних відомств і ДСНС у попередженні та ліквідації лісових пожеж.

Володимир Куц зупинився на роботі служб НС в умовах недостатнього фінансування, а також належній організації взаємозв'язку і взаємоповідомлення.

Була розроблена спільна постанова про організацію чіткої взаємодії між державною лісовою охороною, ДСНС і лісокористувачами інших відомств щодо профілактики і гасіння лісових пожеж.

Микола Ковбас, заступник начальника відділу лісового господарства
 
ОРГАНІЗОВАНО, З НЕФОРМАЛЬНИМ ПІДХОДОМ
Одним з основних завдань лісової охорони в пожежонебезпечні періоди є її максимальне зосередження на охороні лісів від пожеж.

Слід підкреслити, що протягом останнього часу значна увага приділяється технічному забезпеченню лісогосподарських підприємств, особливо модулями, мотопомпами, засобами патрулювання та перспективними й ефективними засобами спостереження.

Вже встановлено 20 ТСС, також маємо 25 модулів, 29 спостережних веж, 38 пожежних автомобілів тощо.

Але потрібно відповідально поставитися до тих недорогих заходів, які мають не менш вагоме значення для пожежної безпеки в лісі. Це своєчасне ( і в достатньому об'ємі) створення мінералізованих смуг та догляд за ними, розширення мережі рекреаційних пунктів, встановлення у лісах плакатів, аншлагів, перекриття доріг шлагбаумами, проведення рейдів, лекцій, бесід, покращення санітарного стану лісів. І, звичайно ж, профілактична робота у місцевих ЗМІ.

А що стосується ранцевих вогнегасників, лопат та іншого протипожежного інвентаря, то питання забезпечення ними до норми треба вирішувати негайно.

Нині природні умови складаються так, що пожежонебезпечний сезон може розпочатися значно раніше, ніж зазвичай. Отож всі заплановані заходи для охорони лісів від пожеж повинні виконуватись. Формальний підхід до їх проведення недопустимий.

У лютому сніговий покрив на полях був майже відсутній, а його запаси в лісі також мінімальні.

При певному розкладі виникнення лісових пожеж можливе через 2-3 тижні.

Протягом останнього часу повинні бути виконані такі протипожежні заходи:
1. Завершення розробки мобілізаційно-оперативних планів ліквідації лісових пожеж на 2014 рік.
2. Укомплектування шта­тів лісових пожежних станцій та пожежних спостерігачів кваліфікованими працівниками.
3. Виконання запланованих санітарно-оздоровчих робіт у лісах та їх протипожежне облаштування.
4. Поновлення існуючих рекреаційних пунктів та подальше розширення рекреаційних територій.
5. Забезпечення належного стану приміщень лісових пожежних станцій, укомплектування їх технікою та засобами пожежогасіння.
6. Визначення і термінове проведення необхідних протипожежних заходів у найбільш небезпечних стосовно виникнення пожеж лісових масивах.
7. Приведення до належного стану квартальних мереж та поновлення написів на квартальних стовпах, інформаційних знаках.
8. Встановлення і поновлення аншлагів, плакатів, попереджувальних знаків.
9. Поновлення і збільшення кількості протипожежного інвентаря.
10. Створення сумарно недоторканих резервів паливно-мастильних матеріалів.
11. Організація проведення навчань по взаємодії всіх підвідомчих підрозділів та посадових осіб з питань виявлення та гасіння лісових пожеж у кожному держлісгоспі.
12. Завершення робіт по вирубуванню існуючих згарищ минулих років у Чернігівському держлісгоспі. Створення у Остерському військовому лісгоспі надійних протипожежних бар'єрів навколо військового полігону.

    З ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ


    ДО 90-РІЧЧЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ
"ДИРЕКТОР ЗУСТРІВ МЕНЕ ПО-БАТЬКІВСЬКИ…"
Згадується далекий 1969-й рік, коли після закінчення Львівського лісотехнічного інституту мене направили у Корюківський держлісгосп майстром паркетного цеху.

Ні знайомих, ні рідні ( почувався невпевнено: скрізь чужі люди) - з чого починати?!

Заходив я в кабінет до директора з великим хвилюванням, бо ж "перша людина" на виробництві, з якою доведеться працювати. Та коли мені назустріч простягнув руку сивий, з військовою виправкою і орденською колодкою на грудях чоловік, на душі відразу стало спокійніше. Це був директор лісгоспу Гліб Володимирович Береза, майор, учасник Великої Вітчизняної війни.

Він по-батьківськи, як сину, розповідав молодому колезі і про підприємство, і про доручену ділянку роботи, і про людей. До речі, такий "мій" паркетний цех був першим на Україні ( технологія запозичена в ліспромгоспі Пермської області), в ньому працювало майже 80 трудівників.

Директор дав доручення жінкам знайти мені житло з харчуванням - і я відразу відчув себе "своїм" у новому колективі. А Гліб Володимирович часто починав свій робочий день у цеху, міг з'явитися в ньому і після 23 -ої години, коли закінчувалася друга зміна… Незабаром мене обрали секретарем комсомольської організації лісгоспу ( тут працювало багато молоді) і через деякий час запропонували перейти на комсомольську роботу - другим секретарем райкому комсомолу. Це в мої плани не входило. Тож одного разу, коли на другу зміну до нас у цех зайшов головний інженер обласного управління Микола Сергійович Омельчук ( невдовзі він став начальником Черкаського обласного управління лісового господарства), я після ділової розмови на виробничі теми поділився з ним і своїми проблемами. Вже через кілька днів я був переведений на посаду головного інженера Новгород-Сіверського держлісгоспу.

І знову мені повезло на хорошого директора. Ним виявився Андрій Корнійович Синявський, теж учасник війни, який звільняв і місто Новгород-Сіверський від окупантів.

Щоденна робота поруч з таким керівником надавали мені можливість розширити свої знання, збирати безцінний лісовий досвід. Колектив лісгоспу був дуже дружний: всі працювали на кінцевий результат. Після виходу Андрія Корнійовича на пенсію мені доручили очолити підприємство.

Зізнаюся, що спочатку було страшнувато брати на себе відповідальність за долю колективу, в якому трудилося близько 500 лісівників. Та я відчував підтримку людей, життя вирувало. Щорічно у нашому лісгоспі йшло велике будівництво. Зводилося житло, "виростали" нові приміщення контори, розпочиналося спорудження майстерень автогаража .

Нижній склад, з якого щомісячно відправлялося біля 50 вагонів, був розміщений на станції Угли-Завод Семенівського району. Деревина вантажилася автокраном ЛАЗ-690 і хлисти розкряжувалися вручну. Тому в колективі вирішили побудувати нижній склад на станції Н.-Сіверський. Місцева влада виділила для нас будівельний майданчик. Була погоджена в Москві і побудована залізнична колія до нижнього складу. Почалося і будівництво цеху переробки деревини.

У 1984 році я став головним інженером обласного управління лісового господарства, а через два роки мене затвердили на посаді начальника управління.

За 20 років моєї роботи було зроблено напрямок на промислове будівництво. Так, в усіх держлісгоспах були побудовані цехи по переробці деревини, реконструйовані нижні склади, придбана потрібна кількість вантажо-підйомних механізмів, лісовозної та трелювальної техніки.

У той період, окрім бюджетних коштів, ми мали можливість концентрувати кошти всіх держлісгоспів для почергового будівництва промислової бази кожного підприємства. Отож почергово реконструйовали всі промислові об'єкти обласного управління.

У Міністерстві лісового господарства за промислове будівництво відповідав заступник міністра Георгій Іванович Бабич. Завдяки йому побудовані нижні склади Ніжинського держлісгоспу на станції Бобровиця, а також Семенівського, Корюківського і Добрянського держлісгоспів. Був пущений в експлуатацію паркетний цех Ніжинського держлісгоспу з достатньою кількістю сушильних камер, з сучасною котельнею. Майже всі промислові об'єкти працювали у дві-три зміни. А наші підприємства випускали вироби з деревини, які були затребувані тодішньою торгівлею, - від віконного штапика, дерев'яного вугілля, дьогтю, смоли, скипидару - до штучного та щитового паркету, дверей, табуреток, вікон тощо.

Важливим напрямком роботи вважалося добування соснової смоли - живиці.

Майже у кожному лісгоспі були пункти по відгодівлі великої рогатої худоби та свиней. На лісівничих підприємствах працювали свої їдальні й дитячі садки.

Протягом тривалого періоду кількість людей, що трудилися в лісовій галузі Чернігівщини, сягала 6,5 тисячі осіб. Обласне управління і держлісгоспи, за різними схемами, мали можливість отримувати житло і тим самим підбирати фахових спеціалістів, закріплюючи їх на одному місці. Всі спеціалісти мали хорошу перспективу для свого посадового росту. Треба сказати, що в ту пору промислове виробництво ніколи не було вищим за лісогосподарське. Всі лісогосподарські роботи виконувалися в повному обсязі.

Зараз багато керівників різних рівнів у нашому управлінні скаржаться на важкі умови для роботи. А повернімося подумки в ті часи, коли працювали ми. Чи тоді легко було? Кожна зустріч з робітниками на лісозаготівлях починалась і завершувалась однаково: відсутністю ланцюгів, шин та запасних частин до бензопил. Якщо ти зумів привезти з бази Міністерства хоча б десяток ланцюгів до пилки, ти вже цінувався, як авторитетний керівник. І у відрядження завжди їздили, прихопивши з собою каністри з бензином.

Були й перебої з хлібо-булочними виробами. У магазин привозили свіжий хліб. Тоді всі працівники лісгоспу кидали свою роботу і бігли займати чергу, щоб купити "два буханці в одні руки". Через відсутність миючих засобів наші умільці навчилися виробляти рідке мило, щоб помити руки після роботи…

А яка була жорстка дисципліна поставок продукції нашого виробництва!

Продукція деревообробки поставлялась на торгові бази, згідно з розподілом вищестоящої організації. Директор лісгоспу не мав права без наряду Райплану ( з райвиконкому) "відпустити" машину дров, не кажучи вже про ділову деревину. Вся деревина госпрозрахунку (входило все головне користування та краща деревина рубок догляду за лісом) поставлялась тільки за нарядами Укрголовліспаперу. І жодного кубометра - без наряду. Ще раз підкреслю: всі поставки деревини жорстко контролювалися представниками Головліспаперу чи представниками Райплану.

То чи ж легше тоді було?!

Але - менше перевіряючих. Спеціалісти управління чи держлісгоспів не відривалися, як тепер, на різні перевірки, а могли безпосередньо більше займатися своєю роботою.

Нікому не було легко ні тоді, ні зараз. Та Чернігівщина ніколи не пасла задніх, а завжди була в лідерах. Такою вона є і в наш доволі складний час. Адже у лісовій галузі області завжди працювали відповідальні і знаючі спеціалісти, які вболівали за свою справу. І трудилися великими династіями. Від роду до роду передаючи досвід майстрів - від дідів до онуків, цінуючи і примножуючи лісові традиції.

Йосип Райчинець ( З 1986 до 2006 років - начальник Чернігівського обласного управління лісового господарства)

    СВЯТО
ЖИВУТЬ ДОБРІ ТРАДИЦІЇ
    
У березні пробуджується природа, оновлюється земля і ліс молодіє. Тож невипадково і Міжнародний жіночий день припадає на перший весняний місяць.

На підприємствах Чернігівського ОУЛМГ працює 396 жінок. Є серед них є й директор держлісгоспу. Це - Олександра Дудко з Семенівки, яку з нагоди свята нагороджено Почесною грамотою Держлісагентства України.

Відповідальністю й професійною майстерністю відзначаються також 8 жінок-помічників лісничого та 3 майстрів лісу.

Добросовісно трудиться майстер лісу з Берестовецького лісництва ( ДП "Борзнянське лісове господарство") Алла Постернак. Нині вона стала відмінником лісового господарства України. Ольга Циганок, помічник лісничого Березнянського лісництва з Чернігівського держлісгоспу, нагороджена Почесною грамотою Держлісагентства України.

( Всього 8 працівниць лісової галузі Сіверщини отримали Почесні грамоти Держлісагентства України і 7 - подяки).

За доброю традицією, в усіх трудових колективах пройшли святкові заходи, на яких вшановували працівниць лісової галузі.

Теплою і радісною була зустріч жінок- ветеранів в обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Людмила Савеліївна Ємець, Тамара Василівна Солов'ян, Ольга Андріївна Сергієнко, Ніна Іванівна Подліснова, Тетяна Василівна Шумкіна й інші колеги-лісівнички у розмовах немов повернулися у свою молодість, ділилися спогадами і усміхалися подарованим весняним квітам.

А Валерій Лозицький, начальник облуправління, сердечно дякував цим чудовим жінкам за їх відданість обраній справі та зичив міцного здоров'я, оптимізму і довголіття.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ЖІНКА І ЛІС
І ЛІС МОЛОДІЄ
Наталія Содель після успішного закінчення Національного аграрного університету біоресурсів та природокористування працює інженером з лісовідновлення у Прилуцькому держлісгоспі.

Вона - теж прилучанка. І повернулася зі столичним дипломом до рідного краю. Та не сама, а з чоловіком Ігорем ( обоє навчалися в одному університеті), теж молодим спеціалістом. Він з Житомирщини, ліси якої чимось схожі на чернігівські. Тепер Ігор - лісничий Кам'янського лісництва.

Молоде подружжя відразу вписалося в лісівничий колектив підприємства. Їх поважають за добросовісність і старанність в роботі.

У Наталі протягом дня чимало турбот назбирується. Адже вона відповідає за збирання насіння лісових культур і за розсадники, і за теплиці. Ось нещодавно захищала з лісничими лісові проекти, як на зрубах вирощувати нові ліси.

Звісно, у Наталі трапляються труднощі, але в такі хвилини вона завжди відчуває надійне чоловікове плече і дружню підтримку досвідчених колег.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    У ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВАХ
ЩОБ НЕ НАЛАМАТИ ДРОВ

Лісівники ДП "Добрянське лісове господарство" підтримують звернення своїх колег з усієї України та ветеранів лісогосподарського виробництва про стан справ у Державному агентстві лісових ресурсів нашої держави.

За останні роки лісова галузь кардинально змінилась. На жаль, пріоритети лісу були змінені на пріоритети особистих інтересів. Лісова галузь України, зовні вдягнута в дорогу і красиву обгортку, зсередини корумпована.

Постійне втручання у виробництво, непрофесійно поставлені задачі, повне керівництво над реалізацією продукції з боку ДП "Укрлісконсалтинг", "Портрети Президента", а також різні колуни, "Лісовички", обладнання для електронного обліку деревини, яке в два - три рази перевищує його ринкову вартість, призвели до важкого фінансового стану.

Молодь, дивлячись на невтішні справи в лісовому господарстві, не бачить перспективи і звільняється з роботи у пошуках кращого життя.

Дійшло вже до того, що трудові династії, які нещодавно були гордістю галузі, тепер стали називатися мало не "головними корупціонерами". Так далі продовжуватися не може.

Ми, лісівники ДП "Добрянське лісове господарство", відмежовуємося від негативу лісової політики колишнього Голови Держлісагентства України Віктора Сівця і закликаємо колег у цей тяжкий для нашої галузі час не наламати дров, а діяти мудро, зважено, радячись з людьми.

Адже те, що сталося вранці 26 лютого у приміщенні Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, інакше, як самоуправством і "махновщиною" не назвеш. До кабінету начальника управління Валерія Лозицького увірвалася група брутальних незнайомців ( приблизно 30 осіб) на чолі з директором Чернігівського держлісгоспу Сергієм Мотричем. Погрожуючи розправою та знищенням майна, вони вимагали у В. Лозицького написати заяву на звільнення. Жодного лісівника, окрім директора найвідсталішого лісогосподарського підприємства області, серед "революціонерів" не було…

Колектив ДП "Добрянське лісове господарство", як і всі лісівники Сіверського краю, засуджує такі ганебні методи люстрації лісових кадрів і вимагає від голови обкому профспілки працівників лісової галузі Чернігівщини Йосипа Райчинця терміново скликати профспілкову конференцію для вирішення нагальних проблем .

Іван Горохівський, директор ДП "Добрянське лісове господарство", депутат обласної ради від лісівників Чернігівщини, та працівники держлісгоспу (Усього 40 підписів)


    У ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВАХ
МИ ВЗМОЗІ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ І СВОЇ ПІДПРИЄМСТВА

Останні політичні події в країні провокують різноманітну, часом непередбачувану й неадекватну, іноді навіть криміногенну ситуацію на місцях. Революційна ідея зміни старої влади подекуди спотворена й на поверхню спливли не ті герої, або зовсім не герої, а якщо відверто - антигерої. Під виглядом майданівців та самооборони мародери, рекетири, бандити чинять самоуправство, захоплюють адміністративні будівлі, викрадають документи та електронні носії. Люди розгублені, не знаючи, що на них чекає не те що завтра, а через годину-дві. Аби попередити несанкціоновані вторгнення, захоплення чи переформатування, що можуть статися, колектив державного підприємства "Ніжинський лісгосп" разом з профспілковим комітетом ініціював загальні збори. На території складу в Мринському лісництві зібралися більше двохсот працівників підприємства, аби вислухати свого директора Юрія Болоховця та його думку з приводу політичної ситуації в країні та перспектив хоча б на найближче майбутнє.

Усі 220 працюючих у найвіддаленіших куточках господарства працюють злагоджено, стабільно, впевнено, отримують вчасно заробітну. Окрім того, до свят люди преміюються, пенсіонера отримують доплату до пенсії та отримують паливну норму. У кожній родині, де одружуються чи народжуються дітки, й там, де втрачають близьких, працівники господарства знають - вони можуть розраховувати не лише на моральну підтримку, а й на матеріальну допомогу. Якщо хтось із дітей вирішив продовжити професійний шлях своїх батьків-лісівників, підприємство оплачує навчання. Оздоровлення дітей завжди стоїть на чільному місці, про подарунки годі й говорити. А тепер скажіть - хто в здоровому глузді захоче втратити таку роботу? Звісно - ніхто. Тож і не дивно, що люди захвилювалися, адже телебачення щодня вражає новими новинами про захвати будинків, адмінприміщень, а тепер уже й лісів. А у Чернігові 26 лютого близько 11-ї години невідомі увірвалися до Чернігівського ОУЛМГ на чолі з директором ДП "Чернігівське лісове господарство" Сергієм Мотричем, і під тиском погроз та знищення майна вимагали від Валерія Лозицького написати заяву на звільнення.

Тож виступаючі говорили емоційно, виважено й конкретно. Від молодих до тих, хто вже працює по 20-30 років. І всі в один голос стверджували - ми можемо й повинні захистити своє підприємство і самих себе, аби завтра не залишитися без роботи, аби не стало виробництво, аби і зарплати й податки сплачувалися вчасно і в повній мірі. Люди зверталися до свого керівника з проханням відстояти у випадку чого усе підприємство. Юрій Болоховець підтримав наміри своїх колег і обіцяв стояти горою за господарство і його працівників. Відверто кажучи, вразила дружність, єдність і одностайність. Вони всі одноголосно проголосували за свого ДІЮЧОГО! Директора, тим самим довіривши йому долю і ДП "Ніжинський лісгосп" і всього колективу. Потім так само дружно вирішили скласти протокол зборів і кожне поставив під ним свій підпис. Ця подія стала прикладом того, що люди не залишаються пасивними й байдужими, що вони хочуть, можуть і будуть контролювати власне життя. І якщо кожна організація, установа, підприємство на своєму місці чесно й з гідністю відстоюватиме свого достойного поваги керівника, до якої партії він не належав би чи які політичні переконання не сповідував би, працюватиме стабільно й злагоджено, в нашій з вами державі, хочеться вірити, настане мир і спокій, вона підніметься з колін, стане могутньою, незалежною й рівною серед рівних, куди б вона не йшла - на Схід, чи на Захід. Сильного скрізь сприйматимуть з повагою.

"Ніжинський вісник" Олена НАЙДА


    З КОГОРТИ ЗАСЛУЖЕНИХ
МИКОЛІ ЗАСЬКУ -60!

Ліс для Миколи Заська, директора Новгород-Сіверського держлісгоспу, як добрий і щирий друг. З дитинства, котре пробігло на Сосниччині, він у полоні родючої рідної землі, луків і лісів.

Микола Михайлович завжди з повагою згадує своїх батьків, сільських трударів, і тих хороших людей, які зустрічалися йому на життєвій дорозі- в колгоспі й армії, у навчальних закладах та трудових колективах лісових підприємств. Вони формували його як особистість і допомагали вплітати у рушник долі ті пам'ятні візерунки, які не вицвітають з роками.

Закінчивши Лубенський лісовий технікум ( спеціальність "Лісове господарство"), котрий йому не тільки путівку в професію вручив, а й з майбутньою дружиною познайомив, Микола Засько з молодим завзяттям поринув у лісівничі будні.

Він зрозумів, що таке відповідальність перед людьми і їх довіра, коли починав свою лісову біографію у Гутянському лісництві Холминського лісгоспзагу: працював тут лісником, а згодом помічником лісничого.

Микола Михайлович перегортає перші виробничі сторінки і подумки дякує старим лісівникам , які його і наставляли, і підказували, а ще охоче досвідом ділилися. Саме від них переймав він найцінніше в роботі, набирався мудрості.

Звісно, професійне сходження було непростим, але Микола Засько по-справжньому відчував задоволення від того натомленого дня, коли вдавалося зробити щось корисне.

Пройшовши ще кілька щаблів лісової ієрархії ( поєднував їх з навчанням в Українській сільськогосподарській академії) - лісничого Коропського лісництва Борзнянського держлісгоспу, головного лісничого цього ж підприємства, - Микола Михайлович очолив колектив новгород-сіверських лісівників. І був двадцять років на цьому посту.

На займаній посаді Микола Засько проявив неабиякі організаторські здібності, вміло використовував фахові надбання і зберіг вірність лісовим традиціям підприємства. Тож цілком закономірно, що Новгород-Сіверський держлісгосп впродовж багатьох років не поступався місцем у групі лідерів обласного управління лісового та мисливського господарства.

Кажуть, Микола Михайлович одержимий у роботі, тому всі "коліщатка" та "гвинтики" виробництва крутились безвідмовно. Керівник завжди був серед людей, "чув" кожного свого працівника, тому йому довіряли і поважали. Не лише в колективі, а й у районі. Микола Михайлович неодноразово обирався депутатом районної та обласної рад.

Також немало сил доклав, щоб на князівській Новгород-Сіверщині розбудовувалися церкви. Українською православною церквою його нагороджено орденом "Святого Нестора-літописця".

Майже чотири десятиліття Микола Засько вірно служив чернігівським лісам.

Микола Михайлович впевнений, що у лісову справу треба вкладати душу, тоді й ліси ростимуть. Для нинішніх і прийдешніх поколінь.

21 лютого Миколі Заську, відміннику лісового господарства, заслуженому лісівнику України, виповнилося 60 років.

Наш дорогий ювіляре!
Зичимо вам міцного здоров'я і бадьорості, сімейного затишку і благополуччя та ще багато - багато щасливих років!
Лісівники Чернігівщини


    ВІТАЄМО
БАТЬКОВОЮ СТЕЖИНОЮ

Свій сороковий день народження Сергій Аніщенко зустрів на посаді директора Городнянського держлісгоспу. Він вмілий організатор виробництва і досвідчений фахівець.(Так відгукуються про свого керівника городнянські лісівники). І не лише вони. Хороший слід Сергій Михайлович залишив у ДП "Корюківське лісове господарство". Тут він працював помічником лісничого, а через деякий час очолив Ново-Боровицьке лісництво.

Маючи ґрунтовну освіту, Сергій Аніщенко зарекомендував себе в колективі відповідальним і високопрофесійним лісівником. Він з тієї молодої когорти, якій збагачені досвідом колеги впевнено довіряють долю чернігівських лісів.

Сергій Михайлович свій перший трудовий екзамен на зрілість склав перед батьком Михайлом Климентійовичем, котрий віддав лісовому господарству Сіверського краю понад сорок років.

Гідний продовжувач лісівничої династії Аніщенко-молодший останнім часом обіймав посаду головного лісничого Корюківського держлісгоспу. А минулої осені його було призначено директором Городнянського лісогосподарського підприємства.

Поздоровляючи Сергія Михайловича з днем народження, бажаємо йому щастя і здоров'я, успіхів у нелегкій директорській роботі, вагомих виробничих здобутків його колективу та всіляких життєвих гараздів.

Лісівники Чернігівщини


    ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ
ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ ІЗ БРЯНСЬКИХ ЛІСІВ
    

13 лютого у Головному управлінні ветеринарної медицини Чернігівської області пройшла робоча нарада з користувачами мисливських угідь.

Відкрив захід Віктор Кульбако, начальник Головного управління ветеринарної медицини в регіоні. Він розповів про епізоотичну ситуацію з африканською чумою свиней у сусідніх державах та Україні і окреслив основні завдання, які треба виконувати, щоб не допустити занесення АЧС на територію нашої області.

На початку лютого з Брянської області Російської Федерації надійшла на Чернігівщину телеграма, в якій прозвучав тривожний сигнал: на Брянщині вже виявлено збудник цієї небезпечної хвороби.

А 8 лютого в Києві відбулася нарада при Кабінеті Міністрів України , головною темою якої була епізоотична ситуація в нашій державі. В центрі уваги - Луганщина, де вже ведеться боротьба з лихом.

Взяв слово начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький. Для лісівників найважчий період пожежної небезпеки влітку - це небезпека 5 класу, наголосив він. Такий же рівень небезпеки нині настав і для мисливців у зв'язку з АЧС.

Валерій Григорович підкреслив, що районні мисливствознавці , ветеринари на місцях, директори мисливських господарств повинні дуже серйозно й відповідально поставитися до цієї ситуації, аби не допустити і в ліси, і в приватний сектор таку велику біду. Адже африканська чума свиней - це серйозна економічна загроза нашому краю і всій Україні.

На нараді також виступив заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області Юрій Павлішен. Він зупинився на питаннях профілактики та боротьби зі сказом, бруцельозом, лептоспірозом та трихінельозом.

Завідуюча вірусологічним відділом ЧРДЛВМ Наталія Неніч ознайомила присутніх з правилами відбору та доставки проб для серологічних моніторингових досліджень на африканську чуму свиней і оформлення супровідних документів.

Начальник відділу мисливського господарства Чернігівського ОУЛМГ Микола Пиріг занепокоєно говорив , що весняна повінь з деснянськими водами може принести з Росії в наші краї збудник хвороби від загиблих тварин у Брянських лісах. Весняний переліт птахів - це теж один з ризикованих моментів.

Микола Пиріг підсумував, що облік тварин у мисливських господарствах обов'язково повинен проходити спільно з працівниками ветеринарної медицини, аби вчасно виявити хворих та ослаблених мешканців наших лісів.

На завершення цієї наради були показані вражаючі відеоматеріали про епізоотичну ситуацію в Росії, яка зазнає мільйонних економічних збитків. З 2007 року й донині у 16 областях Російської Федерації та 3 областях Республіки Білорусь ведеться напружена боротьба з африканською чумою свиней. Аграрники, спалюючи свинокомплекси свиней з худобою, кажуть, що спалюють свої надії і називають цю ситуацію справжньою біологічною війною…

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ


    ДО 90-РІЧЧЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ ( ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНСЬКОЇ ЛІСОВОЇ УПРАВИ)
ТУТ ЛІСИ ДИХАЮТЬ ІСТОРІЄЮ

(З історії розвитку ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство")

На берегах Десни височіє величне місто - Новгород-Сіверський.

Древня сіверська земля, овіяна легендами і героїчними думами про славну минувшину, про подвиги дружини князя Ігоря в його походах проти ворогів Київської Русі. Тут все дихає історією. У навколишніх лісах відчувається відгомін сивої давнини.

У ті далекі часи засновники російського флоту своїми указами веліли вважати заповідними ліси, де ростуть дерева, придатні для кораблебудування. Розпочалися активна робота по розвідці і обліку придатних для кораблебудування лісів і гаїв. За розпорядженням Адміралтейської колегії капітан-лейтенант Шишкін обстежив ліси від Брянська по Десні до впадання її у Дніпро. Н.-Сіверські ліси вразили столичну комісію. п Дуби, модрини, соснові щогли і великомірні дерева виділялися у запас для "повсякчасного постачання флоту будівельного матеріалу".

До наших днів збереглася перлина Узруївського соснового лісу - 14 гектарів унікального корабельного гаю. Мальовничі узруївські пейзажі тягнуться на кілька десятків кілометрів.


* * *
У 1924 році на базі державних лісів і окремих урочищ, що належали приватним особам, створено Новгород-Сіверське лісництво, яке у 1929-ому - було перетворено в лісгосп, у 1931 році - в ліспромгосп, а у 1936 році - в лісгосп, котрий підпорядковувався Головлісохороні при РНК ( Раді народних комісарів) СРСР.

Його першим директором було призначено Михайла Слюнька, учасника І-ої світової та громадянської воєн.

Народився Михайло Михайлович у 1883 році в селі Буда-Вороб'ївка Н-Сіверського повіту Чернігівської губернії. Воював на фронтах першої світової війни, вітав Жовтневу революцію. А у 1918 році, коли війська кайзерівської Німеччини топтали старовинну Сіверщину, Михайло Слюнько партизанив у загоні Т.В.Черняка і брав активну участь у бойових діях проти ворога. Він керував третім Н-Сіверським, а у 1920 році і дев'ятим Українським радянським полком у бригаді Т.В. Черняка.

Повернувшись додому, колишній партизан працював головою Будо-Вороб'ївської сільради, а через деякий час став заступником завідуючого окружним земським відділом у Глухові, згодом перейшов на роботу у РАЙПО (інструктор) у м. Новгороді-Сіверському, був головою Биринської сільради.

А вже з 1932 року Михайло Слюнько пов'язав свою долю з лісовим господарством: спочатку він працював завідувачем лісорозсадника, а в період з1936 року до початку Великої Вітчизняної війни - директором лісгоспу.

У 1940 році - за наказом Київського територіального управління Головлісохорони - всі ліси місцевого значення передавалися в єдиний державний фонд. І Новгород-Сіверський лісгосп було розділено на Коропський та Н.-Сіверський.

У тяжку годину окупації нашого краю німецько- фашистськими загарбниками ліси зазнали великих втрат. Та відразу після звільнення Чернігівщини від гітлерівців розпочалося відродження лісового господарства. У вересні 1943 року - за розпорядженням уповноваженого ЦК КП(б)У і РНК УРСР полковника Топчія - організовується Новгород-Сіверський лісгосп у тих межах, в яких він існував до початку Великої Вітчизняної війни. До нього входило 7 лісництв: Орликівське (площею 8 771 га), Семенівське ( 4 946га), Краснохутірське ( 5 563 га), Костобобрівське ( 8 105 га), Узруйське ( 6 726 га), Вороб'ївське ( 3 828 га), Н-Сіверське ( 6 407 га).

З 22 жовтня 1943 року - за направленням Чернігівського обкому КП(б)У і Н.-Сіверського райкому КП(б)У директором лісгоспу було призначено В.А. Кожуха, відновлювався штат працівників лісгоспу.

В цьому ж році відновив свою роботу і хімлісгосп, який займався заготівлею живиці та осмолу.

А на початку березня 1944 року наказом Київського управління лісоохорони призначається на посаду директора Н.-Сіверського лісгоспу Михайло Слюнько, який повернувся з евакуації. Михайло Михайлович працював у роки війни бригадиром Товолшанського лісомеліоративного розсадника в Балашовському районі Саратовської області. Як тільки рідний край звільнили від ненависного ворога, він прибув на Чернігівщину і ( в найскладніший період! ) до 1950 року очолював Н.-Сіверський лісгосп.

Пізніше працював тут завідуючим цехом, майстром лісокультур. З 1956 року Михайло Слюнько - персональний пенсіонер республіканського значення. За заслуги перед Вітчизною перший директор Н.-Сіверського лісгоспу був нагороджений орденом Леніна і багатьма медалями. Він прожив 95 років і користувався шаною й повагою односельців.

Надзвичайно важкими були перші повоєнні роки. Зруйноване війною народне господарство вимагало неймовірних зусиль для своєї відбудови. Працівники лісництв трудилися самовіддано й напружено, щоб справитися з доведеними завданнями.

У 1950 році Чернігівське управління лісового господарства направляє Комара… керівником Н.-Сіверського лісгоспу.

Від лісівників у той час вимагалося збільшення деревини і лісопродукції - країна будувалася, відроджувалася. Отож у лісгоспі відкрилося ще два додаткові торгівельні пункти - в Краснохутірському та Костобобрівському лісництвах.

З кінця 1952 року лісгосп очолював Д. Добичин, з 1956-го - П. Красницький, з квітня 1959-го року - А. Синявський.

Згідно постанови Ради Міністрів УРСР та постанови Чернігівського облвиконкому (березень 1960 року), до складу Н.-Сіверського лісгоспу увійшли землі місцевих колгоспів загальною площею 3 428 га. У вересні цього ж року ( наказ по Головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР) Н.-Сіверський лісгосп розділявся на два: Семенівський та Н.-Сіверський.

А у вересні наступного року до складу Новгород-Сіверського лісгоспу були включені Лізунівське і Володимирівське відділення підсобного господарства. Розпочалася робота по будівництву контор Кіровського, Лосківського та Володимирівського лісництв, а також цеху переробки в селі Лоска і житлових будинків у лісництвах та в Н.-Сівіерському.

З вересня 1973 року директором лісгоспу став Й. М. Райчинець. У 1980 році завершилося будівництво нижнього складу з під'їзною колією в Н.-Сіверському, а в 1981-ому - добудована у місті нова контора лісгоспу та зведені житлові будинки для лісівників.

З травня 1984 року посаду директора лісгоспу обіймав Ф.М. Сивуха. Саме в цьому році було збудовано цех переробки деревини на території нижнього складу.

У 1987 році лісгосп очолив М.І. Грицик. Тоді ж розпочалося будівництво нових контор для Краснохутірського та Узруївського лісництв; споруджувався новий гараж для автомобілів.

На основі наказу Міністерства лісового господарства України "Про організаційну структуру управління лісовим господарством України" у жовтні 1991 року Н.-Сіверський лісгосп перейменовано в держлісгосп.

З березня 1993 року колективом підприємства керує М. М. Засько, заслужений лісівник України. У держлісгоспі виконується повний комплекс лісокультурних, лісогосподарських та лісозаготівельних робіт.

Віталій Сідько, головний лісничий ДП "Н.-Сіверське лісове господарство"


    ПРИЗНАЧЕННЯ
У БОРЗНЯНСЬКИХ ЛІСІВНИКІВ НОВИЙ ДИРЕКТОР

У січні-лютому в державних лісогосподарських підприємствах Чернігівщини проходили профспілкові конференції по укладанню колективних договорів на 2014 рік.

3 лютого на конференції у ДП "Борзнянське лісове господарство" начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький представив колективу нового директора Юрія Перепечая.

Юрій Васильович - місцевий, родом з Борзни, йому виповнилося 34 роки. За фахом він інженер лісового господарства, закінчив Національний аграрний університет. Молодим спеціалістом прибув у рідні краї, починав працювати у Борзнянському держлісгоспі інженером лісових культур. Через кілька років Юрій Перепечай був призначений лісничим Борзнянського лісництва, а згодом - головним інженером.

За час роботи він зарекомендував себе ініціативним, знаючим і вимогливим фахівцем, неодноразово нагороджувався подяками та Почесними грамотами підприємства. Юрія Васильовича поважають і колеги, і рядові працівники держлісгоспу.

На цьому заході був присутній колишній керівник ДП "Борзнянське лісове господарство", заслужений працівник лісового господарства України Леонід Стахорський.

Леоніду Олексійовичу, якому нещодавно виповнилося 60 років, Валерій Лозицький подякував за відданість професії і значний внесок у розвиток лісового господарства Сіверщини.

Немало щирих, хороших слів почув Леонід Стахорський від людей, з якими трудився на лісовій ниві не один десяток літ. Багатий досвід цього справжнього Лісівника ще пригодиться колективу і його новому директору.

Сергій Мехед, головний спеціаліст з кадрової роботи Чернігівського ОУЛМГ


    ЗУБРИ
ЗУБРИ - НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
    

Григорій Миколайович Берізка пройшов шлях від лісника до директора - 44 роки трудового " лісового" стажу. Залишив після себе у Ніжинському лісогосподарському підприємстві добрий спадок.

… Якось він привіз наприкінці 70-х років 11 зубрів аж з Бахчисарайського району і двох - з Підмосков'я.

За 17 років поголів'я цих тварин-велетів зросло …до 107: вони раювали у Кобижчанських лісах.

На жаль, вже минуло більше п'яти років, як звелися зубри на Чернігівщині.

Не стало і великого природолюба Григорія Миколайовича Берізки.


* * *

У Данівське державне мисливське господарство, що на території Бобровицького, Носівського та Козелецького районів, завезли з Кримської області 13 зубрів.

За своїми розмірами і вагою це найбільші дикі тварини, що мешкають у нашій країні. Зубри виростають до двох метрів заввишки, а довжина їх тулуба сягає трьох метрів. Схожі вони на нашого свійського бика, мають густе каштанове хутро, чорні, ніби відполіровані роги. Полюбляють високі листяні дубово-ясенові, грабові та липові ліси.

Ці велетенські тварини ведуть майже осілий спосіб життя, мешкають здебільшого в обжитій місцевості. Вдень вони відпочивають у затінку, а вночі випасаються. Зовні зубри здаються спокійними. Але довіряти їм не слід, бо насправді тварини - дикі й суворі.

Зубри мають слабкий зір, зате слух і нюх у них - відмінні, а сила - гігантська.

Були випадки, коли зубри нападали на людей, навіть на автомашини, перевертали і розбивали їх.

Розмножуються ці тварини раз у три роки. Навесні з'являється теля, яке протягом року випоюється молоком матері; з нею воно залишається і на другий рік. Лише на шостому році життя потомство досягає повної зрілості.

Багато зусиль для акліматизації зубрів доклали працівники Данівського мисливського господарства. У несприятливі пори року тварин підгодовували сіном, солонцями, коренеплодами. Завдяки дбайливому втручанню людини зубри гарно почувають себе на території нашої області. Нині їх уже 25 і мешкають вони у Кобижчанському лісництві.

Григорій Берізка, директор Ніжинського лісгоспзагу (Носівська районна газета "Прапор комунізму", серпень, 1980-й рік)


    ДО 90-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ (ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНСЬКОЇ ЛІСОВОЇ УПРАВИ)
ІВАН ІЖЕВСЬКИЙ: ЛІС І ЕКОНОМІКА

Понад двадцять років - з початку 70-х до середини 90-х минулого століття - обласне управління лісового та мисливського господарства очолював Іван Степанович Іжевський. Ветеран Великої Вітчизняної війни, орденоносець, заслужений лісовод Української РСР, він своє життя присвятив лісовому господарству Сіверського краю.

Івана Степановича, якому минуло вже 93 роки, колеги називають "живою лісовою легендою".


* * *
Більш як на 600 тисячах гектарів розкинулися простори зеленого океану області. Майже 400 тисяч з них - це державні ліси, на яких господарює семитисячний колектив лісоводів. Їх працелюбними руками багато робиться для того, щоб багатства природи якнайкраще служили народному господарству і людям.

Немало добрих слів можна сказати про ентузіастів лісової справи. Понад 400 трудівників лісгоспзагів рапортували про дострокове виконання п'ятирічних висот. З випередженням часу працювали не лише окремі передовики, а й бригади, колективи. Достроково вийшли на запрограмовані на п'ятирічку рубежі трудівники Городнянського, Остерського та Прилуцького лісгоспзагів.

А що це означає практично? Хочеться послатися на кілька підсумкових цифр і фактів, які певною мірою характеризують і розмах роботи. У десятій п'ятирічці слід було поставити народному господарству 28 тисяч кубометрів ділової деревини. Завдання перевиконано на 20 тисяч кубометрів. Реалізовано понад п'ятирічне завдання на 300 тисяч карбованців промислової продукції, на 200 тисяч карбованців - товарів широкого вжитку.

Завдяки впровадженню наукових основ, творчому вирішенню комплексу лісогосподарських проблем кожний лісовий гектар дав 4,2 кубометри приросту ділової деревини, а взято з нього лише 2,8 кубометра. Отже, не бідніє зелене вбрання поліської землі.

Ефективнішою стала праця лісоводів. У розведенні і вирощуванні лісів - це впровадження наукових основ у насінництві і догляді за культурами, розширення породного складу, оперативне заліснення всіх ділянок, на яких було здійснено рубки головного користування. Це повертається великим економічним виграшем. За роки п'ятирічки на землях держлісфонду та колгоспів створено 10,3 тисячі гектарів нових лісів.

Завдання перекрито більш як на тисячу гектарів.

Здійснення заходів по догляду дозволили також істотно підняти долю заготівель ділової деревини від цих робіт у загальному обсязі лісозаготівель. Зараз вона становить більше 70%. Вибірка маси з гектара збільшилась на 5 кубометрів, а вихід ділової деревини доведено до 33,7 %.

Основну масу лісової продукції для народного господарства беремо з тих побічних джерел, які не тільки не збідніють, а навпаки - сприяють більш інтенсивному відтворенню лісових багатств.

Друга, не менш важлива проблема, над вирішенням якої творчо працюють лісоводи, - це комплексне використання деревини. Минув час , коли з ділянок головного користування і рубок догляду одержували лише ділову деревину, а все інше просто спалювалося. Зараз із хвої виготовляємо вітамінне борошно, гілля йде деревно-стружкові плити, а з пнів виготовляються смоли та скипідар. Для цього побудовані спеціальні цехи і заводи.

Немало зроблено і для раціональної розробки деревини, зменшення її втрат, відбору на технологічні цілі. Всі ці роботи тепер здійснюються на так званих нижніх складах, де процеси механізуються і здійснюються висококваліфікованими спеціалістами.

Більш інтенсивно стала використовуватися побічна продукція. Збільшилась заготівля і переробка ягід, грибів, лікарських рослин. Здійснюється відстріл диких тварин для промислової заготівлі м'ясної продукції.

Разом з тим хотілося б, щоб предметніше вирішувався комплекс проблем, зв'язаних з веденням лісового господарства і лісозаготівель. Залишається багато непродуктивної ручної праці як у лісокультурній роботі, так і в заготівлях та переробці деревини.

Візьмемо такі факти. Лісгоспзаги заготовляють насіння лісових культур не тільки для власних потреб. Його відправляємо навіть за межі республіки. А як здійснюється цей процес? Все робиться вручну. Не вистачає лісопосадочної техніки і для догляду за культурами.

Побудовано цехи для виробництва хвойного борошна. Маємо замовлення від комбікормових заводів. Сировини для цього вдосталь. Та заготовляється хвойна лапка вручну. Настала пора поставити перед машинобудівною промисловістю завдання: створити для потреб лісового господарства машини і механізми для комплексної механізації всіх лісокультурних робіт.

Хвилює й така проблема: лісозаготівлі здійснюються у перезволожених, а то й заболочених місцях. Техніки вистачає, щоб звалити ліс. А як доставити його до місць переробки? Потрібна техніка не тільки високопродуктивна, а й підвищеної прохідності. Адже до кожної лісосіки асфальтових доріг не прокладеш.

Практика показала високу ефективність комплексних господарств. Тобто таких, які займаються лісорозведенням, заготівлями і переробкою. Для цього вже створена необхідна база. Побудовані цехи і заводи, які виготовляють пиломатеріали різного асортименту і призначення, деревостружкові плити, щитовий паркет. Великий асортимент товарів широкого господарського вжитку і сувенірних виробів. Але це промислове виробництво тримається на морально застарілому і в абсолютній більшості фізично зношеному обладнанні.

Важливо використовувати лісові багатства в комплексі. А тому поруч з механічною слід налагодити і поставити на сучасну основу хімічну переробку. Ми можемо повною мірою задовольнити потреби в кормових дріжджах, концентрованих вітамінних хвойних брикетах, іншій продукції. Потрібна лише заінтересована і кваліфікована допомога.

Настав час навести порядок і в побічному лісокористуванні. Багато господарів займаються заготівлею лікарських рослин, заявляють про своє право на ведення мисливського господарства. І це породжує чимало природоохоронних проблем. Зокрема, штучно і без всякої необхідності винищуються найцінніші представники фауни і флори. Щоб покінчити з цим, треба, на нашу думку, встановити такий порядок, щоб у лісі був єдиний і за все відповідальний господар…

(За матеріалами обласної газети "Деснянська правда", 1981-й рік)

* * *
Читаючи ці рядки , відчуваємо: сьогодні нам дуже потрібні досвід і напрацювання чернігівських лісівників з тих, ще не таких далеких 80-х років…


    МИКОЛІ ГЕРАСИМЕНКУ - 80!
"МИ З ЛІСОМ - ОДНА СІМ'Я"
Микола Іванович Герасименко з Пилипчі, що на Ріпкинщині, і нині часто навідується в гості до свого зеленого друга, доброго, незрадливого. Досвідчений лісівник любить подумки "погомоніти" з деревами і послухати невгамовне птаство. А взимку помилуватися розвагами молодих зайчат. Дружина Надія Тимофіївна каже жартома, що її чоловіка добре знають в окрузі всі зайці, усі птахи й уся лісова дрібнота. Для Миколи Івановича кожне дерево як жива істота. А що вже казати про звірину, великих і малих лісових мешканців?

Вмілий лісівник все життя дбав про зелені масиви рідної сторони, захищав лісові культури від пожеж, шкідників і лихих людей. І хоча вважався заядлим мисливцем, та ніколи його рука не піднімалася на кізок чи зайців…

Про Миколу Івановича колеги говорять: "Лісник з діда-прадіда". І це справді так. Його дід Прокіп Маркович народився на хуторі , який заснував старійшина роду. Жили тут лише Герасименки і до революції мали став , млин, землю й ліс.

У діда було четверо синів, які збудували свої хати поруч з батьківською. Які сади росли, як рясно родили! Тепер Миколі Івановичу про родинне обійстя на хуторі нагадують старі груші.

Іван Прокопович шанував ліс, оберігав його. І сину Миколі з дитинства ліс став рідною домівкою. Лісівнича професія передається в роду Герасименків з покоління в покоління.

Ось і Микола Іванович 45 років віддав лісовій справі. Починав лісником у Ріпкинському лісництві, згодом перейшов лісничим у Чудівське. Саме там і організував свою звіроферму. Служив Микола у Німеччині і побачив, що тамтешні лісівники розводять нутрій і бобрів. Після строкової служби юнак повернувся додому, прийшов на роботу в лісгосп, згадав німецьке нововведення. Чому б не спробувати і на Чернігівщині?
Микола Герасименко в 70-і роки розвів у лісництві на своїй фермі 3000 нутрій та ще 50 бичків на відгодівлю поставив, було і 2800 кролів. "Душа раділа від того, як ми господарювали!"- згадує Микола Іванович. Про такого вмілого хазяїна лісу з Ріпкинщини охоче писали місцеві і навіть московські журналісти. А він працював, на совість трудився.

Лісничим Чудівського лісництва Микола Іванович пропрацював 35 років, звідси й на заслужений відпочинок пішов. Все життя він служив його величності Лісу.

Ім'я Миколи Герасименка занесено до Книги Пошани Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Йому присвоєно звання "Лісничий першого класу".

Спливають роки, ростуть посаджені Миколою Івановичем ліси. А нинішньої зими - наприкінці січня - шанованому лісівникові виповнилося 80 літ. До привітної батьківської оселі зійшлися -з'їхалися дорогі гості: сини Олександр та Михайло (теж пішли лісовою стежиною) з сім'ями.

Сердечно поздоровили Миколу Івановича Герасименка колеги, зібравшись у Добрянці : у готельному комплексі "Берізка" урочисто, тепло, зі щирим словом і гарною піснею відзначили в Добрянському лісогосподарському підприємстві поважний ювілей справжнього лісівника.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ
ЩОБ ВЧАСНО ВИЯВИТИ ХВОРИХ ТВАРИН
    

Посилення заходів з профілактики захворювання диких тварин на африканську чуму свиней, сказ, бруцельоз та трихінельоз - основна тема січневої робочої наради з користувачами мисливських угідь Чернігівського ОУЛМГ.

Її відкрив начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг.

А заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області Юрій Павлішен довів до відома присутніх план спільних оперативних дії у разі виникнення підозри та підтвердження діагнозу на африканську чуму в нашому регіоні.

Він, зокрема, зазначив, що епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней в Російській Федерації залишається складною. Найбільше "вогнище" епідемії у Бєлгородській та Воронезькій областях, які межують з Україною. В Росії пропонується абсолютно заборонити вирощувати свиней в особистих селянських господарствах, тому що дуже великі збитки. Також розглядаються питання винищення диких кабанів.

У Білорусі - 2 офіційні випадки. Республіка сьогодні заборонила утримання свиней в особистих селянських господарствах у радіусі 5 кілометрів від свинокомплексів. До того ж, прийнято рішення про винищення диких кабанів і поголів'я свиней у радіусі 140 км від "вогнища" захворювання.

В Україні (вперше за останні тридцять років!) у 2012 році в Запорізькій області була зареєстрована африканська чума свиней. В період оздоровчих заходів знищено більше 200 голів свиней. А 5 січня 2014 року під час контролю державного кордону України співробітниками Луганського прикордонного загону на території Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області було виявлено у річці біля берега тушу дикого кабана - 4 метри від лінії кордону, що проходить по фарватеру річки.

При дослідженні відібраного біоматеріалу у Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно- санітарної експертизи 6 січня встановили діагноз на африканську чуму свиней.

На території сіл Комишне, Колесниківка та Юганівка Луганської області нині діють карантинні обмеження щодо африканської чуми свиней.

Спеціалістами державної служби ветеринарної медицини в Чернігівській області було проведено протягом 2013 року 7 засідань Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Чернігівській ОДА. Мета цих заходів - не допустити занесення африканської чуми свиней на територію нашого краю.

Зазначимо, що державні інспектори ветеринарної медицини в області проводять перевірки місць забою свиней, їх переробки та реалізації продуктів і сировини з них, торгівлі живими тваринами та продуктами тваринного походження у невстановлених місцях. Було відпрацьовано 38 місць стихійної торгівлі.

Також створено 8 робочих груп ( залучено 48 працівників ветеринарної міліції, ДПС, ДАІ, державної служби ветеринарної медицини) з метою контролю за переміщенням підконтрольних державній службі ветеринарної медицини вантажів. Проведено 984 перевірки: в т. ч. ринків - 93, автомобілів - 794, інших місць реалізації продукції тваринного походження - 97.

Протягом 2013 року в результаті цих заходів притягнуто до адміністративної відповідальності порушників законодавства у сфері якості та безпеки продукції тваринного походження 147 осіб на суму 9 792 грн.

Відмітимо, що систематично обстежуються 125 свиногосподарств області.

У минулому році проведено 641 перевірку дотримання ветеринарно-санітарних вимог у свиногосподарствах різної форми власності. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 77 осіб на суму 10 913 грн. Складено 172 приписи.

Також нині проводиться робота по подвірному обстеженню спеціалістами державної служби ветеринарної медицини свинопоголів'я, що утримується в особистих господарствах.

Варто підкреслити, що щеплення проти класичної чуми свиней проводиться, згідно плану протиепізоотичних заходів з охопленням всього наявного поголів'я свиней господарств усіх форм власності. Щеплено понад 260,4 тисяч голів свиней.

З метою контролю у дикій фауні здійснюється моніторинг наявності збудника африканської чуми свиней серед диких кабанів.

За 2013 рік відібрано 468 проб від диких кабанів: всі досліджені - позитивних результатів на африканську чуму не виявлено.

Випадків масового захворювання та загибелі свиней у господарствах громадського сектору, населення та дикій фауні на підконтрольній території не виявлено.

У засобах масової інформації постійно проводиться роз'яснювальна робота серед власників тварин, керівників господарств та мисливців про небезпеку і заходи запобігання занесенню збудника африканської чуми свиней на територію Чернігівщини.

На випадок виникнення надзвичайної ситуації створений запас дезинфікуючих засобів.

Учасники наради не обішли увагою й іншу небезпеку - захворювання тварин на сказ.

На жаль, з цією проблемою у дикій фауні Чернігівщина лідирує. . У минулому році було зафіксовано понад 2 тисячі укусів людей тваринами.

Найбільший відсоток хворих тварин серед лисиць. Загалом домашні тварини становлять 69% від усіх хворих на сказ тварин. Особливо напружена епізоотична ситуація зі сказом тварин спостерігалася у 2013 році у Чернігівському ( 18 хворих тварин), Ріпкинському (11) , Бобровицькому ( 10 ) та Козелецькому (7 ) районах.

Ще недопрацьовують мисливці, не регулюють чисельність лисиць, не займаються профілактичною роботою з населенням.

Виступаючи на нараді, перший заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ, головний лісничий Юрій Пономаренко зауважив, що у минулому році було пошкоджено 400 га молодого лісу. Адже лісівникам дуже важко самотужки оберігати й огороджувати лісокультури. Він звернувся з проханням до мисливців допомагати у цій роботі працівникам лісової галузі. І також посилити контроль у мисливських угіддях щодо виявлення загиблих чи ослаблених диких кабанів, або таких, стосовно яких існує підозра на захворювання.

Микола Пиріг повідомив, що незабаром розпочнеться дуже серйозна робота, до якої треба поставитися досить відповідально, - облік лісових мешканців.

У цьому році до цієї справи будуть долучатися й працівники державної ветеринарної служби, щоб вчасно виявити хворих тварин.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ


    ПРИРОДА І МИ
СЕРГІЙ ЛУФЕРЕНКО І ЧОРНИЙ ЛЕЛЕКА
   

Майстер лісу Сергій Луференко з села Олександрівка, що на Ріпкинщині, влітку знайшов на Замглайських болотах пораненого чорного лелеку. Рідкісного птаха в наших краях.

Сергій Іванович привіз його додому, перебинтував крило і навіть ходив жаб ловити.

Лісівники все своє життя спілкуються з природою, оберігають і захищають її мешканців - птаство та звірину.

Господар думав-гадав, як зарадити лелеці в його біді. Зателефонував мені - отож удвох ми вирішили звернутися до керівництва Менського зоопарку. Знали, що там неодмінно допоможуть. Директор Зінаїда Сергіївна Максименко, вислухавши пташину епопею, сказала: "Привозьте!"

У дорозі лелека був дуже стривоженим, якимось наполоханим. Але як тільки ми переступили поріг зоопарку, я відразу відчув: птах потрапив у добрі надійні руки. Коли до нас підійшли працівниці пташиного відділу Оксана Корнієнко та Тетяна Біда, лелека заспокоївся і дивився на них довірливо…

Повернувшись, я переповів Сергію Івановичу про нову родину для чорного лелеки. Зворушений, майстер лісу пообіцяв при нагоді провідати свого друга з гостинцями.

Літня спекотна пора минула, осінь клопітна пробігла. Ось і зима настала. Якраз на різдвяні святки прибув в Олександрівку з Черкащини Василь Петриченко, друг Сергія Луференка. Приїхав провідати свою 90-річну матір. Сергій Іванович і розповів товаришеві історію чорного лелеки із Замглайських боліт. Обом захотілося побачити цього дивовижного птаха. Спасибі, й про журналіста не забули.

Сказано - зроблено. Василь сів за кермо свого авто - і невдовзі ми були у Мені.

- А чорний лелека у вирій полетів! - зустріла нас Зінаїда Самійленко.- Вилікувався, зміцнів за літо - і в теплі краї!

Ми віри не йняли. Ветлікар Микола Миколайович Міцук, що працює в зоопарку 5 років і багатьох своїх пацієнтів повернув до життя, розказував, як "поставив" і нашого лелеку "на крило".

Він визначив вік птаха ( три роки), "порозумівся" з ним. У лелеки була відбита кінцівка крила, тож довелося вставити йому скобу. Ця операція пройшла вдало - і скоба прижилася.

- Харчувався птах у нас добре: їв і рибу, і насіння молодих гарбузів,- доповнила картину Ольга Лавська, завідуюча відділом птахівництва. - Після карантину (лелеку Микола Миколайович і від бліх порятував) вже самостійно добирався на озеро. А згодом став і перелітати його. Ми спостерігали за птахом-велетнем і помітили, що його хворе крило активізувалося. Лікар зрадів, що лікування пішло на користь.

Чорний лелека почувався хазяїном, навіть з білими побратимами не товаришував. У серпні на березі він постійно розправляв крила і махав ними, наче тренувався…

У Менському зоопарку є чудове озеро, де весною-влітку плавають качки, козарки, дикі гуси. Облюбували його й білі лелеки, яких сюди позносили і попривозили люди. Хтось малим випав із гнізда, хтось необережно повівся з дротами електромережі.

Зоопарк для багатьох птахів на озері став своєрідним "готелем". Тут і дикі гуси живуть місяць чи два, а тоді відлітають.

Наприкінці серпня втекли у вирій і лелеки, що одужали. Та ніхто й гадки не мав, що услід за ними полетить і чорний лелека. Вранці першого вересня, коли працівники зоопарку прийшли на роботу, вони не побачили його на звичному місці. Сумували, бо звикли до птаха-красеня, і бажали йому подолати всі труднощі перельоту.

Сергій Іванович дотримав слова: приїхав до свого друга і привіз на гостинець рибу. Довелося віддати цей харч пеліканам. Тепер лісівник бідкається, чи повернеться знову чорний лелека на Замглайські болота?

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ


    ПРИРОДА І МИ
НЕ КАТЯ, А КАКТУС

Про кізоньку Катю, яку маленькою і знесиленою підібрала в лісі Наталя, донька водія Добрянського держлісгоспу Івана Корнієнка, минулого літа дізналося не лише селище, а й мало не вся Чернігівщина. Тваринка була дуже гарною і напрочуд товариською. Лісову гостю назвали Катею, випоювали її теплим коров'ячим молоком та годували дитячими сумішами. Кіра, півторарічна онука господаря, нерідко ділилася з "новою подругою" ласощами.

І невдовзі Катруся, набравшись сил, вже весело вистрибувала у дворі. Приходили подивитися й помилуватися кізонькою не лише діти, а й дорослі, пропонували свою допомогу вихованці Добрянського учнівського лісництва.

Невгамовне козеня підростало. І яке ж було загальне здивування, коли метка козуля виявилася… допитливим козликом. Всіх це відкриття потішило. Довелося гостю перейменовувати. Так Катя стала Кактусом.

Тепер на обійсті Івана Корнієнка можна спостерігати цікаву картину: гелгочуть гуси, качки кахкають - і поміж цим птаством походжає Кактус, немов домашній сторож. Він любить сіно й овес, із задоволенням куштує цукерки. Охайний, чистенький, козлик частенько забігає разом з котом в дім. Примоститься в кімнаті на дивані і дрімає собі. Маленька Кіра з ним охоче бавиться.

Бабуся з дідусем жартують, що Кактус став повноправним членом їхньої сім'ї.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ


    СИМВОЛ 2014 РОКУ
"ЯКЩО БУДЕМО З КІНЬМИ - БУДЕМО "НА КОНІ"!
     

Лісове господарство не може обійтися без коней. Все життя ці працьовиті тварини поруч з лісівниками. Ще зовсім недавно кожен лісник об'їжджав свій обхід конем. І незамінна підмога лісівникам при трелюванні деревини - теж коні.

На Чернігівщині сьогодні утримують коней у Корюківському, Н.-Сіверському та Городнянському держлісгоспах, але найбільше - у Борзнянському.

У Берестовецькому лісництві, яке вже двадцять років очолює заслужений працівник лісового господарства України Микола Постернак, 8 коней. Доглядає їх Василь Мороз. Він і ліс трелює, і лісоруб, і про коней понад 16 літ турбується. Цю роботу передав синові батько Григорій Євтихійович, котрий упродовж трьох десятиліть трудився в лісництві. Теж біля коней.

Донедавна у господарстві були ще й корови та бички. Поралася біля худоби рідна сестра Василя Мороза - Галина. На жаль, лісівники збули це хазяйство, бо ж ціни на сільгосппродукцію нині дуже низькі. Але від коней не відмовилися.

Микола Постернак розповідає, що любить коней з дитинства. "Це наші помічники, перевірені часом. У весняне бездоріжжя чи восени, коли йдуть сердиті дощі, або ж під час великих снігопадів, як дороги замітає, я запрягаю Машку й Буяна. І їду…"

У лісництві пригадують такий випадок: 7 років тому цигани вкрали двох коней. Через кілька днів молодий коник втік і повернувся, а жеребець, за яким всі так шкодували, ні.

Тоді у держлісгоспі знайшли вихід: на підприємстві був старий списаний трактор, який обміняли на нового жеребчика Майора. Тепер від нього щороку народжується у кобил по 3-5 лошат. Їх охоче розбирають жителі Берестовця й навколишніх сіл. Адже ні колгоспних коней, ні колгоспу вже давно немає. А сільські роботи, в яких без коня аж ніяк не обійтися, залишаються.

Треба додати, що "діти" Майора, котрий належить до породи ваговиків, сильні й красиві. До речі, Машка і Буян - теж з великої "родини" Майора. Лісівники дуже дорожать цим жеребцем і тримають його "під сімома замками".

У Борзнянському лісництві теж є коні. І в урочищі "Базарщина", де влітку люблять відпочивати діти, лісівники пропонують підліткам прогулянку на конях лісовими стежками. Незабутнє враження!

Директор ДП "Борзнянське лісове господарство" Леонід Стахорський каже, що кінь 9 місяців сам себе годує. Та лісівники вдосталь заготовляють і сіна, й вівса для своїх помічників.

Взимку лісівники розвозять на конях корми для диких тварин. Звірина до коней звикла і не боїться їх.

У грудні, напередодні новорічно-різдв'яних свят, у лісництвах заготовляються ялинки та сосни: лісові красуні підвозяться кіньми.

Щодня до лісу , впрягши Буяна, вирушає на роботу бригада: лісоруби Петро Іващенко, Олександр Сацюк, Микола Дзюба, Василь Мороз та майстер лісу Микола Яренко.

Директор підприємства Леонід Стахорський стверджує: "Якщо будемо з кіньми - будемо "на коні"!

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ


    З КОГОРТИ ЗАСЛУЖЕНИХ
ОСІНЬ ЛІСОВОГО ПАТРІАРХА
    

21 листопада виповнилося 85 років одному з патріархів лісового господарства Сіверщини Михайлу Петровичу Породьку з Варви. Немало літ він віддав Прилуцькому держлісгоспу.

Як і годиться, у день іменин поздоровляли ювіляра рідні, друзі та колеги. Приїхав начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький і побажав Михайлу Петровичу міцного козацького здоров'я, сімейного благополуччя, щастя земного з роси й води, а також вручив Почесну грамоту Чернігівської обласної ради та пам'ятний знак Державного агентства лісових ресурсів України.

Андрій Данько, нинішній керівник ДП "Прилуцьке лісове господарство", переступивши поріг гостинного дому, зворушено пригадав: "Якось двері мого кабінету прочинилися - і літній чоловік доброзичливо запитав, чи я і є новий директор. Так ми й познайомилися з Михайлом Петровичем. Спілкувалися більше години. Я дуже люблю історію і був вражений обізнаністю мого співбесідника і його мудрістю. Скажу, що це - унікальна людина…"

- Від Михайла Петровича просто струмує позитив,- додає лісничий Ладанського лісництва Олександр Шашков.- Я його знаю по спільній роботі в лісгоспі. Як він дбав про розсадники, а скільки дерев посадив! Було чому повчитися у такого майстра молодим колегам. Ми всі його поважали й поважаємо. Уявляєте, чого варті одні лише щоденні поїздки на роботу з Варви в Прилуки?!

- Постійний рух - це основа життя, - жваво озивається Михайло Петрович.- І на грамину не шкодую, що упродовж 16 років кожен день добирався на роботу попутним транспортом. Вранці виручав службовий автобус нафтовиків-бурильників, а ввечері рейсовий - Прилуки-Остапівка. Справді, треба було мати силу волі, щоб прокидатися десь о п'ятій ранку, годину витрачати на дорогу і встигати на 8-у, до початку трудового дня.

Між іншим, ще як у лісництві працював, не було у мене ні машини, ні мотоцикла - старався всюди, як кажуть, пересуватися пішки. Ліс любив я змалечку, цінував свою роботу і шанував людей, з якими доля зводила. Жив заради добра і справедливості …

У старших класах Михайло Породько твердо вирішив , куди вступатиме. Услід за ним, шкільним ватажком, ще кілька однокласників подали документи до Київського лісогосподарського інституту. Вчився юнак наполегливо і диплом отримав не для того, аби той служив у житті "перепусткою", а щоб пізнати до найменших дрібниць фахові секрети улюбленої справи. Тому й роботу свою знав скрупульозно, трудився завжди добросовісно, найперше вимогливим був до себе, отож і колеги скрізь поважали. Де б і ким би не працював. Помічником лісничого чи лісничим. Під Запоріжжям чи у Сокиринцях на Срібнянщині, або ж у Косачівці біля Остра.

Тільки лісничим Варвинського лісництва трудився 18 років, а згодом майже стільки ж обіймав посаду головного інженера лісового господарства у Прилуках. За цей час змінилося кілька директорів держлісгоспу - і зі всіма Михайло Петрович знаходив спільну мову, але з-поміж інших найбільше поважав Віктора Чигринця.

- Ніколи не забуду, як приїздили в область ( звісно, і на Прилуччину теж) з дуже серйозною перевіркою спеціалісти з лісовпорядкування, - розказує Михайло Петрович. - Настільки принципові й прискіпливі, куди тільки не возили мене з собою, як не шукали недоліків, але "жучків" так і не знайшли. Чув, що за результатами тієї перевірки декому з керівників чернігівських лісгоспів добряче перепало на "горіхи", а Віктора Чигринця, навпаки, рекомендували представити до нагороди - за зразкову лісогосподарську діяльність. Та він делікатно відмовився і відверто сказав: "То заслуга Породька…"

Я за нагородами ніколи не ганявся, хоча, можливо, й заслуговував їх. За 46 своїх лісових років посадив ліс майже на 5 тисячах гектарів. І на Прилуччині теж чимало. Бувало, за рік по лісництву висаджували до 250 гектарів лісу…

Михайло Петрович Породько народився у Лосинівці на велике церковне свято - Собор Архістратига Михаїла . Був першим сином у батьків і онуком у діда. За велінням старійшини роду його й назвали Михайлом.

- З тим дідовим благословенням і топчу ряст вісім з половиною десятків літ. Сповнилося 60 років, як ми разом з Галиною Іванівною, дружиною, наче голуб з голубкою. Син Володимир і донька Світлана здобули вищу освіту, живуть і працюють у Києві. Найдорожчий дарунок від них і втіха - троє онуків. Найменший Максим моєї вдачі - справжній козак…

Григорій Каліш, ДП "Прилуцьке лісове господарство"


    ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ
НАС ЗАВЖДИ ЗІГРІЮТЬ ДРОВА
   

Вартість природного газу у світі постійно зростає, тому на повен зріст постає проблема впровадження альтернативних джерел енергії й використання енергозберігаючих технологій.

Українцям варто повчитися у економних європейців, адже ми налаштовані на Євросоюз. Наприклад, у старовинному Кракові (Польща) будинки отоплюються вугіллям. А житлове господарство Відня, столиці Австрії, на 75 % використовує для комунальних потреб тверде паливо. За рахунок деревини та її відходів на 42% забезпечує свій енергобаланс Швеція.

До речі, місто Золочів, що на Львівщині, вирішило повторити європейський досвід і перевело свої котельні з природного газу на дрова. Частково від опалення газом відмовилися міста Городок, Буськ та Жидачев.

Як відомо, дрова - це відновлюване джерело енергії.

Слід відмітити, що постійними лісокористувачами на Чернігівщині щорічно заготовляється 1,3-1,4 млн. м3 деревини. Із цього обсягу приблизно 40% (орієнтовно 500-560 тис. м3) - низькотоварна деревина: технологічна сировина та дрова паливні.

Частина низькотоварної сировини поставляється вітчизняним підприємствам для виготовлення плитних матеріалів. А паливні дрова використовуються населенням для опалення.

При заготівлі деревини утворюються супутні лісосічні відходи: гілки, хмиз тощо. Обсяг таких відходів, що можуть бути використані для опалення, становить майже 3% ( 40 м3 деревини). Крім того, при переробці деревини на власних потужностях лісокористувачів та інших підприємствах області утворюється 55-60 тис.м3 деревних відходів ( тирса, стружка).

Отож сукупний потенціал Чернігівщини становить 400 тис.м3 паливної деревини.

Враховуючи теплотворну здатність, а також те, що сучасні газові та піролізні твердопаливні котли мають однаковий коефіцієнт корисної дії, для заміщення 1000 м3 природного газу потрібно близько 4 м3 деревної біомаси.

Варто підкреслити, що вартість спалювання дров у 4 рази менше вартості спалювання природного газу. Економічний ефект досить відчутний: 1500 грн. на 1 тис.м3 природного газу.

У чернігівських селах проживає чимало людей похилого віку. Звісно, їм нелегко заготовляти дрова. Та побоювання марні: у Ніжинському, Добрянському і Корюківському держлісгоспах є спеціальні верстати-дроворуби, які швидко і якісно виконають цю роботу. Придбані рубані дрова у холодну осінньо-зимову пору зігріють старих і самотніх людей в наших селах.

На початок ІУ кварталу держлісгоспами було заготовлено 744,7 т дров. Найбільше тими підприємствами, де діє верстат-дроворуб.

Олександр Кириченко, заступник начальника, головний інженер Чернігівського ОУЛМГ


    ЛІСОВІ ДОРОГИ
БУДУЄМО ВЛАСНИМИ СИЛАМИ
   

Державне агентство лісових ресурсів України вважає будівництво лісових доріг одним з пріоритетних напрямків своєї роботи.

Слід відмітити, що у 2012 році чернігівськими лісівниками було прокладено 42, 1 км лісових доріг та облаштовано "дорожнім одягом" 27,9 км.

Протягом десяти місяців нинішнього року побудувано 61,56 км земляного полотна та впорядкувано грунтово-щебіневою сумішшю 43,64 км.

Найкраще з будівництвом лісових доріг спрацював Добрянський держлісгосп, який раніше за всіх завершив свою лісову автомобільну дорогу в Добрянському лісництві. Вона з'єднує між собою великі населені пункти Добрянку та Олександрівку, а також село Актильню. Загальна протяжність цієї дороги становить 11,25 км. Інша важлива її функція - вивезення лісопродукції прямо до нижнього складу держлісгоспу.

Непогані дороги у Ніжинському, Семенівському та Холминському державних лісогосподарських підприємствах.

Варто зазначити, що лісові дороги чернігівські лісівники будують власними силами. Значну допомогу в цій роботі надають держлісгоспам два сучасні дорожньо-будівельні комплекси, які минулого року Держлісагентство України передало Чернігівському ОУЛМГ .

Ця потужна техніка знаходиться на балансі Городнянського та Холминського держлісгоспів і працює в усіх лісогосподарських підприємствах Чернігівщини ( згідно затвердженого графіка) - без вихідних, по 12 годин на добу. За зміну будується 150-200м дорожнього полотна. На обслуговуванні комплексів трудяться по два оператори - за вахтовим методом. Так у ДП "Городнянське ЛГ" працюють на цій техніці Віталій Овчар і Сергій Сучок та Олександр Колесник і Микола Орел, а в ДП "Холминське ЛГ" - Микола Остапенко і Леонід Митченок та Сергій Рубан і Володимир Марченко. Восени дорожньо-будівельний комплекс з Городні допомагав Остерському держлісгоспу, а холминці трудилися у Блешнянському лісництві Семенівського лісогосподарського підприємства.

І хоча дощовий вересень заважав будівництву лісових доріг, держлісгоспи справилися зі своїми завданнями, з максимальною віддачею використовуючи осінні дні.

Володимир Кирієнко, головний спеціаліст відділу лісосировинних ресурсів


    НА СЕСІЮ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

30.10.2013 р.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта - проекту Про внесення змін до рішення обласної ради від 18 червня 2013 року "Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів".

Розробник - Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Проект регуляторного акта передбачає внесення змін до затверджених ставок, а саме на заготівлю березового соку

Внесення змін дасть можливість збалансувати інтереси суб'єктів господарювання, громадян, держави та приведення до адекватних розмірів податку, відповідно до вимог ринкової ситуації

Проект даного регуляторного акта та аналіз його регуляторного впливу оприлюднюється в Інтернеті на офіційному сайті Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства рубриці - "Новини".

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються протягом одного місяця з дня оприлюднення проекту регуляторного акта на офіційному сайті Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства в Інтернеті.

Пропозиції та зауваження від суб'єктів господарської діяльності та громадян приймаються у письмовому вигляді в Чернігівському обласному управління лісового та мисливського господарства (м. Чернігів вул. П'ятницька 8, відділ лісового господарства тел. 647-630 або в електронному вигляді за адресою lesovod@ukr.net ).


Аналіз регуляторного впливу до проекту рішення обласної ради п'ятнадцятої сесії шостого скликання
"Про внесення змін до рішення обласної ради від 18 червня 2013 року
"Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів,
здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів"

Проект рішення "Про внесення змін до рішення обласної ради від 18 червня 2013 року "Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів" складений відповідно до статті 331 Податкового кодексу України, статті 77 Лісового кодексу України, Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та "Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р. №308.

Розробником даного регуляторного акта є Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Читати в повному обсязі.


Читати в повному обсязі.


Читати в повному обсязі.


    ІНФОРМУЄМО
Прайс-лист по підприємствам Чернігівського ОУЛМГ на садивний декоративний матеріал станом на 01.09.2013р.
   



Читать у повному обсязі.


    ЛІСОВА ГАЛУЗЬ ЧЕРНІГІВЩИНИ ЗА 9 МІСЯЦІВ 2013 РОКУ
ПОБУВАЛИ НА БУДІВНИЦТВІ КАПЛИЧКИ І ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ ЗРОБЛЕНОГО ЗА 9 МІСЯЦІВ
   

25 жовтня відбулася колегія Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Розпочався цей захід нетрадиційно: всі його учасники зібралися у Краснянському лісництві Чернігівського держлісгоспу, де завершувалося будівництво каплички, яка споруджувалася на кошти лісівників Сіверщини. Якраз напередодні колегії на капличці було встановлено позолочений купол, привезений з Києво-Печерської лаври.

Кожен з директорів лісогосподарських підприємств висадив тут вирощену у своєму господарстві тую. Стрункі деревця заввишки 1 метр радували зір своєю красою.

А освятиться капличка 19 грудня, на Святого Миколая-Чудотворця…

Додали доброго настрою усім присутнім і оглядини помешкання, в якому незабаром буде створено Музей лісу Чернігівського ОУЛМГ.

Начальник облуправління Валерій Лозицький, сказав, передаючи загальний настрій:

"Хто не знає своєї історії, свого минулого, той не зможе впевнено будувати й своє майбутнє".

Згодом учасники колегії прибули на засідання до актової зали Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Його відкрив і провів Валерій Лозицький. Ішлося про фінансово-господарську діяльність підприємств облуправління за 9 місяців нинішнього року та підбивалися підсумки обласного змагання серед колективів держлісгоспів за ІІІ-й квартал. У вступному слові Валерій Григорович проаналізував роботу чернігівських лісівників за минулий період і відмітив, що всі лісогосподарські підприємства виконали намічені завдання.

З доповіддю виступив Володимир Полубень, начальник фінансово-економічного відділу облуправління. Він, зокрема, підкреслив: за 9 місяців було реалізовано переробленої продукції на суму 271 633, 0 тис. грн. ( Темп росту складає 104,4%). У порівнянні з минулорічним періодом спостерігається зростання.

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників підприємств за цей час становить 2 958,60 грн.

Протягом 9-ти місяців було сплачено поточних податків та обов'язкових платежів до бюджетів 37 895,4 тис. грн. (103,2%), в тому числі до державного - 22 987,2 тис. грн. (102,6%) та місцевого -14 908,2 тис. грн. (104,0%). До Пенсійного фонду (єдиний соціальний внесок) від лісівників надійшло 32 063,8 тис. грн.

Після аналітичної доповіді Володимира Полубня відбулася приємна подія - нагородження лідерів ІІІ-го кварталу. Перехідний кубок переможця залишився у колективу Холминського лісогосподарського підприємства (директор Олександр Демченко). ІІ-е місце посів Добрянський держлісгосп (директор Іван Горохівський), а на ІІІ-ому - ДП "Остерське лісове господарство" (директор Юрій Кравчук).

Переможці отримали вимпели та грошові премії.

На колегії розглядалася низка й інших питань.

Про ефективність використання лісосировинних ресурсів доповідав Петро Приходько, начальник відділу лісосировинних ресурсів. Стан підготовки підприємств до роботи в осінньо-зимовий період висвітлив головний спеціаліст відділу лісосировинних ресурсів Володимир Кирієнко. А про кадрове забезпечення галузі проінформував Сергій Мехед, спеціаліст з кадрової роботи та державної служби.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ.


    ОГОЛОШЕННЯ
ПОСАДІТЬ СВІЙ ЛІС

В осінню пору посадки дерев ДП "Добрянське лісове господарство" реалізує для населення садивний матеріал одно-дворічних сіянців сосни звичайної - в необмеженій кількості.
Підприємство також продає 10 видів декоративно- садивного матерілу.
Держлісгосп може реалізувати до 1 млн. шт. сіянців сосни звичайної.
За довідками звертатися за тел. 0464145270.


    ВІТАЄМО!
ЛЕОНІДУ СТАХОРСЬКОМУ - 60!

Шановний Леоніде Олексійовичу!
Щиросердно вітаємо Вас з ювілеєм!

Серед колег-лісівників Ви здобули незаперечний авторитет як чудовий фахівець у нашій галузі, надійний товариш і хороша людина.

… Юнак із Борзни, з дитинства залюблений у поліську природу , вирішив присвятити своє життя служінню лісу. І успішним подоланням першого щабля у здійсненні мрії стало навчання в Українській сільськогосподарській академії. А перша сторінка трудового становлення сумлінно заповнювалаася в Амвросіївському лісництві на Донеччині.

Повернувшись за доброю синівською традицією до отчого краю, Ви продовжували шліфувати набуті знання у Борзнянському держлісгоспі майстром цеху по переробці деревини.

Здібного, ініціативного спеціаліста й випускника столичного вищого навчального закладу запримітили в районі, тому й обрала Вас місцева молодь своїм керманичем. Незабутні роки на посаді першого секретаря райкому комсомолу збагатили життєвим досвідом і вмінням працювати з людьми. Але зелені масиви продовжували кликати…

Повернувшись у свою рідну лісову стихію, Ви працювали виконуючим обов'язки начальника цеху переробки деревини. А з 1992 року очолили місцевий держлісгосп.

У керівника лісогосподарського підприємства турбот і щоденних клопотів вистачає: його чекають 18 тисяч гектарів лісів, що займають площу і сусідніх районів - Коропського, Бахмацького, Талалаївського, Сосницького та Ічнянського.( Тільки встигай давати лад!)

А ще - великий виробничий колектив, в якому його директор активно відгукується на всі проблеми своїх працівників.

Лісовий дендропарк в урочищі Базарщина, де 60 видів дерев і кущів, та декоративний розсадник у Берестовцях, в якому вирощуються зелені насадження для населення, - то гордість і держлісгоспу, і Ваша.

Дорогий Леоніде Олексійовичу!
Земляки дивуються, звідки й сили у Вас беруться для добрих справ?! Жителі десяти міських вулиць завдячують Вам, як колишньому депутату районної ради, за газифікацію. Завжди чекають-виглядають Вас вихованці Галайбинського учнівського лісництва, створеного завдяки Вашій ініціативі.

Не стояли Ви осторонь і долі сиріт з родини Халимонів: 13 дітей втратили неньку, а хатина їхня похилилася. Держлісгосп допоміг звести новий будинок сім'ї - скільки радості було у дітей та односельців!

Шановний Леоніде Олексійовичу!
Ви зробили гідний внесок у розвиток Борзнянського держлісгоспу і лісової галузі Сіверщини.

Ви - заслужений лісівник України, який двічі нагороджувався нагрудним знаком "За бездоганну службу в державній лісовій охороні", а також Іменним годинником Голови Держлісагентства України та Почесними грамотами ЧОУЛМГ.

Наш дорогий колего і друже! Зичимо вам міцного здоров'я, добробуту, родинного затишку й невичерпної енергії, Божої благодаті і подальших успіхів у роботі!

Лісівники Чернігівщини


    ЕКОЛОГІЧНИМИ СТЕЖКАМИ
ПІД ОСІННІМИ КРОНАМИ ДУБІВ-ВЕЛЕТІВ
    

2 жовтня на базі Семаківської ЗОШ 1-2 ст., що на Ріпкинщині, відбувся районний семінар молодих учителів. Його учасники побували на уроці фізики у 9 класі, який провів їх молодий колега Олександр Дубина. Але головною подією цього дня була екскурсія екологічною стежкою "Первоцвіти", яку створив більше 10 років тому знаний у регіоні учитель-краєзнавець Володимир Попруга.

На маршрут також вирушили лісничий Любецького лісництва Олександр Василенко, майстер лісу Василь Репех та місцеві журналісти.

І день порадував теплом, і юні гіди - учні- екскурсоводи - своєю хорошою підготовкою та цікавими розповідями.


Зупинка № 1. Початок екскурсії

Золота осінь дарувала зустріч з природою рідного краю. Навколо розкішний ліс, його вік сягає 60 років. На маршруті екологічної стежки нас очікували глибокі яри й джерела, могутні дерева-довгожителі. І рідкісні види рослин зустрічатимуться на цьому шляху. А які прекрасні краєвиди Дніпрової долини побачимо!

Спілкування з дивовижним світом поліської природи розпочалося…

Зупинка № 2. Первоцвіти та рідкісні рослини

Понад тисячу видів квіткових рослин налічують науковці на території Ріпкинщини, лише в цьому лісі їх понад 300. Весняне буйноцвіття починають рясти: щільний та порожнистий і проміжний з білими квіточками. Квітнуть медунка темна і зірочки жовті. Трохи згодом - чина весняна, зірочки лісові та багато інших.

Повсюдно росте вічнозелена осока волосиста. Є в цих місцях і напівпаразитична рослина - петрів хрест лускатий. А весною всіх зустрічає запашна конвалія травнева. Хіба всі перелічиш?

Є й рідкісні рослини в нашому лісі. Це, насамперед, гніздівка звичайна - орхідея. Вже проростає лілія лісова, любка дволиста. Трапляється осока затінкова. Трохи згодом квітнуть пальчатокорінник: м'ясочервоний та пальчатокорінник травневий, неподалік росте коручка чемерниковидна.

Всього ж на Ріпкинщині 26 видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Зупинка № 3. Цегельня

Ця місцевість багата і на якісну глину. Допитливий і кмітливий місцевий житель Федот Макарович Ященко на початку ХХ століття організував тут звичайну цегельню, в якій виробляв цеглу. Глина є, вода теж, а в лісі повнісінько дров. Запрацювала цегельня, в якій трудився господар зі своїми синами. Продукція продавалася селянам з навколишніх сіл. Та після революції лиха доля спіткала підприємливого Федота Ященка. Його відправили на заслання в далеку Челябінську область: додому він вже не повернувся. А цегельня без дбайливого господаря почала руйнуватися. Нині залишилися ще залишки печі, трапляються цеглинки, є й дорога навколо колишньої цегельні. Як і тоді, тут ростуть ліси і не збідніли ще запаси глини.

Зупинка № 4. Церква

Як стверджують старожили, в цьому місці колись існувало багатоводне джерело з цілющою водою. За нею приходили люди з багатьох сіл. Тож і була збудована церква біля цілющого джерела поруч з красивою високою сосною, за 2 кілометри від села Зубахи.

Десятки років молилися в Божому храмі місцеві жителі ( з 1907 до 1933 рр.). Сюди звідусіль сходилися люди. В окремі дні організовувалися ярмарки, на які з'їжджалося чимало і покупців, і продавців. Навіть з сусідньої Білорусі прибували. Торгували возами, колесами та іншими товарами; продавали й купували коней. Дітлахам пропонували цукерки й пряники. Працювала навіть карусель.

Прикро, але настали часи переслідувань православної віри, тому в той період церкву розібрали. Пізніше місцеві жителі збудували капличку, але її було спалено. На цій території незабаром посадили ліс.

Тільки люди не забули дорогу до святого місця. Йшли вже до іншої, молодої розлогої сосни, в'язали рушники, ставили ікони, молилися, набирали цілющої джерельної води. З роками струмок вже такий повноводий, але вода в ньому лікувальна.

Нині школярі розчистили джерело і впорядкували довколишню місцевість. На місці старовинного храму встановили хрест. Сюди приїздить немало людей…

У липні-серпні 1941 року неподалік колишньої церкви, що стояла під горою, будувався протитанковий яр. Сотні людей були мобілізовані на цю роботу. Німецькі літаки-розвідники щодня кружляли над ними. Але рів, залишки якого збереглися й до наших днів , радянським військам не вдалося використати. Гітлерівці захопили наш край з іншого напрямку. Невеличке село Зубахи, що тулиться до лісового урочища "Ясенське", переживши гіркі роки окупації, очікувало жаданого визволення восени 1943 року. Більшість селян сховалася в урочищі "Вовче болото". Десяток фашистських розвідників і снайперів залізли на височенні гіллясті дуби "Ясенського".

Настав погожий ранок 26 вересня. В село вступили наші - воїни 228-го стрілкового полку , що входив до 55-ї дивізії 65 -ї армії. В цей час командир полку майор Бобров отримав з нашого літака-розвідника радіоповідомлення: на дубах урочища засіли німецькі спостерігачі. Він направив взвод молодих бійців- добровольців у ліс для ліквідації ворога. Серед них був і 19-річний сержант Євген Бєлобородов з Новосибірська. Завдання нелегке: біля села відкрита місцевість, що добре проглядається і прострілюється. Озброївшись автоматами, солдати по-пластунськи, непомітно добралися до лісу. Ось і високі дуби-велетні. Тут засів ворог. Нелегко було "зняти" гітлерівців з дерев. Нерівний жорстокий бій тривав півгодини. Зрештою фашистські розвідники здалися в полон, але ворожа куля наздогнала Женю Бєлобородова. Поховали його з краю лісу, неподалік місця останнього бою.

Спливали роки. Навколо солдатської могили виріс густий ліс. Юні краєзнавці Семаківської школи знайшли і впорядкували місце останнього спочинку хороброго воїна. За сприяння районної ветеранської організації було виготовлено пам'ятник і табличку з прізвищем загиблого солдата-визволителя, встановлено огорожу.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте…

Зупинка № 5. Пам'ятка природи

Таємничий і величний ліс. Дуби-велетні: їх вік сягає 300 років. Це - урочище "Ясинське", пам'ятка природи, яка зберігає від знищення кілька десятків величних дубів, котрі нині майже не зустрічаються на Чернігівщині.

Місцевість багата на різноманітну рослинність, а з-під коріння дерев б'ють джерела, несуть свою воду в долину. Гніздяться на дубах птахи, люблять ліс дикі звірі. Навесні тут співають зозулі та горлиці, а восени рясно ростуть гриби.

Стоячи під розкішними кронами дубів, вдихаючи настояне на духмяних травах повітря, ми відчували себе часточкою природи рідного Полісся.

* * *
Колишні учні-екскурсоводи наслідують приклад свого наставника-природолюба Володимира Попруги. Так, Дмитро Бабак навчається на хіміко-біологічному факультеті Чернігівського педуніверситету ім. Т. Г. Шевченка. Тут освоює професію еколога й Христина Бобровник. Стала студенткою історичного факультету Юлія Бовда. Її брат Олександр вчиться на природничому відділенні обласного педагогічного ліцею. Екологічна стежина сприяє глибшому єднанню людини з живою природою і дає можливість дітям відчути її "душу" й полюбити. Вона виховує у молодого покоління шанобливе ставлення до свого незрадливого зеленого друга.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

  

    НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ
ЧЕРНІГІВЩИНА "В ОБЛОЗІ" АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ
    

9 жовтня з ініціативи Чернігівського ОУЛМГ обласне управління лісового та мисливського господарства разом з головним управлінням ветеринарної медицини в Чернігівській області провело спільну нараду з користувачами мисливських угідь.

Відкрив цей захід начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький.

Він довів до відома присутніх п.13 доручення першого віце-прем'єр-міністра України Сергія Арбузова від 21.09.2013 року за № 29588/3/1-13. - про вжиття термінових заходів, спрямованих на недопущення занесення збудника хвороби африканської чуми свиней (АЧС) на території України.

( З початку нинішнього року в Російській Федерації та Республіці Білорусь були зареєстровані випадки африканської чуми серед диких і свійських тварин).

У Держлісагентстві України також відбулася нарада 24.09. 2013 року за участю представників Мінприроди, Держветфітослужби, адміністрації Держприкордонслужби, Українського Товариства мисливців та рибалок. Розглядалися питання вироблення узгоджених пропозицій по здійсненню заходів, спрямованих на недопущення занесення збудника хвороби африканської чуми свиней на територію України.

Держлісагентство України вимагає зобов'язати користувачів мисливських угідь разом з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України та Державною прикордонною службою України проводити комплексні заходи по моніторингу та виявленню збудників африканської чуми свиней.

Намічається також забезпечити підгодівлю дикого кабана в мисливських угіддях в межах профілактичної смуги , щоб не допустити міграції диких свиней на території Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Потрібно забезпечити встановлення "живоловушок" у місцях підгодівлі дикого кабана в межах профілактичної смуги вздовж державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь - для відбору біологічних проб для проведення лабораторних досліджень.

Валерій Лозицький вкотре звертався до користувачів мисливських угідь з проханням, щоб спільними зусиллями оберігати молоді ліси від потрав дикими тваринами. Зараз лише лісівники огороджують лісові культури, а від користувачів угідь протягом дев'яти місяців жодної пропозиції не надійшло. Натомість вони витрачають кошти на техніку, відеоспостереження, зброю, тільки забувають допомогти молодому лісові. Чернігівські ліси перенаселені дикими тваринами, а лісові культури потребують захисту

Валерій Григорович наголошував : " Якщо буде ліс - водитиметься й дичина в ньому!"

Нікого не залишив байдужим і виступ заступника начальника головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області Юрія Павлішина. Він акцентував увагу присутніх на тому, що вже вся Україна опинилися в "облозі" африканської чуми свиней. У дуже складному становищі Чернігівщина. Адже протяжність кордонів нашої області з Республікою Білорусь та Російською Федерацією складає 500 кілометрів.

АЧС вразила Смоленську, Тамбовську, Бєлгородську, Псковську області, дісталася вже й Московської. За даними Россільгоспнагляду, в результаті ліквідації спалахів хвороби було знищено понад 900 тис. голів свиней ( завдано збитків на суму понад 30 млрд. рублів).

Юрій Павлішин говорив про посилення заходів з профілактики захворювання диких тварин на африканську чуму свиней, сказ, бруцельоз та трихінельоз.

Кожна добута мисливцем дика свиня повинна направлятися на перевірку до ветлабораторії.

Непокоїть і ситуація зі сказом. Якщо африканська чума свиней для людей не страшна, то сказ, як зазначав Юрій Павлішин, дуже небезпечний. У нинішньому році на першому місці серед носіїв цієї хвороби виявилися лисиці. На жаль, користувачі мисливських угідь не регулюють чисельність лисиць. Ці тварини, не боячись, відвідують і села, і міста.

За 9 місяців на Чернігівщині зафіксовано 1645 укусів людини лисицями…

Начальник відділу мисливського господарства облуправління Микола Пиріг детально зупинився на загрозливій ситуації в Республіці Білорусь.

Серйозні проблеми у поголів'я диких свиней у білоруських лісах помітили ще наприкінці минулого року. Сьогодні ж у республіці, коли африканська чума офіційно підтверджена і в домашніх свиней, дикі оголошені "персонами нон-грата" у фауні.

Справжніх цифр винищення цих тварин ніхто не називає, але у багатьох районах мисливці отримали наказ відстрілювати все поголів'я дикого кабана. Полювання на диких свиней дозволено впродовж року, а ліцензії на відстріл видаються безкоштовно.

Якщо ж дикі свині будуть винищуватися в білоруській стороні, то вночі вони мігруватимуть на українську.

Європейський союз, виділяючи значні кошти на попередження африканської чуми свиней, прийняв рішення про встановлення надійної суцільної огорожі на кордоні з Республікою Білорусь, щоб не допустити міграції диких кабанів.

На Чернігівщині у приватному секторі нині утримується 100-тисячне поголів'я свиней, немало їх і в сіверських лісах…

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    

    В УЧНІВСЬКИХ ЛІСНИЦТВАХ
ЗІ СТОЛИЦІ - З ПЕРЕМОГОЮ!
    

У вересні (19-23) в Києві відбувся фінальний етап VІI Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв. Чернігівщину на ньому представляли дев'ятикласниця Марина Лобур, десятикласниця Наталія Смолягова та восьмикласник Євген Ткаченко, вихованці Ново-Боровицького учнівського лісництва. Разом зі школярами був керівник Анатолій Петрович Нікітенко, майстер лісу Щорського лісництва ДП "Корюківське лісове господарство". Представники Сіверського краю вдало виступили у столиці і завоювали ІІІ місце.

Девіз юних природолюбів з Ново-Боровицької середньої школи: "До лісової справи - з учнівської парти!" Нинішнього року це знане в області учнівське лісництво відсвяткувало свій 10-літній ювілей. Спочатку школярів-лісівників навчав Микола Іванович Бага, викладач Щорського професійно-технічного ліцею № 9, який заклав підвалини добрих традицій у дитячому колективі.

Поєднуючи набутий досвід з бажанням виховати хорошу зміну, наполегливо і вміло працює з підлітками майстер лісу Анатолій Петрович Нікітенко. Опікується шкільними лісівниками Корюківський держлісгосп, особливо підтримує дітей лісничий Ново-Боровицького лісництва Михайло Аніщенко.

До речі, в цьому році випускниця учнівського лісництва Юлія Лобур стала студенткою Національного університету біоресурсів та природокористування.

…Столиця зустріла юних лісівників з різних регіонів України привітно. Підлітки охоче знайомилися і спілкувалися одне з одним. У перший день зльоту його учасники презентували свої лісництва у Національному екологічному науковому центрі. Другого дня вирушили до Білоцерківського аграрного університету на захист науково-дослідних робіт.

Програма зльоту була досить насиченою і суперники - серйозними, але команда сіверян продемонструвала хорошу підготовку , наполегливість і волю до перемоги, тому й посіла почесне ІІІ місце.

Слід відмітити, що на Чернігівщині всі держлісгоспи приділяють значну увагу учнівським лісництвам. Сьогодні функціонує 17 таких юних колективів, в яких навчається 243 школярі.

А за останні п'ять років 42 вихованці учнівських лісництв вступили до спеціалізованих навчальних закладів, обравши лісівничі професії.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ.


    ПАМ'ЯТАЄМО
…ЦЕ ПОТРІБНО ЖИВИМ

У вересні Чернігово-Сіверська земля святкувала визначну дату - 70-річницю визволення від німецько-фашистських загарбників. І День партизанської слави відзначила.

Чернігівщина в роки Великої Вітчизняної війни була партизанським краєм. Наші соснові бори й діброви під час окупації вірно служили народним месникам, стали їхньою лісовою оселею, надійним другом.

Схиляючи голови перед світлою пам'яттю загиблих, ми віддавали данину поваги й шани колишнім фронтовикам, партизанам і підпільникам.

Чернігівські лісівники по-синівськи дбайливо доглядають за братськими могилами й обелісками, які розташовані на території держлісфонду. Працівники лісового господарства брали активну участь у відродженні легендарного Лісограду, де базувався обласний партизанський загін під командуванням Олексія Федоровича Федорова. І нині підтримують у належному стані партизанські землянки.

У ці вікопомні осінні дні Городнянський район зустрів своє 90-річчя. Ювіляр запросив жителів і гостей на урочистості, які пройшли дуже тепло, по-родинному. У Городні зібралися до великого дружного гурту представники всіх територіальних громад району та його керівництво, місцеві депутати. З нагоди такої поважної дати прибули й народні депутати України Михайло Чечетов і Сергій Аверченко. Зворушливо вітали господарі білоруських ветеранів-партизанів, які воювали в чернігівських лісах.

Обабіч площі розташувалися курені сільських громад зі щедрими дарами городів і лісів. Радували зір різноманітні страви, витвори вмілих жіночих рук. А на які розкішні кошики з грибами зелені масиви розщедрилися!

Вишикувався колектив Городнянського держлісгоспу ( всі у парадних формах) на чолі з його директором Василем Тимком. З хорошими виробничими результатами зустріли лісівники свято: лісогосподарське підприємство - один з головних бюджетонаповнювачів у районі.

Скрізь - маєво квітів. Ніжні айстри, гвоздики і хризантеми юні городнянці дарували шановним гостям. Осінніми букетами діти й дорослі уквітчали пам'ятник воїнам-визволителям.

Лунали музика воєнної пори, незабутні пісні, марші. Літні люди, немов повернулися у свою молодість: згадували, розповідали одне одному про найдорожче.

Зі сльозами на очах всі учасники святкового дійства сприймали щирі слова вдячності колишнім фронтовикам і тим невтомним трудівникам, які після Перемоги підняли з руїн народне господарство, створили все те, чим ми й сьогодні користуємося…

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ.

  

    СЛОВ'ЯНСЬКЕ БРАТЕРСТВО
У ДРУЖБИ НЕМАЄ КОРДОНІВ
    

Щиро, хлібом-сіллю, зустріла учасників ХІ Міжнародної спартакіади "Слов'янське братерство", присвяченої 70-річниці визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників та Дню працівника лісу, старовинна Добрянка.

Гості з Білорусі зазначали, що хоча й день видався дощовим та прохолодним, і відстань неблизькою, їм було тепло у колі своїх українських колег.

Адже у справжньої дружби немає кордонів і перепон. Навіть своє професійне свято лісівники братніх держав у нинішньому році відзначають в один день.

З вітальними словами до присутніх звернулися начальник Чернігівського ОУЛМГ Валерій Лозицький, генеральний директор Гомельського державного виробничого лісогосподарського об'єднання Михайло Супрун та заступник голови Ріпкинської РДА Андрій Булда.

Зворушив присутніх, особливо білоруських сябрів, виступ вихованок Добрянського учнівського лісництва, які виконали українську пісню.

На цьому заході були присутні всі директори державних лісогосподарських підприємств Сіверського краю та Гомельщини.

А все дійство спартакіади проходило на місцевому стадіоні, побудованому при допомозі Добрянського держлісгоспу.

Спортивна боротьба, яка включала різні види змагань ( міні-футбол, волейбол, гирьовий спорт, настільний теніс, шашки, кульову стрільбу, кидання сокири, перетягування канату та розпилювання колоди), була напруженою.

До речі, у футбольному суперництві взяли участь Валерій Лозицький (був нападаючим) та директор Добрянського держлісгоспу Іван Горохівський (воротар).

У змаганнях обидві команди виявилися "на висоті", а перемогли чернігівські лісівники з перевагою в один бал.

Кубки й грамоти кращим спортсменам вручали заступник голови Чернігівської ОДА Олександр Шанойло, Валерій Лозицький та Михайло Супрун.

Після завершення спартакіади відбувся й обмін досвідом. Гомельських колег зацікавила система електронного обліку деревини, яку й продемонстрували на нижньому складі підприємства його директор Іван Горохівський та головний інженер В'ячеслав Киченок. Хороше враження на гостей справив і готельний комплекс "Берізка". Слід додати, що триденний еколого-туристичний тур " Подорож українським Поліссям" був розроблений Добрянським держлісгоспом разом з Гомельським науково-дослідним інститутом лісу.

На завершення дружньої зустрічі відбулося відкриття лісової дороги Ловинь-Добрянка протяжністю 11,2 км, яку освятив о. Петро з Вербівки. ( Це будівництво було започатковано у 2007 році Головою Держлісагентства України Віктором Сівцем).

Першими новозбудованою дорогою пройшли лісовози, а за ними із задоволенням проїхали гості.

Микола Тищенко, Чернігівського ОУЛМГ

    

    ОХОРОНА ПРАЦІ
ПРИКЛАД "ГАЛУЗЕВОГО АКЦЕНТУ"

У серпневому числі Всеукраїнського журналу "Промислова безпека" вміщена стаття "Лісове господарство Чернігівщини: приклад системного вирішення проблем охорони праці у галузі".

Начальник територіального управління Держгірпромнагляду у Чернігівській області Микола Штанько зазначає: "Прикладом "галузевого акценту", системного вирішення проблем охорони праці можуть слугувати позитивні зміни, що відбулися у лісовому господарстві області".

Два роки тому, під час спільної колегії з Чернігівським ОУЛМГ, за участі керівників підвідомчих підприємств, було проаналізовано стан охорони праці у кожному господарстві, також були поставлені конкретні завдання щодо профілактики та попередження виробничого травматизму.

Зокрема, наголошувалося на необхідності паспортизації будівель і споруд; отриманні підприємствами дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою й експлуатацію обладнання та устаткування підвищеної небезпеки; призначення осіб, відповідальних за видачу нарядів-допусків, організацію та виконання безпечних робіт на висоті тощо.

На ситуацію в області істотно вплинула Програма щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2012 роки. У цьому році почала працювати нова Програма, розрахована на 2013-2017 роки.

Слід відмітити, що Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства щорічно витрачає на заходи з охорони праці та покращення умов праці близько 1,6 млн. грн. А у 2012-ому році - понад 2 млн. грн.

З 2008-го року у лісогосподарських підприємствах відбулося зменшення кількості травм - з 9 випадків (1 смертельний) до 2 випадків (0 смертельних) у 2012 році.

"Проте головне те, що пріоритетом прийнятих програм стали профілактика та попередження виробничого травматизму",- наголошує Микола Штанько.

Петро Приходько, начальник відділу лісових ресурсів Чернігівського ОУЛМГ


    1025-РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ
ДОБРІ ДІЛА "ЗАПИСУЮТЬСЯ" НА НЕБЕСАХ…

На святій Чернігово-Сіверській землі протягом двох останніх десятиліть воскресли з руїн сотні храмів і десятки монастирів. Люди тягнуться душею до своїх витоків. А духовною подякою своєму отчому краю і вірі православній стала їх матеріальна підтримка у відродженні православних святинь.

Чернігівські лісівники доклали немало зусиль, щоб ожили благословенні місця рідної землі.

Допомагає Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському чоловічому монастирю і сприяє розбудові церков району Новгород-Сіверський держлісгосп. Свого часу його директора Миколу Заська одним з перших на Україні було нагороджено орденом Преподобного Нестора-літописця.

Неодноразово Чернігівською єпархією відзначався Леонід Стахорський, директор державного підприємства "Борзнянське лісове господарство". Свято-Миколаївський Крупицький Батуринський жіночий монастир та храми Борзнянщини відчувають надійну підтримку місцевих лісівників.

У відродженні старовинного Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського чоловічого монастиря, що на Коропщині, бере участь Холминський держлісгосп (директор Олександр Демченко).

Ніжинське, Остерське та Прилуцьке державні лісогосподарські підприємства допомагають у реставрації та побудові православних храмів у своїх районах.

Відновленню святинь древнього Любеча посприяли не лише працівники Добрянського держлісгоспу (директор Іван Горохівський), а й лісівники всієї області.

До жовтня буде освячено капличку ( на той час завершиться її будівництво) на кордоні Краснянського лісництва на гомінкому шляху Київ-Чернігів.

Капличка (від сіверських лісівників) зустрічатиме гостей і туристів, які відвідуватимуть Чернігівщину.

У літні дні урочистих торжеств з нагоди 1025-річчя хрещення Русі архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій нагородив грамотою до Почесного знака "Преподобний Лаврентій Чернігівський" начальника Чернігівського ОУЛМГ Валерія Лозицького -"за усердные труды во славу Украинской православной церкви Черниговской епархии".

Православна віра зміцнюється добрими діяннями, милосердям, і благодійністю…

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ


    З ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ СТОСОВНО ПРОЕКТУ РІШЕННЯ ОБЛАСНОЇ РАДИ

" Про внесення змін до рішення обласної ради від 18 червня 2013 року "Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів".

Проект рішення " Про внесення змін до рішення обласної ради від 18 червня 2013 року "Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів" складено відповідно до Закону України "Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Читати в повному обсязі.


    ПОВІДОМЛЕННЯ
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта - проекту Про внесення змін до рішення обласної ради від 18 червня 2013 року "Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів".

Розробник - Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Проект регуляторного акта передбачає внесення змін до затверджених ставок, а саме на заготівлю березового соку.

Внесення змін дасть можливість збалансувати інтереси суб'єктів господарювання, громадян, держави та привести до адекватних розмірів податку, відповідно до вимог ринкової ситуації.

Проект даного регуляторного акта та аналіз його регуляторного впливу оприлюднюється в Інтернеті на офіційному сайті Чернігівського ОУЛМГ не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються протягом одного місяця з дня оприлюднення проекту регуляторного акта на офіційному сайті облдержадміністрації в Інтернеті.

Пропозиції та зауваження від суб'єктів господарської діяльності та громадян приймаються у письмовому вигляді в Чернігівському обласному управління лісового та мисливського господарства (м. Чернігів вул. П'ятницька 8, відділ лісового господарства тел. 647-630 або в електронному вигляді за адресою lesovod@ukr.net ).


    ПРОЕКТ







    ПОКЛИК ДУШІ
ПЛЕКАЄ ЛІС, ЗБИРАЄ "СТРАМОТНІ" ГРИБИ Й ЗНАЄ ТАЄМНИЦЮ СОЛОМОНОВОЇ ПЕЧАТІ
Зустріч із Михайлом Олексійовичем через його нагальні справи переносилась із дня на день. Зрештою він повідомив, що поспілкуємось тільки під кінець дня, бо дуже багато роботи. Під'їхавши до Глібівки - віддаленого кутка села Нове, - з'ясували через мобільний зв'язок, що наш співрозмовник ще в лісі, й поїхали в кінець вулиці, яка переходить у ґрунтову дорогу й зникає поміж дерев.

- Найбільший клопіт цьогорічної весни й літа - посадка дуба й догляд, - розповів майстер лісу ДП "Чернігівський лісгосп" Михайло Шевчик. - А взагалі працюємо на відновлювальній дільниці, вирощуємо все, характерне для поліської зони. Робота виконується вручну. Дуб - сильне дерево, але саджанці потребують особ­ливої опіки. Це ж діти. Треба ретельно прополювати, й не можна в такому віці обробляти їх хімікатами - у них дуже чутливе листя.

Тільки уявити, скільки праці треба докласти й віддати теп­ла рук, щоб через кілька років окреслилися крони молодих дубків не на кількох сотках, а на цілому масиві. До речі, як розповів Михайло Олексійович, саме на тому місці донедавна росли ялини. І треба ж таке сталося: враз загинув увесь масив. Причину ретельно з'ясовували, навіть залучали науковців. Виявляється, так відреагували вічнозелені красуні на різкі тенденції до змін нашого клімату, перегрілися, "поплакали" бурштиновими сльозами й не захотіли жити, бо значно краще почуваються у північних широтах. Дуб же успішно росте і в південних регіонах, трапляються екземпляри віком навіть по кілька сотень літ.

Зараз за Михайлом Шевчиком закріплено два обходи - 630 гектарів лісу, із них третина - хвойний, тисячу гектарів займає лісо-болотний масив. П'ятнадцять років трудиться він у лісовій галузі. Народився й виріс у Петрушині, в сім'ї колгоспників. Знає ліс із дитячих років. Восьмирічним залишився без батька, отож не тільки по гриби та ягоди ходив, а й дрова заготовляв, і ліс садив. Уже тоді придивлявся до дерев, удома сад був, ще й сам садив. Здобув повну середню освіту в Халявинській середній школі, а також спеціальність тракториста, від військ­комату вивчився на електрика. Трудову діяльність пов'язав із місцевим колгоспом, працював механізатором, потім завідував майстернею, був заві­дувачем дільниці механізації, доки трималося господарство. Опісля працював лісником, тепер майстер лісу. Більше відповідальності, проте досвід організовувати роботу має солідний і ліс знає. Колись був єгерем за сумісництвом. Лісове господарство - рідна стихія для Михайла Шевчика. Знає, що росте й хто живе в місцевому лісі. Він з такою любов'ю розповідає про всю живність: козуль, диких свиней, мандрівне сімейство благородних оленів, лосів… А з пернатих гніздуються чорний дятел, журавлі, чорний бусол.

ПЕРШІ ВЕСЕЛКИ
Про таку удачу, їдучи до Михайла Олексійовича, навіть і гадки не було. А тут, ніби винагорода за терпіння й очікування - виявляється, мій співрозмовник приїхав із лісу не з порожніми руками. На кілька хвилин затримався біля трактора, про щось поговорив з робітниками, з чимось пововтузився (може, який інструмент забирав?) і нарешті попрямував до двору, стомлений, але, видно, задоволений. Щось тримав у руках, притуливши до себе.

- Ось, перші в цьому році веселки!

- Невже?

Доводилося раніше чути про цей дивовижний гриб. Люди переповідають захоплюючі історії про його цілющі властивості. А тут - повний кашкет веселок різного розміру: дивовижно високі трубчасті ніжки, брунатно-коричневі товстенькі шляпки, якісь білі клубочки, схожі на гриба-дощовика… Зі знанням справи Михайло Олексійович вдався до пояснень, що є що.

- Веселкою називають цей гриб, а ще "страмотним", бо виростає такої форми - нагадує делікатний орган чоловічого тіла, - всміхнувся співрозмовник. - Взагалі він не схожий на жоден інший гриб, за 15 хвилин виростає сантиметрів до 20 й довго не затримується, перетворюється на безформну масу з дуже неприємним запахом. У землі росте впродовж двох днів у формі яйця - оце і є той момент, коли веселка смачна й цілюща, а потім зеленувато-коричнева шляпка пробивається із "яйця" й виходить на поверхню. Як тільки лісові мешканці знаходять, одразу з'їдають. Зараз і ми скуштуємо…

Михайло Олексійович розрізав навпіл молоду веселку - всередині чітко виділилися товста біла основа (ніжка), желеподібний шар, що перетворюється у шляпку, й м'ясиста оболонка. Приємний свіжий грибний запах, і на смак - нічого, найсмачнішою частиною мені здалося "желе".

- Це ж земляне масло, - прокоментував Михайло Олексійович і додав: - А оцей, бачите, уже вийшов з оболонки, але шляпка ще не відділилася, він продов­жуватиме рости... Відколи знаю про веселку? Та не дуже й давно. Якось мої куми з Києва поцікавилися, чи знаю такий гриб, оскільки працюю в лісі. Мені розповіли щасливу історію жінки, якій встановили невтішний діагноз і прооперували. Коли вона пройшла курс лікування препаратом із веселки, навіть зняли інвалідність. Мені привезли літературу, з якої я дізнався багато цікавого про цей гриб, у тому числі й деякі лікувальні рецепти. Пощастило знайти веселку і в нашому лісі. Більш полюбляє вона місця, де всихають дуби, ніби в собі зосереджує їхню силу. З часом переконався в цілющих властивостях веселки. Робота в лісі важка, але мої робітники не хворіють на простудні недуги, без простуди обходиться й моя сім'я, а дружина вилікувала виразку шлунка.

Проминуло близько години, поки відвідали узлісся та зробили короткий екскурс по Глібівці й повернулися до двору лісового майстра. І знову диво: Михайло Олексійович виніс із веранди ту саму веселку, яку ми бачили на початковій стадії росту, коли коричнева шляпка виходила із "яйця".

Гриб відокремлений від ґрунту, в цей час самостійно ріс - з'явилася ніжка, а коричнева шляпка уже сантиметрів на 10-12 була вище від місця виходу.

РОЖЕВІ ХМАРИНКИ ІВАН-ЧАЮ Й ДИВО СОЛОМОНОВОЇ ПЕЧАТІ

Захоплено розповідав Михайло Олексійович також про цілющі властивості рослин, зокрема, іван-чаю та купини лікувальної або соломонової печаті, які ростуть неподалік його помешкання.

- Варто побачити, як квітує іван-чай, - зацікавив співрозмовник.

Звіддалік засвітився ніжним рожево-малиновим цвітом у кількох місцях на зеленому здичавілому полі іван-чай, ніби казкові хмаринки опустилися переночувати. Тільки злегенька погойдуються високі стеблини, що поступово переходять від темних до світліших відтінків.

- Цілюща рослина, - сказав Михайло Олексійович. - Порекомендував одному чоловіку, так невдовзі приїхав дякувати. Допомогло. А взагалі іван-чай здавна використовували як заварку в нашому розумінні, користь від нього велика для організму, доб­ре впливає на шлунково-кишковий тракт, має загальнозміцнюючі властивості, взагалі, це чоловіча рослина. Знайшов кілька кущиків на лісовій галявині, зібрав насіння й тут посіяв. Прижився. Відквітує - ще й вітер рознесе-розсіє.

Купину лікувальну побачили одразу на узліссі. Невисока рослинка з виразним красивим листям. Уже відцвіла, на місці квіток достигають ягоди, до речі отруйні.

- По-місцевому - соломонова печать називається, - пояснив лісівник. - Ось я вам корінь покажу (витягнув із пухкого ґрунту корінь), він з отакими вузликами, схожими на сургучеву печатку, певно, у них царська сила. За легендою, цар Соломон відзначив своєю печаткою цю корисну рослину, на її коренях і досі зберігаються сліди печаті. Якщо вірити всій друкованій інформації, не лікує тільки мертвих. Це наш поліський женьшень. Що з народних рецептів знаю, що з Інтернету довідався. Використовують для розтирання болючих місць, також можна пити для профілактики серцево-судинних захворювань. Найбільша сила кореня восени.

Михайло Олексійович знає, як приготувати деякі ліки з рослинної сировини і про самі рослини знає багато. Водночас застерігає, що до лікування треба підходити виважено, а найкраще проконсультуватися з лікарем, щоб не нашкодити.

Захоплення лісівника? Певно, поклик душі берегти цілющі рослини, допомагати тим, хто вірить у благодатну силу рідної природи. Звідки це? Чи не з рідного роду?

- Бабуся по материній лінії Ксенія Карпівна Бурсим знала трави, - каже Михайло Олексійович. - І своїх лікувала, й односельцям допомагала. Мені цікаво вивчати цілющі рослини, берегти їх. Радісно, коли вдалося допомогти людині.

Ніна ПЕТРОВСЬКА, Чернігівська районна газета "Наш край"

    З ОФІЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
1. Наказ про затвердження Інформаційних та Технологічних карток адміністративних послуг

2. Видача спеціального дозволу на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування (лісорубний квиток)

3. Видача сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій

4. Видача посвідчення мисливця

5. ВИДАЧА КОНТРОЛЬНОЇ КАРТКИ ОБЛІКУ ДОБУТОЇ ДИЧИНИ І ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ

6. ВИДАЧА ДУБЛІКАТА ПОСВІДЧЕННЯ МИСЛИВЦЯ

7. ВИДАЧА ДУБЛІКАТА КОНТРОЛЬНОЇ КАРТКИ ОБЛІКУ ДОБУТОЇ ДИЧИНИ І ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ

8. Технологічна картка адміністративної послуги. Видача спеціального дозволу на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування (лісорубний квиток)

9. Технологічна карта адміністративної послуги. Видача сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій

10. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ. ВИДАЧА ПОСВІДЧЕННЯ МИСЛИВЦЯ

11. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ. ВИДАЧА КОНТРОЛЬНОЇ КАРТКИ ОБЛІКУ ДОБУТОЇ ДИЧИНИ І ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ

12. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ. ВИДАЧА ДУБЛІКАТУ ПОСВІДЧЕННЯ МИСЛИВЦЯ

13. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ. ВИДАЧА ДУБЛІКАТА КОНТРОЛЬНОЇ КАРТКИ ОБЛІКУ ДОБУТОЇ ДИЧИНИ І ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ

14. Заява. Прошу видати мені посвідчення мисливця та щорічну контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання до нього.

15. АНКЕТА МИСЛИВЦЯ

16. Заява. Прошу видати мені дублікат контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання

17. Заява. Прошу видати мені дублікат посвідчення мисливця в зв'язку з його

   
ОЛЕКСАНДР ЯРЕСЬКО:
ПРЕДСТАВНИКИ АСОЦІАЦІЇ "СОЮЗ БІРЖ УКРАЇНИ", ЛІСІВНИКИ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ДЕРЕВООБРОБНИКИ ОБУРЕНІ ІНІЦІАТИВОЮ МІНАГРОПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОЇ БІРЖІ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ НЕОБРОБЛЕНОЇ ДЕРЕВИНИ
Заява Голови Товариства лісівників України Олександра Яреська, щодо наказу Мінагрополітики про затвердження Положення про організацію і проведення аукціонів із продажу неопрацьованої деревини.

14 червня 2013 року на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України з метою громадського обговорення було розміщено наказ про затвердження Положення про організацію і проведення аукціонів із продажу неопрацьованої деревини. Зазначене положення передбачає проведення аукціонів з продажу деревини на одній біржі.

Дана ініціатива викликала хвилю незадоволення не лише у представників асоціації "Союз бірж України", а й у лісівників та вітчизняних деревообробників.

Сформований на сьогоднішній день ринок деревини в країні забезпечує баланс інтересів та дає змогу планомірно працювати і розвиватися як державним лісогосподарським підприємствам, так і суб'єктам господарювання деревообробного комплексу, які представляють приватний сектор економіки держави. Запропонований проектом Положення порядок реалізації деревини на єдиній біржі зруйнує сформований баланс на ринку деревини та буде мати значні негативні наслідки як для лісівників та і для представників бізнесу.

Проектом Положення не передбачена можливість для державних лісогосподарських підприємств отримувати сировину для власного деревообробного виробництва, що змусить закрити біля 270 цехів та звільнити понад 4500 робітників.

Передбачений проектом Положення порядок реалізації необробленої деревини позбавляє держлісгоспи права реалізації на експорт лісоматеріалів, які не мають попиту на внутрішньому ринку (твердолистяну сировину, пиловник хвойний). Держлісгоспи змушені будуть на 1,9 млн куб. м скоротити обсяги заготівлі деревини сосни та ялини, що залишить без сировини плитні та целюлозно-паперові підприємства, та на 1,8 млн куб. м обмежити заготівлю деревини твердолистяних порід, що негативно вплине на сировинне забезпечення малого та середнього бізнесу.

В результаті зменшення рубок без роботи залишиться майже 5000 працівників, задіяних на заготівлі, навантаженні та вивезенні деревини.

В результаті Положення, обмеження експорту та падіння об'ємів реалізації лісова галузь і держава втратять майже 2 млрд грн. Зменшення обсягів реалізації продукції призведе до зниження сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів та сплати Єдиного соціального внеску на суму більше 540 млн грн. В тому числі до державного бюджету на 129,6 млн грн., місцевих бюджетів - 129,6 млн грн., відповідно сума Єдиного соціального внеску зменшиться на 280,8 млн грн.

В зв'язку з вищевикладеним є необхідність збереження наявного механізму реалізації необробленої деревини через відкриті аукціони. Адже, наявні підходи при реалізації необробленої деревини унеможливлюють монополізацію ринку, ліквідують передумови для фінансових зловживань та корупції, дають можливість системно планувати, розвивати та модернізувати лісове господарство України.

Голова Товариства лісівників України Олександр Яресько

    НА СПОРТИВНИХ МАЙДАНЧИКАХ
ЮНІОРСЬКА КОМАНДА НЕ ПІДВЕЛА
    
На початку липня відбувся ХУІ-й обласний конкурс звалювальників лісу. Його учасники зібралися під Славутичем - у Пакульському лісництві, одному з найстаріших лісництв Сіверського краю (ДП "Чернігівське лісове господарство").

Як зазначалося у постанові президії Чернігівської організації лісівників України та колегії Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, практика проведення галузевих змагань серед вальників лісу свідчить, що вони стали школою передового досвіду і сприяють науково-технічному прогресу у лісозаготівельному виробництві.

Відкриваючи захід, начальник облуправління Валерій Лозицький сказав: " Такі конкурси відбуваються для того, щоб зростала і відшліфовувалася професійна майстерність звалювальників лісу. Адже у світі на 1 млн. кубічних метрів деревини втрачається одне людське життя. Небезпечна і важлива їх робота… Ми побачили, що кожного року переможці одні і ті ж, тому цього літа у змаганнях бере участь і юніорська команда. Побажаємо нашій молоді успішного старту".

Отож у змаганнях взяли участь дві команди - випробуваних і вмілих звалювальників та їх молодих колег. За хорошою традицією, приїхали вболівати "за своїх" всі директори 11 держлісгоспів.

До складу юніорського колективу увійшли : Іван Шевченко (ДП "Добрянське ЛГ"), Сергій Дзюба ( ДП "Холминське ЛГ"), Михайло Тарасевич (ДП "Чернігівське ЛГ") та Семен Лінік (ДП "Семенівське ЛГ").

Головою конкурсної комісії ( головним суддею) був Олександр Кириченко, заступник начальника облуправління , а начальник відділу лісосировинних ресурсів Петро Приходько та головний менеджер ДП "Укрлісконсалтинг" Василь Новодід - його заступниками. Серед членів суддівської комісії - досвідчені фахівці лісогосподарського виробництва.

Звалювання дерева та обрізування гілок вважається досить серйозним випробуванням, яке вимагає від кожного учасника не лише високого професіоналізму, а й максимальної концентрації зусиль та вправності. Тут майстерністю відзначилися "старики" і наполегливістю юніори.

В інших видах суперництва - заміні ланцюга, розкряжуванні комбінованим різом та точному розкряжуванні - всі члени команд продемонстрували і фахову підготовку , і волю до перемоги.

Вітаючи переможців, начальник облуправління Валерій Лозицький побажав їм всіляких гараздів у житті і в роботі, а "віртуозу" з Ведильцівського лісництва Чернігівського держлісгоспу Олександру Моргуну (він зайняв 1 -е місце) - ввійти до трійки найкращих на Всеукраїнському конкурсі.( Минулого року на цих змаганнях Олександр посів 6-е місце з 25).

З добрими побажаннями до учасників обласних змагань звернувся голова Чернігівської РДА Микола Ганжа.

Вагомих результатів на обласному конкурсі звалювальників досягли Василь Васильцов з Н.-Сіверського (2-е місце) та Микола Устінов (3-є місце) з Борзнянського лісогосподарських підприємств.

На жаль, одного з найдосвідченіших вальників лісу Сергія Щуліпенка з Холминського держлісгоспу нинішнього року підвела техніка (посів 4-е місце). Але його учень Сергій Дзюба з юніорської команди виборов 1-е . І цілком заслужено. Семен Лінік та Михайло Тарасевич - на 2-ому та 3-ому.

Варто додати, що володар 1-го місця у команді "стариків" отримав 14 тис. грн., 2-го - 3 500 грн., 3-го -2 500 грн. У юніорів - відповідно: 1-е - 5 000 грн., 2-е - 1500 грн., 3-є- 1000 грн.

І вимогливі судді, і колеги зі стажем відмічали наполегливість та старанність молодої зміни.

Фірми "ТТТ" та "Ванеса" також підготували для переможців і учасників конкурсу цінні подарунки.

Погода була гарною, настрій у всіх суперників - чудовий. Тиснучи один одному руки, вони говорили: "До нових зустрічей!"

* * *
Після завершення змагань начальник облуправління Валерій Лозицький провів нараду з директорами держлісгоспів. Він повідомив, що у липні і серпні насувається велика спека. Вона створює високу пожежну небезпеку (5 класу) за погодними умовами. Валерій Григорович наголошував на особливій відповідальності керівників у цей період - організації й забезпеченні патрулювання лісових масивів, запобіганню лісових пожеж та збереженню лісів.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

    У МИСЛИВСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ

    НА СЕСІЮ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
  

  

    НАШІ ЦІНИ
ПРАЙС-ЛИСТИ ПО ПІДПРИЄМСТВАМ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОУЛМГ НА САДИВНИЙ ДЕКОРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
СТАНОМ НА 01.03.2013Р.
    
      

    ПОВІДОМЛЕННЯ
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта - проекту рішення обласної ради "Про встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів".

Розробник - Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Проект регуляторного акта передбачає встановлення ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів а саме на:
- заготівля другорядних лісових матеріалів (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших матеріалів передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
- здійснення побічних лісових користувань (заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших користувань передбачених нормативно правовими актами з ведення лісового господарства);
- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Встановлення зазначених ставок надасть можливість забезпечити додаткове надходження до місцевих бюджетів орієнтовно 100 тис. грн..

Збір громадянами у лісах дикорослих трав'яних рослин, квітів, ягід, горіхів та грибів для власного споживання відноситься до загального використання лісових ресурсів і проводиться у межах норм безоплатного збору безкоштовно.

Постійні та тимчасові лісокористувачі в межах затверджених лімітів отримають змогу з дотримання чинного законодавства проводити промислову заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснювати побічні лісові користування та використовувати корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт. В результаті цього, покращиться охорона лісу, культурна та естетична привабливість на виділених лісових ділянках, а дозвілля та відпочинок в лісових масивах області набудуть організованого характеру.

Проект даного регуляторного акта та аналіз його регуляторного впливу оприлюднюється в Інтернеті на офіційному сайті облдержадміністрації в рубриці - "Регуляторна діяльність" на сторінці - "Проекти регуляторних актів" не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються протягом одного місяця з дня оприлюднення проекту регуляторного акта на офіційному сайті облдержадміністрації в Інтернеті.

Пропозиції та зауваження від суб'єктів господарської діяльності та громадян приймаються у письмовому вигляді в Чернігівському обласному управління лісового та мисливського господарства (м. Чернігів вул. П'ятницька 8, відділ лісового господарства тел. 647-630 або в електронному вигляді за адресою lesovod@ukr.net ).

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ СТОСОВНО ПРОЕКТУ РІШЕННЯ ОБЛАСНОЇ РАДИ "ПРО СТАВКИ ЗБОРУ ЗА ЗАГОТІВЛЮ ДРУГОРЯДНИХ ЛІСОВИХ МАТЕРІАЛІВ, ЗДІЙСНЕННЯ ПОБІЧНИХ ЛІСОВИХ КОРИСТУВАНЬ ТА ВИКОРИСТАНІ КОРИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛІСІВ ОБЛАСТІ".

Проект рішення "Про ставки збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів" складено на виконання вимог статті 331.11 Податкового кодексу України з метою реалізації статті 77 Лісового кодексу України.

Читати в повному обсязі


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ПРОЕКТУ РІШЕННЯ "ПРО СТАВКИ ЗБОРУ ЗА ЗАГОТІВЛЮ ДРУГОРЯДНИХ ЛІСОВИХ МАТЕРІАЛІВ,ЗДІЙСНЕННЯ ПОБІЧНИХ ЛІСОВИХ КОРИСТУВАНЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛІСІВ ОБЛАСТІ"
1. Обґрунтування необхідності прийняття рішення.

Відповідно до статті 77 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється Податковим кодексом України.


Читати в повному обсязі



 Читати в повному обсязі

    НА ГРУДНЕВІЙ КОЛЕГІЇ
У ЧЕРНІГІВСЬКИХ ЛІСІВНИКІВ - СВОЇ ГЕРБ І ПРАПОР
    

Стало доброю традицією в Чернігівському ОУЛМГ вітати своїх іменинників, розпочинаючи чергове засідання колегії. Отож на грудневому - колеги поздоровили Олександру Дудко, директора ДП "Семенівське лісове господарство".

Іншим приємним моментом було представлення учасникам заходу герба та прапора чернігівських лісівників. Як наголосив начальник облуправління Валерій Лозицький: це - символи, приурочені до 80-річчя створення Чернігівської області та 210-річниці губернії.

Володимир Перев'язко, головний спеціаліст ОУЛМГ, у своїй доповіді охарактеризував роботу обласного управління лісового та мисливського господарства з громадськістю та ЗМІ. Ішлося про публікації актуальних матеріалів на сторінках обласних та районних газет, виступи і репортажі по радіо й телебаченню.

Доповідач підкреслював: щоквартально виходить часопис "Ліси Чернігівщини".

А результатом творчих взаємин працівників Семенівського держлісгоспу та місцевих журналістів став щомісячний випуск "газети в газеті" - "Семенівського лісівника" на сторінках районки.

Володимир Перев'язко розповів про діяльність учнівських лісництв і зазначив, що їх кількість з кожним роком зростає. У наступному, наприклад, планується створити 8 таких колективів юних друзів лісу.

Прозвучала й тема еколого-просвітницьких стежок: їх потрібно і в належному стані утримувати, і нові відкривати.

В центрі виступу головного лісничого облуправління Юрія Пономаренка - ялинкова компанія 2012 року та її особливості. Кожному лісогосподарському підприємству в нинішніх конкурентних умовах слід наполегливо шукати і знаходити своїх покупців.

Варто повчитися у працівників Холминського держлісгоспу: вони стали лідерами в реалізації ялинок, навіть у Крим відправляють свою зелену новорічну продукцію.

І на завершення грудневої колегії слово взяв Олександр Кириченко, головний інженер облуправління. Він повідомив, що в наступному році лісова галузь Чернігівщини буде працювати на повному електронному обліку деревини.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ.


   ГРОМАДСЬКА ПРИЙМАЛЬНЯ
КОНСУЛЬТУЄМО Й ДОПОМАГАЄМО

Минає рік, як Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства була створена громадська приймальня. Мета її: надання людям безоплатної правової допомоги.

Щотижня - у вівторок та четвер - з 10-ї до 12-ї години відвідувачів приймають відповідальні працівники облуправління. Серед них : перший заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Юрій Пономаренко та заступник начальника облуправління Олександр Кириченко, начальник відділу лісового господарства Анатолій Курганов, начальник відділу мисливського господарства Микола Пиріг, начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності Наталія Кудласевич, начальник відділу економіки та фінансів Володимир Полубень, начальник відділу лісових ресурсів Петро Приходько, головний спеціаліст з кадрової роботи Сергій Мехед.

З різноманітними злободенними питаннями приходять люди до лісівничої громадської приймальні. Їм тут прагнуть зарадити й допомогти. Приємно відмітити, що весною та влітку сюди за консультацією зверталися випускники , які б хотіли пов'язати свою подальшу долю з лісовою галуззю і намітили вступати до профільних навчальних закладів.


  
РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2011-2015 РОКИ
    

Чернігівщина - лісовий край. І цей вагомий природний фактор значною мірою зумовлює виробничу та соціальну інфраструктуру регіону, характер навколишнього середовища. Унікальна роль та значення лісів не обмежуються суто економічним аспектом як матеріальне джерело задоволення потреб народного господарства в деревині та продуктах її переробки.

Надзвичайно важливі також водоохоронні, кліматорегулюючі, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, естетичні та інші корисні властивості лісу. Він є чудовим гігантським фільтром, який очищає повітря від шкідливих промислових викидів. Ліс справедливо називають фабрикою кисню. У середньому один гектар деревостою виділяє за рік чотири тони кисню й поглинає п'ять тон вуглецю.

Фактична лісистість території Чернігівської області залишається недостатньою і складає всього 20,6%, оптимальна ж лісистість має складати 23%. (Лісистість України - 15,6%). Програмою передбачається забезпечити поступове збільшення площі лісів на 7,99 тис. га, що сприятиме підтриманню екологічної рівноваги, негативного впливу зміни кліматичних умов, збільшенню ресурсного потенціалу лісів.

Повний текст програми


Розробка Valery, 2008